Формування інформаційної культури майбутніх учителів історії у процесі професійної підготовки

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ 102
2.1. Зміст констатувального етапу педагогічного експерименту 103
2.2. Хід експериментальної роботи з формування інформаційної культури майбутніх
учителів історії 125
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи 154
Висновки до другого розділу 172
ВИСНОВКИ 177
ДОДАТКИ 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197
ВСТУП
Процеси формування інформаційного суспільства, що активно відбуваються протягом
останніх десятиріч, зумовили значні зміни у суспільстві та освіті, зокрема, у
історичній освіті.
По-перше, визначальними рисами сучасного суспільства стають різке збільшення
обсягів інформації, її форм та джерел, бурхливе розповсюдження та постійна
модернізація інформаційних та комунікаційних технологій, комп’ютерної техніки.
Володіння потрібною інформацією, здатність її здобувати з різних джерел,
опрацьовувати, систематизувати і творчо використовувати стає необхідною умовою
повноцінної життєдіяльності, особистої і професійної успішності сучасної
людини. Все це визначає розвиток інформаційної культури як однієї з провідних
вимог до особистості фахівця будь-якої галузі.
По-друге, особливу актуальність інформаційна культура набуває для сучасного
вчителя. Більшість дослідників зазначає, що останнім часом стрімко зросла
наукова складова педагогічної праці, бурхливо розвивається дистанційна освіта,
інтенсифікувалися потоки навчальної і методичної інформації, з якими має
працювати вчитель, якісно збільшилося включення наукових фундаментальних знань
у зміст шкільних навчальних дисциплін, зросли вимоги до рівня освітньої
підготовки вчителів. Отже, нове інформаційне суспільство потребує формування
особистості вчителя зі значним загальнокультурним розвитком, який передбачає
наявність розвинутого творчого потенціалу, здатність до професійного
саморозвитку і критичного сприйняття значного потоку інформації.
По-третє, процеси формування інформаційного суспільства активно вплинули на
історичну освіту. Зокрема, на межі 80-90 – х років XX століття у розвинутих
країнах сформувався новий напрямок, який одержав назву “історична інформатика”
[25] і ставить за мету активне впровадження нових інформаційних технологій у
практику історичних досліджень та у процес викладання історичних дисциплін. Як
зазначено в Законах України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, у
Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті та галузевих
стандартах, сучасний учитель історії покликаний з методологічних позицій чітко
визначити зміст та методику навчання і виховання, виконувати культурологічні,
громадянські та соціальні функції. Використання цивілізаційного та
культурологічного підходів до викладання історії зумовлюють необхідність
значного рівня сформованості інформаційної культури майбутніх учителів історії,
розвитку у них вмінь опрацьовувати значні масиви історичної інформації,
критично її оцінювати, виокремлювати причинно-наслідкові зв’язки подій і явищ
історичного процесу, мати готовність до активного застосування сучасних
інформаційних технологій у шкільній практиці.
Аналіз існуючої практики професійної підготовки майбутніх учителів історії
показує, що, не дивлячись на значну потребу студентів у розвитку інформаційної
культури та готовності до її саморозвитку, цілеспрямовано такий процес не
організовується, інтеграція змісту дисциплін професійної підготовки на її
формування є недостатньою.
Отже, актуальність наукового дослідження змісту і умов формування інформаційної
культури майбутніх учителів історії ми визначаємо з огляду на необхідність
розв’язання сукупності протиріч:
між бажаним рівнем розвитку інформаційної культури майбутніх учителів історії
та недостатньою спрямованістю навчально-виховного процесу педагогічних ВНЗ на
її формування;
між існуючим розумінням сутності та вимог до інформаційної культури майбутніх
учителів історії та сучасним рівнем наукового обґрунтування її змісту;
між потребами та реальним рівнем дидактичного забезпечення та інформатизації
соціокультурного простору у ВНЗ в контексті формування інформаційної культури
майбутніх учителів історії;
між потребами у саморозвитку інформаційної культури у студентів-істориків та
рівнем організаційно-педагогічного забезпечення її формування у процесі
професійної підготовки;
між інтегративним характером інформаційної культури майбутніх учителів історії
та фрагментарністю її формування у вищому навчальному закладі.
Безумовно, розв’язання протиріч пов’язане з рівнем теоретико-методичного
забезпечення процесу формування інформаційної культури майбутніх учителів
історії.
Слід зазначити, що у педагогічній науці інформаційна культура є предметом
стійкого наукового інтересу, розглядається у різних аспектах (психологічному,
соціальному, економічному, педагогічному), з позицій різних теоретичних
підходів. Методологічні засади розуміння сутності інформаційної культури
висвітлено у працях Л.Вінарика, Г.Вишпинської, Г.Воробйова, М.Вохрищевої,
А.Гречіхіна, М.Жалдака, Н.Морзе, А.Ракітова, Ю.Рамського, Б.Семеновкер,
Є.Семенюка та ін. Теоретичне тлумачення феномену культури та сутності
культурної діяльності як гносеологічної основи дослідження інформаційної
культури здійснене у дослідженнях О.Арнольдова, В.Біблера, П.Гуревича,
Ю.Давидова, Б.Єрасова, М.Кагана, Е.Маркаряна, В.Мєжуєва, Ю.Лотмана та ін.
У наукових працях С.Анісімова, М.Астафьєва, Г.Вишпинської, І.Казакова,
Т.Рейзенкінд, А.Урсула та ін. інформаційна культура розглядається як фактор
професійного становлення