РОЗДІЛ 2
ОРГАНіЗАЦіЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
З СОЦІАЛЬНОГО Виховання МоЛоДШИХ ШКОЛяріВ
у приватному навчальному закладі
2.1. Діагностика ефективності соціального виховання молодших школярів у
приватному навчальному закладі
У теоретичній частині нашого дослідження було визначено, що ефективність
соціального виховання молодших школярів у приватних загальноосвітніх навчальних
закладах може бути досягнута, якщо цей процес будувати на основі реалізації
комплексу соціально-педагогічних умов:
створення в приватному загальноосвітньому навчальному закладі
освітньо-виховного середовища, яке забезпечує формування ціннісних орієнтацій
як інтеграційної характеристики особистості молодшого школяра, що є сукупним
результатом процесу її соціалізації;
залучення молодших школярів у різноманітні види діяльності з формування в них
соціального досвіду;
забезпечення комфортності навчально-виховного процесу.
Метою дослідно-експериментальної роботи було впровадження обґрунтованих
соціально-педагогічних педагогічних умов у практику соціального виховання
молодших школярів. Програма нашого педагогічного експерименту реалізовувалась
протягом чотирьох навчальних років. У констатувальному етапі експерименту взяли
участь 240 учнів початкових класів приватних навчальних закладів м. Луганськ
(приватні школи „Мрія”, „Перспектива”, „Альфа”, „Аквамарин”,
науково-експериментальний центр „Дитинство”), а також учні державних
загальноосвітніх шкіл № 9, 26 м. Луганськ. Анкетуванням також було охоплено
понад 220 батьків, близько 120 учителів і соціальних педагогів шкіл міста. У
формувальному етапі експерименту брали участь 102 учні початкових класів
приватних шкіл „Мрія” й „Перспектива” м. Луганськ.
Соціально-педагогічний експеримент містив чотири етапи.
Перший етап було присвячено формулюванню завдань експериментальної роботи,
установленню обсягу вибірки дослідження, проведенню констатувального зрізу з
метою визначення вихідного рівня соціалізованості молодших школярів. На цьому
етапі найбільш адекватними методами дослідження були такі: опитування,
анкетування, аналіз наявних критеріїв та показників соціалізованості, методи
математичної статистики.
До завдань другого етапу педагогічного експерименту ми віднесли: розробку
експериментальної методики, визначення експериментальних і контрольної груп для
участі у формувальному експерименті з метою перевірки комплексу педагогічних
умов, проведення діагностичних зрізів. Методи дослідження: аналіз передового
педагогічного досвіду, опитування, спостереження, методи математичної
статистики.
Третій етап експерименту мав формувальний характер і був спрямований на
реалізацію й перевірку комплексу соціально-педагогічних умов. Для цього було
сформовано три експериментальних групи й одну контрольну.
Дослідно-експериментальна робота в експериментальних групах будувалась на
основі запропонованих соціально-педагогічних умов. У контрольній групі процес
соціального виховання молодшого школяра відбувався у звичайних умовах
освітньо-виховного процесу початкової школи.
На четвертому етапі було проведено контрольний зріз, зіставлено одержані
результати з положеннями гіпотези, узагальнено й упроваджено в практику
матеріали дослідження, сформульовано висновки й доведено їх адекватність
висунутим науковим положенням. На цьому етапі використовувались такі методи
дослідження: індуктивний і дедуктивний, письмове опитування, бесіда,
анкетування, проективні методи, методи математичної статистики.
Перш за все відповідно до програми педагогічного експерименту нам необхідно
було визначити завдання експериментальної роботи. Ураховуючи основні положення
програми дослідження в цілому, ми сформулювали їх таким чином:
1. Створити умови, які сприятливо впливають на протікання
соціально-педагогічного експерименту, дібрати об’єкти для експериментального
впливу.
2. Підтвердити факт наявності залежності між дотриманням висунутих нами умов
соціального виховання молодшого школяра й рівнем його соціалізованості.
3. Розробити засоби щодо реалізації умов ефективного соціального виховання
молодших школярів у приватній школі.
Для виявлення сутнісних характеристик, особливостей, чинників, засобів, форм і
методів ефективного соціального виховання в початковій школі було проведено
дослідження серед учителів початкових класів, у результаті якого отримано такі
відомості:
більшість опитаних учителів вважають, що соціальному вихованню молодшого
школяра сприяють: включення в діяльність (84,2 %), відвідування виставок,
концертів, театрів, музеїв (57,6%);
75,9% учителів початкових класів визнають, що процес соціального виховання
необхідно здійснювати в рамках розробленої програми за наявності
психолого-педагогічної діагностики визначення рівня соціалізованості молодшого
школяра;
більшість опитаних учителів до засобів, які сприяють ефективній соціалізації
дитини, відносять включення її в різноманітну діяльність (85,4%), взаємодію з
сім’єю (57,2%), орієнтацію на цінності (73,5%);
на думку 80,4% опитаних учителів, до методів і форм, які сприяють ефективній
соціалізації, належить спілкування з природою й творами мистецтва; 75,2%
учителів вважають, що ефективність соціально-виховного процесу забезпечує
ознайомлення з творами літератури, 84,2% – організація різноманітних ігор.
Отже, результати опитування вчителів збігаються з нашим припущенням про те, що
процес соціального виховання молодших школярів у приватному загальноосвітньому
закладі проходитиме ефективно, якщо: у приватному навчальному закладі створити
освітньо-виховне середовище, яке
- Київ+380960830922