Особливості формування Я-концепції у слабозорих дошкільників

Розділ 2
Особливості стану сформованості Я-концепції
у слабозорих дошкільників
У розділі теоретично обґрунтовано науково-методичні засади побудови комплексної
методики діагностики стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників.
За допомогою спеціально розробленої комплексної методики визначено рівні
сформованості Я-концепції та її структурних компонентів у слабозорих старших
дошкільників. Експериментально виявлено труднощі формування Я-концепції й
теоретично обґрунтовано типи, аспекти та причини труднощів її формування у
зазначеної категорії дітей.
2.1. Науково-теоретичне підґрунтя дослідження Я-концепції у слабозорих
дошкільників
У психології існує низка психодіагностичних методик дослідження самосвідомості
особистості, які спрямовано на діагностику різних її компонентів [9; 24; 27;
109; 153; 112; 113], однак і досі лишається недостатньо з’ясованим питання
психодіагностики Я-концепції у дошкільному віці, зокрема у слабозорих
дошкільників. Поряд з цим, незважаючи на складність дослідження цієї проблеми,
у сучасних дослідженнях [10; 66; 68; 76; 82; 128; 131] установлено, що саме в
цьому віці закладаються основи самосвідомості та формується Я-концепція, яка
впливає на подальшу адаптацію дитини до суспільного середовища, насамперед, до
школи та на здатність реалізації дитиною власних можливостей.
Метою нашої роботи – дослідження стану сформованості Я-концепції у слабозорих
дошкільників, оскільки передбачают, що досягнення достатнього рівня її
гармонійності є особливо важливим для цієї категорії дітей через наявність у
них сенсорних обмежень, що ускладнюють адаптацію слабозорої дитини до соціуму
та її повноцінну самореалізацію у житті [71; 172]. Під час підготовки до
вивчення стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників ми
враховували те, що зовнішній прояв Я-концепції, тобто більш усвідомлену її
частин, досліджувати виявилося складніше за таких загальних причин: діти
дошкільного віку мають обмежені можливості усвідомлення себе, не всі аспекти
Я-концепції доступні до їх усвідомлення; дітям може бути складно за допомогою
мовлення пояснити те, що вони знають про себе, тобто не все, що усвідомлюється
стосовно свого «Я», можна адекватно передати словами; наявність дії захисних
механізмів Я-концепції, які можуть викривляти наявну
Я-концепцію; недостатнє дослідження проблеми активної Я-концепції і відсутність
методик її дослідження у слабозорих дошкільників.
У теоретичнму аналізі ми визначили коло основних проблем психодіагностики стану
сформованості Я-концепції слабозорих дошкільників:
1. Відсутність у психодіагностиці комплексної методики дослідження
Я-концепції. У галузі психодіагностики категорії «Я» використовують такі
основні класи методик: стандартизовані самозвіти у формі описів і самоописів
(тести-опитувальники, списки прикметників, шкальні техніки), вільні самоописи з
їх контент-аналізом, ідеографічні методи типу репертуарних решіток, проективні
техніки. Названі методики спрямовано переважно на дослідження окремих
характеристик проблеми «Я» (самооцінка, ставлення до себе тощо) і не дають
цілісного аналізу Я-концепції особистості.
2. Обмежена кількість методик, спрямованих на дослідження компонентів
самосвідомості у дітей дошкільного віку, і складність для застосування наявних
методів у роботі з дітьми цього віку. Ця проблема пов’язана з тим, що переважна
більшість методик спрямована на діагностику цього явища у більш старшому віці,
а саме: у підлітковому та дорослому, оскільки вважають, що саме в ці вікові
періоди можна говорити про самосвідомість у повному розумінні цього слова
[191]. До того ж наявні методики дослідження проблеми «Я» є досить складними
для застосування їх стосовно дошкільного вікового періоду.
3. Відсутність у спеціальній психології досліджень стану сформованості
Я-концепції у дошкільників з особливостями психофізичного розвитку. У
спеціальній психології відомі дослідження такої підструктури Я-концепції, як
Я-образу у різних категорій дітей з особливостями психофізичного розвитку,
зокрема у розумово відсталих підлітків у працях М.П. Матвєєвої [90; 91], у
школярів з дитячим церебральним паралічем – О.В. Романенко [137], у слабозорих
підлітків – В.В. Кобильченка [59] та самооцінки й ставлення до себе у молодших
слабозорих школярів – Т.В. Скрипник, О.П. Таран [152; 166].
З огляду на окреслені проблеми, ми виділили такі аспекти психодіагностики, які
враховувно під час розроблення методики й організації процедури дослідження
стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників:
1) вимоги до психодіагностики дошкільників з типовим розвитком; 2) вимоги до
психодіагностики дітей з порушеннями зору; 3) теоретико-методичні засади
побудови дослідження.
Врахування виділених вимог до психодіагностики дошкільників з типовим розвитком
пов’язано з віковими особливостями дошкільного віку під час розробки
психодіагностичного інструментарію та проведення психологічної діагностики. Ці
вимоги ми визначели за Р.С. Немовим [109], вони полягають у наведеному нижче:
* Урахування відносно низького рівня прояву свідомості, що можна розглядати в
контексті психодіагностики як довільність, вольовий контроль та
опосередкованість мовленням основних пізнавальних процесів дитини (сприймання,
уваги, пам'яті, уяви, мислення). Установлено, що у дітей старшого дошкільного
віку наявні елементи довільності та здатність керувати своїми пізнавальними
процесами. Однак зазначено, що велика частина цих дітей все ж характеризується
переважанням мимовільних пізнавальних процесів, на які дитина спирається під
час пізнання навколишнього світу.
* Урахування відносно низького рівня прояву самосвідомост