Педагогічні умови підготовки викладачів вищих технічних навчальних закладів до організації дистанційного навчання

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТЕХНОЛОГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ
ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ
ДИСТАНЦІЙНОГО 81
НАВЧАННЯ 81
2.1. Загальні питання організації та проведення експерименту 81
2.2. Реалізація педагогічних умов підготовки викладачів вищих технічних
навчальних закладів до організації дистанційного навчання 89
2.2.1. Діагностика рівнів підготовленості викладачів 89
2.2.2. Технологія реалізації педагогічних умов підготовки 119
2.3. Аналіз результатів експериментальної роботи 145
Висновки до другого розділу 156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТКИ 180
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. В усьому світі спостерігається
збільшення кількості студентів, що навчаються в режимі віддаленого доступу,
зростає кількість вищих навчальних закладів (ВНЗ), які використовують
дистанційне навчання, створюється велика кількість міжнародних відкритих,
віртуальних, корпоративних університетів.
Сфера освіти в Україні підкоряється загальним тенденціям і закономірностям
світового розвитку. На Всеукраїнській нараді ректорів вищих технічних
навчальних закладів «Вища технічна освіта України і Болонський процес» (2006),
одним з основних завдань, поставлених перед вищою технічною освітою, було
визначено максимальне задоволення попиту на освіту й наближення навчання до
місця проживання, роботи на основі впровадження дистанційного навчання (ДН).
Питання теорії і практики дистанційного навчання досліджують як учені далекого
та ближнього зарубіжжя (Дж. Андерсон, О. Андреєв, Х. Венг, С. Гурі-Розенбліт,
З. Джаліашвілі, Д. Каган, Н. Мойсєєва, Дж. Мюллер, ­
О. Петерс, К. Полат, Л.Раджасінгам, М. Сімонсон, Д. Тиффін, О. Тихонов, А.
Хуторський та інші ), так і українські вчені, які розглядають проблеми
дистанційного навчання в таких напрямах:
філософія та історія дистанційної професійної освіти (С. Калашникова, Г.
Козакова, Н. Корсунська, В. Кухаренко, В. Луговий, В. Олексенко, Н. Сиротенко,
П. Стефаненко, П. Таланчук та інші);
інформаційно-телекомунікаційні технології і навчальне середовище дистанційного
професійного навчання (В. Грищенко, А. Журавльов, І. Журавльова, Н. Муліна, П.
Орлов, Н. Тверезовська, О. Хмель та інші );
організація дистанційної професійної освіти (В. Биков, Г. Козлакова та інші);
підготовка педагогічних кадрів у системі ДН (В. Арешонков, В. Гравіт, Л.
Брескіна, С. Калашникова, Т. Койчева, В. Кухаренко, Г. Молодих, ­
В. Олійник, Н. Сиротенко, О. Третьяк та інші).
Проблеми розвитку системи дистанційного навчання обговорюються на міжнародних,
регіональних науково-методичних конференціях, практичних семінарах, а також на
сторінках міжнародних електронних науково-методичних журналів, таких як
«Відкрита освіта», «Інформаційні технології в освіті», «Інформатика й освіта»,
«Листи в EmіssіaОfflіne», «Educatіonal Technology&Socіety», та ін.
Разом з тим у педагогічній науці не розкрито сам процес формування педагогічної
компетентності викладача вищого навчального закладу, який забезпечує його
готовність до здійснення діяльності в умовах дистанційного навчання.
Таким чином, існує суперечність між потребою суспільства в розвитку
дистанційного навчання і відсутністю науково-обгрунтованої системи підготовки
викладачів для його здійснення, яка передбачає розробку педагогічного
інструментарію диференційованої підготовки викладачів вищих навчальних закладів
з різним особистісним досвідом, мотивацією, потребами, інтересами, рівнями
компетентності як щодо конкретної спеціальності, так і педагогічної. Особливо
гостро ця суперечність виявляється у вищих технічних навчальних закладах
(ВТНЗ), у яких викладачі, як правило, не володіють необхідними педагогічними
знаннями й сучасними методиками, педагогічними технологіями навчання.
Отже, актуальність проблеми, об’єктивна потреба у формуванні професійної
компетентності викладачів вищих технічних навчальних закладів до організації
дистанційного навчання, відсутність науково-методичного обґрунтування процесу
підготовки викладачів до організації дистанційного навчання зумовило вибір теми
«Педагогічні умови підготовки викладачів вищих технічних навчальних закладів до
організації дистанційного навчання».
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою
частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної
педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності педагогічного процесу в середніх
загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (№ РК № 1 ? 2001999004104).
Тему затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного
університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 5 від 11.11.2003 р.) й узгоджено
в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в
Україні (протокол № 3 від 30.03 2004 р.).
Мета дослідження - розкрити особливості організації дистанційного навчання,
науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови
ефективності підготовки викладачів вищих технічних навчальних закладів до
організації дистанційного навчання.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. З’ясувати поняття дистанційного навчання, розкрити стан дослідження питань у
галузі дистанційного навчання та практику його впровадження у вищих навчальних
закладах.
2. Схарактеризувати складники педагогічної компетентності викладача вищого
технічного навчального закладу в умовах дистанційного навчання.
3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективності підготовки викладачів
вищих технічних навчальних закладів до організації дистанційного навчання, що
передбачає д