РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЯ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови зони
Польові дослідження проводили протягом 2003 - 2005 рр. на вирівняній за рельєфом ділянці дослідного поля кафедри плодоовочівництва, технології зберігання і переробки продукції рослинництва Львівського державного аграрного університету (м. Дубляни, Жовкіський р-н, Львівська обл.). Дана територія належить до природно-економічної підзони Західного Лісостепу України, що охоплює так зване Грядове Побужжя і складається з низки підвищених вододілів або гряд, видовжених із заходу на схід, які чергуються із широкими міжгрядовими пониженнями.
Ґрунт дослідного поля - темно-сірий опідзолений, легкосуглинкового механічного складу, який характеризується глибоким гумусовим горизонтом (до 50-60 см), високою насиченістю основами (88 - 92%) та низькою кислотністю [10].
Ґрунт середньозабезпечений гумусом, вміст якого з глибиною горизонтів (Не - Рі) зменшується з 3,55 до 0,65 % (табл. 2.1, додат. А.2.1.1).
Таблиця 2.1
Характеристика темно-сірого опідзоленого ґрунту дослідного поля
ГоризонтГлибина, смГумус, %P2O5, %Фізична глинарН
сол.Вбирні основиСтупінь насиченості основами, %0,01 мм0,001 ммСа2Mg2He0-203,5513,529,319,46,015,53,082HI40-502,1514,130,620,36,115,03,188Ih70-801,0217,235,424,06,216,03,892Pi100-1200,6516,437,024,56,411,63,994Рк140-150-14,538,025,17,010,74,799
Ґрунт дослідної ділянки за механічним складом належить до легкосуглинкового. Реакція ґрунтового середовища (рН) на глибині гумусового горизонту 0 - 20 см - 5,6, яка з глибиною стає нейтральною. Ступінь насиченості основами підвищується з 82 до 99 % відповідно до глибини гумусового горизонту. Ґрунтові води залягають на глибині 2 - 3 м і забезпечують вологість ґрунту (% найменшої вологоємкості) в межах 54 - 82 % на глибині гумусового горизонту 15 - 30 см (додат. А.2.1.2). Ґрунт дослідного поля - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий, характеризувався глибоким гумусовим горизонтом (до 50-60 см) з середнім вмістом гумусу в орному шарі (2,15-3,55%), високим ступенем насичення основами (82 - 88 %). рН сольової витяжки - (6,0 - 6,1), забезпеченість азотом лужногідролізованим - низька (47,6 мг/кг), рухомими формами фосфору - середня (92,4 мг/кг) і обмінним калієм - середня (72,5 мг/кг), (додат. А 2.1.3).
Фізичні властивості орного шару грунту характеризуються такими показниками: об'ємна маса - 1,27 г/см3, питома - 2,43 г/см3, загальна пористість - 49,8 %, максимальна гігроскопічність - 4,3 %. Таким чином, агрономічні властивості темно-сірих опідзолених ґрунтів загалом добрі. За природною родючістю вони належать до кращих ґрунтів області, поступаючись лише опідзоленим чорноземам. За агрохімічною характеристикою вони добре забезпечують потенціальні можливості для формування високого врожаю капусти білоголової пізньостиглої. Проте для підвищення їх родючості й поліпшення фізичних властивостей велике значення має перехід на органічні, органо-мінеральні системи удобрення і ґрунтозахисні способи обробітку ґрунту [116].
Значний вплив мають різні ґрунтово-кліматичні чинники: вітер, опади, температура, вологість, світло й ґрунти. У Західному Лісостепу України пануючими є західні вітри. Середня швидкість вітру за рік - 4 м/сек. Слід зауважити, що гори Карпати мають значний вплив на формування клімату Західного регіону.
2.2. Погодні умови в роки досліджень
Територія Львівського державного аграрного університету, де розміщене дослідне поле, належить до зони помірно-континентального клімату. Він формується переважно під впливом атлантичних й меншою мірою континентальних мас повітря. Континентальність клімату характеризується тривалістю весняного і осіннього періодів (кількість діб із середньою температурою від 5 до 15 °С), річними і добовими амплітудами температур та ін. Навесні й влітку континентальне повітря приносить високі температури, які спричиняють теплу, хмарну погоду з туманами та зливами, а у зимовий період спостерігається зниження температури до - 30°С.
Весняне підвищення температури повітря й ґрунту відбувається поступово, що часто спричиняє затримку обробітку ґрунтів й сівби насіння капусти білоголової. Початок польових робіт у зоні розпочинається переважно з першої декади квітня. Обґрунтування впливу кліматичних чинників (температура повітря, сума ефективних температур, сума опадів, відносна вологість повітря) на ріст і розвиток рослин капусти білоголової пізньої групи стиглості за вегетаційний період 2003 - 2005 рр. проводили щомісячно. Основними показниками агрокліматичної характеристики території слугують її теплозабезпеченість, ступінь зволоженості і континентальність. Теплозабезпеченість зони досліджень визначає тривалість періоду інтенсивної вегетації, який у Західному Лісостепу України становить 90-115 діб.
Виконуючи порівняльну оцінку метеорологічних даних за роки досліджень, слід відзначити, що деякі місяці, навіть пори року, подібні між собою, а деякі різко різняться за коливанням температури повітря впродовж вегетаційного періоду капусти білоголової (табл. 2.2., додат. Б 2.2.1 і Б 2.2.2).
Таблиця 2.2
Середньомісячна температура повітря за вегетаційний період капусти білоголової, ?С (за даними Львівської метеостанції)
РікМісяцьСередняквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтень20037,217,318,319,419,413,85,614,420048,813,116,919,718,112,212,414,520059,213,417,020,917,815,38,714,6Середня багаторічна7,613,716,718,217,513,27,813,5
Зростання температури навесні відбувається іноді дуже швидко або навпаки. Перехід її через 5°С настає на початку квітня. Середньомісячна температура за весняні місяці 2003 року коливалася від 1,0°С (березень) до 17,3°С (травень) та від 2,0°С до 13,1°С відповідно у 2004 році. У 2005 році коливання її становило від - 0,7°С (березень) до 13,4°С (травень). За багаторічними даними,