РОЗДІЛ 2
МЕТАФОРИЧНИЙ КОНЦЕПТОПРОСТІР ПЕРШОТВОРУ ЯК ОБ'ЄКТ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
2.1. Конвенційний метафоричний концептопростір
англійської та української мов: порівняльний підхід
(на прикладі метафор підкласу "Інтелектуальна сфера людини")
Когнітивною психологією та лінгвістикою доведено, що метафоричні картини не прив'язані до специфіки окремої мови, тобто спираються на спільні закономірності творення метафоричних асоціацій у мисленні людини [330; 125, с.224]. Відтак, у термінах когнітивної лінгвістики метафора належить не до мовної, а до концептуальної картини світу.
Концептуальна система людини складається з різних типів знань про дійсність, модельні світи, а також досвіду, оцінок, психічних уявлень тощо. Лише частина цієї системи може виражатися вербально [227, с.74-75] - концептуальна картина є ширшою та рухливішою за мовну, і змінюється під впливом позамовних факторів соціально-історичного та когнітивного характеру [274, с.53]. А отже, розглядаючи мислення людини у нерозривній динаміці вербального, образного, емоційного та сенсорно-моторного компонентів, цілком логічно припустити, що мовна картина світу є функціональною підсистемою концептуальної та активується з різною мірою інтенсивності залежно від типу інтелектуальної операції, у якій задіяно окремий концепт.
Так звана національна специфіка мовної картини світу, за Г.В. Колшанським, може інтерпретуватися як індивідуальні особливості субстанції матеріального знаку (фонетичні, лексичні, граматичні), але не як специфіка тієї концептуальної картини світу, що створюється людством як родом. Аналіз окремих метафоричних виразів та конструкцій у зіставному плані або при перекладах переконує в тому, що об'єктивні ознаки якогось явища, покладені носієм певної мови в основу метафоричної конструкції, зазвичай адекватно сприймаються носієм іншої культурної традиції, іншої матеріально-знакової системи за рахунок концептуальної єдності людського знання [126, с.76-77]. Тобто у контексті перекладознавства можна зробити висновок про доцільність відтворення у цільовому тексті концептуальної структури метафори першотвору, адекватність сприйняття якої носієм іншої мови обумовлюється спільністю людського знання та асоціативного мислення.
З іншого боку, мовна картина дійсності має властивість "нав'язувати" носіям певної мови погляд на світ, забарвлений відповідно до національно-культурних традицій - ця теза є предметом наукових дискусій вже кілька десятиліть, від категоричних тверджень теорії лінгвістичного детермінізму до більш поміркованих висновків сучасної когнітивної психології [226, с.259-265; 257, с.135-168; 224, с.57; 238, с.370-371].
Незаперечним є той факт, що в різних екстралінгвістичних умовах комунікативно суттєвими можуть виявитися різні ознаки одного й того самого предмета [267, с.14-15; 116, с.18], а отже, кожна природна мова відтворює дещо відмінний від інших мов спосіб сприйняття й концептуалізації світу, і носії різних мов можуть сприймати світ дещо по-різному, що зумовлено особливостями кожної з мов [274, с.121]. Таким чином, спосіб концептуалізації дійсності (погляду на світ) є частково універсальним, а частково - національно специфічним [7, с.38-39], а концептосфери різних етнічних спільнот в рамках окремих концептуальних полів можуть дещо відрізнятися на рівні асоціативних зв'язків, унаслідок нав'язаних мовною картиною світу етноспецифічних конотацій.
Що стосується конкретно метафори, то, як зазначає В.Г. Гак, незважаючи на численні прояви універсального в метафоричному перенесенні значень (як у просторі, так і в часі) [53, с.490-494], існують також і певні відмінності. Зокрема, в різних мовах з різною інтенсивністю використовуються при метафоричному перенесенні слова одних і тих самих лексико-семантичних груп [53, с.494], адже навіть людина, що вільно володіє іноземною мовою, схильна до поєднання ментальних образів та уявлень у групи, специфічні для своєї етнічної групи [157, с.7] - у цьому контексті метафоричність може розглядатися як характеристика менталітету різних мовних спільнот [157, с.2].
Отже, зіставне дослідження закономірностей метафоризації в рамках одного й того самого лексико-семантичного поля у різних мовах (в нашому випадку, ЛСП "Інтелектуальна сфера людини" в англійській та українській мовах) на прикладі конвенційних метафор може виявити мовно-специфічні розбіжності на рівні асоціативних зв'язків конвенційних концептосфер. А це, в свою чергу, може вплинути на визначення перекладацької стратегії щодо інтерпретації конвенційних метафор першотвору, залежно від типовості / нетиповості концептуальної метафоричної структури для вихідної та цільової мов.
У рамках нашого дослідження розглядаємо фрагмент авторської концептосфери, утворений концептами-референтами, що належать до лексико-семантичного поля "Інтелектуальна сфера людини". Дослідження ментального поля є важливим, оскільки, як зазначає В.Г. Гак, саме думка служить з'єднувальною ланкою між дійсністю та мовою [55, с.662]. Метафоризація в рамках ЛСП "Інтелектуальна сфера людини" є відображенням інтроспективних процесів людського мислення, що становлять значний інтерес для когнітивної лінгвістики, психології, психолінгвістики та філософії [187]. Крім того, дослідження концептуалізації та мовного позначення аспектів інтелектуальної сфери вважаємо актуальним в аспекті розробки й уточнення метамови опису розумових дій перекладача у процесі перекладу.
Ментальне поле досліджувалося В.Г. Гаком [53], Л.О. Ніжегородцевою-Кириченко [186; 187], Т.В. Радзієвською [210]. Ментальним предикатам присвячено роботи Н.Ф. Щукіної [284], Т.В. Булигіної та О.Д. Шмєлєва [31].
На відміну від зазначених робіт, у нашому дослідженні концепти аналізованого ЛСП розглядаються як референти вербалізованих і концептуальних метафор, у перекладознавчому аспекті їх відтворення засобами цільової мови в рамках метафоричного концептопростору цільового тексту.
Першим етапом концептуального аналізу метафор ЛСП "Інтелектуал
- Київ+380960830922