Ви є тут

Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям

Автор: 
Шевчук Ігор Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U000511
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Виходячи з поставленої мети та завдань нашої роботи, дослідження здійснювались
у два етапи. На першому етапі проведено клініко-статистичний ретроспективний
аналіз медичної документації у 200 жінок. Усі жінки були розділені на дві
групи: контрольна – 100 соматично здорових жінок з нормальною репродуктивною
функцією; основна – 100 соматично здорових жінок із безпліддям трубного
походження та хламідіозом.
Вік жінок, включених у дослідження, коливався від 20 до 44 років, складав у
середньому 29,60 ± 4,78 років і достовірно не різнився між сформованими групами
хворих (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених жінок за віком
Групи обстежених жінок
Вік (роки)

20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
абс
абс
абс
абс
абс
вік
Основна (n=100)
25
25,0
25
25,0
22
22,0
23
23,0
5,0
27,3± 4,80
Контроль (n=100)
25
25,0
28
28,0
25
25,0
20
20,0
2,0
30,76±
5,37
Всього (n=200)
50
50,0
53
53,0
47
47,0
43
43,0
7,0
29,60±
4,78
Жінки обох груп (50) хворіли на гострі респіраторні вірусні захворювання
(дитячі інфекції, грип, ангіна та ін.). В основній групі жінок дані
захворювання виявлено в 60 випадках (60,0±6,0%), а в контрольній – тільки у 12
(12,0±1,2%), тобто в 5 разів менше (р<0,05).
Соціальна зайнятість жінок була майже однаковою. Серед обстежених жінок
основної групи службовці становили 51,0±5,1%, домогосподарки – 29,0±2,9%,
робітниці – 14,0±1,4%, студентки – 6,0±0,6%. У контрольній групі службовці
склали 50,0±5,0%, домогосподарки – 28,0±2,8%, робітниці – 11,0±1,2%, студентки
– 11,0±1,2% (р>0,05).
У частини обстежених пацієнток мали місце соматичні екстрагенітальні
захворювання (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Екстрагенітальна патологія в обстежених жінок
Екстрагенітальна патологія
Основна (n=100)
Контрольна (n=100)
абс
абс
Гіперплазія щитоподібної залози
5,0
Гіпертонічна хвороба
3,0
Артеріальна гіпотонія
4,0
1,0
Вегетосудинна астенія
1,0
1,0
Міокардіодистрофія
1,0
Хронічний бронхіт
3,0
Ожиріння
1,0
1,0
Хронічний тонзиліт
1,0
1,0
Хронічний гастрит
7,0
Хронічний холецистит
3,0
Синдром подразненого кишківника
7,0
1,0
Хронічний пієлонефрит
11
11,0
Сечокам'яна хвороба
3,0
1,0
Хронічний цистит
7,0
Варикозна хвороба нижніх кінцівок
2,0
Харчова алергія
1,0
1,0
Звертає на себе увагу той факт, що в жінок основної групи частіше зустрічалась
гіперплазія щитоподібної залози без порушення функції, вегетосудинна дистонія,
гіпертонічна хвороба І-ІІ ступеня, патологія шлунково-кишкового тракту
(хронічний гастрит, синдром подразненого кишківника) ніж у жінок контрольної
групи (р>0,05).
Однак необхідно зазначити, що у жінок із верифікованим генітальним інфікуванням
(основна група), достовірно частіше зустрічались захворювання сечовидільної
системи (хронічний цистит, хронічний пієлонефрит).
Дані акушерського анамнезу в обстежених жінок наведені в таблиці 2.3.
Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.3, слід зазначити, що у жінок основної та
контрольної груп кількість абортів у цілому суттєво не відрізнялась. Меншою
була кількість родів у жінок основної групи в порівнянні з контрольною
(р<0,05). Слід зауважити, що основну групу сформовано з жінок з безпліддям, у
частини з них воно було вторинним.
Таким чином, з наведени вище даних щодо клінічної характеристики обстежених
жінок випливає висновок, що пацієнтки основної групи з безпліддям трубного
походження в цілому не відрізнялись від жінок контрольної групи. Це дало нам
можливість у подальшому обстежити жінок як основної, так і контрольної групи
спеціальними лабораторними та інструментальними методами, враховуючи
репрезентативність даних груп.
Ми провели аналіз діагностично-лікувальних заходів на всіх етапах надання
допомоги 100 безплідним подружнім парам, які мали тривалий анамнез попереднього
лікування безпліддя (від 5 до 15 років) згідно з рекомендаціями ВООЗ та
нормативними документами МОЗ України. Залежно від тривалості безпліддя у
подружніх пар, обсяг обстежень, проведених на етапі амбулаторної допомоги,
суттєво різнився між собою.
У 35 (35,0%) чоловіків виявлено ознаки астенотератозооспермії та запального
процесу. Нормозооспермія була у 65 (65,0%) чоловіків.
Таблиця 2.3
Акушерський анамнез в обстежених жінок (M±m)
Групи
жінок
Кількість
Аборти
Роди
не було
один
два
більше
двох
не було
одні
двоє
більше
двох
абс./%
абс./%
абс./%
абс./%
абс./%
абс./%
абс./%
абс./%
Контрольна
100
8,0±0,8
46
46,0±4,6
32
32,0±3,2
14
14,0±1,4
84
84,0±8,4
15
15,0±
1,5
1,0±
0,1
Основ на
100
41
41,0±4,1
21
21,0±2,0
28
28,0±2,8
10
10,0±1,2
52
52,0±5,3
41
41,0±
4,1
7,0±0,7
<0,05
<0,05
>0,05
>0,05
<0,05
<0,05
<0,05
У всіх обстежених подружніх пар проведено скринінг на захворювання, що
передаються статевим шляхом. При цьому переважаючим методом обстеження було
обрано серологічний з однократним визначенням титрів Ig G проти хламідій,
цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу І-ІІ типу, токсоплазм.
На амбулаторному етапі діагноз змішаного генітального інфікування встановлено у
67 (67,0%) обстежених на ЗПСШ хворих із безпліддям. У подальшому їм проведено
лікування. Одночасне лікування статевого партнера здійснювалось у 73 (73,0%)
випадках. Тривалість лікування з приводу ЗПСШ складала від 6 місяців до 2
років.
2.2. Клініко-лабораторні методи дослідження
Об'єктивне загальносоматичне та гінекологічне обстеження проводили
загал