РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
2.1. Організація дослідження, обґрунтування методів та методик
вивчення соціально-психологічних чинників політичної соціалізації студентської молоді
Політична соціалізація - це складний і багатогранний процес, дослідження якого передбачає застосування методів, які використовуються як соціальною, так і загальною психологією, психологією особистості та іншими галузями науки. Юнацький етап соціалізації розглядається багатьма aвторами [4; 28; 95; 96; 97; 243] як "доленосний" для становлення особистості та визначення її подальшого життєвого шляху. Науковці-психологи вважають, що цей етап соціалізації характеризується формуванням і активним розвитком світогляду [96], самовизначенням особистості [38; 58], розвитком і трансформацією "Я"-концепції" [28]. Всі ці складові пов'язані з тими психологічними і соціальними змінами (у відносинах з батьками та ровесниками, у сфері когнітивних можливостей і стосовно суспільства загалом), які супроводжують даний період розвитку молодої людини.
Осмислення складної соціально-політичної дійсності та засвоєння соціально-політичного досвіду на цьому етапі соціалізації особистості неможливе без засвоєння певних соціально-політичних ролей і "мотиваційних та інтерпретаційних схем", які, на думку багатьох авторів, і є найважливішими аспектами політичної соціалізації. Соціально-політична адаптація досягається шляхом участі людини в організованих групах, що фіксується у вигляді звичок та підкріплюється шляхом соціальних санкцій [202; 234].
Система поглядів кожної людини складається зі значень, що становлять "певні орієнтації на об'єкти і класи об'єктів, і узгоджені дії полегшуються, коли учасники розділяють спільні значення" [235, с.404]. Досягнення такої узгодженості на рівні суспільства є гарантом його стабільності та поступовості суспільно-політичного, економічного, культурного розвитку.
Основою для такої узгодженості виступає певна система соціальних цінностей, або ієрархія ціннісних уподобань. Г.М.Андрєєва, аналізуючи проблеми пострадянських суспільств, зауважує: "...передбачається, що в достатньо стабільній ситуації ієрархія цінностей визначена більш або менш однозначно і, відповідно, світ пізнається через задані нею координати. Але якщо ломка цінностей радикальна, то це перш за все означає як новий набір запотребованих суспільством цінностей, так і їх ієрархію" [11, с.265]. В умовах радикальних соціальних змін трансформується вся ціннісно-нормативна система суспільства, що проявляється у відсутності завершеної системи соціально-політичних цінностей, наявністю антагонічних цінностей в різноманітних ціннісних системах, що не може не накладати відбиток на особливості входження в політичне життя суспільства молодої людини. Розглядаючи проблему політичної соціалізації крізь призму української дійсності, слід зазначити, що дослідження цього проблемного поля ускладнюється змінами суспільства, які супроводжуються зміною ціннісних орієнтацій всіх соціальних груп українського суспільства.
Таким чином, постає нагальна проблема вивчення процесу політичної соціалізації молоді в українському суспільстві, що переживає кульмінаційний момент трансформації. Окреслена проблема може бути конкретизована через дослідження особливостей соціально-психологічної адаптації студентської молоді у сучасному українському суспільстві, з'ясування ієрархії соціальних та політичних цінностей студентів, її відповідності особистісній структурі ціннісних вподобань та уявленням про образ ідеального політика. Аналіз цього проблемного блоку був би неповним без з'ясування впливу механізмів підсвідомого, української ментальності на процес політичної соціалізації.
Досліджуючи процес політичної соціалізації, необхідно враховувати його детермінацію як "зовнішніми", так і "внутрішніми" факторами, які і зумовлюють його результат. "Зовнішні" фактори політичної соціалізації діють через вимоги, що пред'являються до особистості в процесі політичної соціалізації суспільством і культурою, різноманітними інститутами, в рамках яких і відбувається процес політичної соціалізації. В нашому дослідженні розглядається роль вищого навчального закладу як чинника "зовнішньої соціалізації". Ці вимоги можуть проявлятися у засвоєнні певних політичних знань, слідуванні соціальним та політичним нормам, цінностям, прийнятим у суспільстві. При цьому прийняття чи неприйняття запропонованих норм і цінностей визначають хід формування ціннісної структури особистості.
"Внутрішніми" факторами політичної соціалізації можуть виступати різноманітні індивідуальні та особистісні властивості, через які переломлюється вплив "зовнішніх" чинників. До них відносимо ціннісні орієнтації і такі складові соціально-психологічної адаптації, як загальна адаптація, емоційний комфорт, прийняття себе та інших. Соціально-психологічна адаптація особистості є показником гармонійного балансу між внутрішніми і зовнішніми умовами життя, соціальним середовищем та соціально-політичною системою та проявляється в адекватності психічної діяльності людини заданим умовам середовища і її діяльності за тих чи інших обставин.
Слід зауважити, що поділ на "зовнішні" і "внутрішні" чинники досить умовний, оскільки, на думку С.Л.Рубінштейна, зовнішні умови діють через внутрішні, які, у свою чергу, формуються в результаті зовнішніх впливів [192]. Відштовхуючись від цього, в роботі соціальні цінності розглядаються на двох рівнях їх функціонування - на рівні переконань та на рівні поведінки (які часто не збігаються). Крім цього, досліджено ще один ціннісний чинник - уявлення студентства про ціннісні пріоритети ідеального політичного лідера, в яких відображаються політичні цінності самих студентів та їх уявлення про ціннісні пріоритети політичних лідерів.
Враховуючи специфіку об'єкта і предмета, мети та гіпотези дослідження, нами підібрано такі методики та процедури, які дозволяють найбільш репрезентативно виявити та
- Київ+380960830922