РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В основу даного дослідження покладено вивчення 150 психічно хворих, у яких виникали короткочасні психотичні розлади психічної діяльності, - гострі алкогольні психози та сутінкові потьмарення свідомості органічного ґенезу. Основну групу становили 105 осіб (75 хворих з перенесеними гострими алкогольними психозами та 30 хворих - з сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу), які під час цих короткочасних психотичних станів скоїли СНД. Усі хворі основної групи проходили СПЕ, під час якої були визнані неосудними щодо інкримінованих їм діянь як особи, які скоїли СНД під час тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності психотичного рівня. До них судом були застосовані ПЗМХ в Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом.
Для встановлення відмінностей у клінічних, особистісних та соціальних характеристиках хворих основної групи було досліджено хворих (група порівняння) із аналогічними короткочасними розладами психічної діяльності, які під час гострих психозів не скоїли СНД. Групу порівняння становили 45 психічно хворих, які перенесли гострі алкогольні психози (25 хворих) та на час дослідження перебували на стаціонарному лікуванні у Київському обласному спеціалізованому психіатрично-наркологічному медичному об'єднанні; та хворі, які перенесли сутінкові потьмарення свідомості внаслідок ОУГМ (20 хворих) і на час дослідження проходили стаціонарне лікування у Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні №1. Контингент досліджених хворих обох груп становили особи лише чоловічої статі.
Дослідження відбувалось шляхом прямого спостереження та аналізу документації. У якості матеріалу дослідження використовувались представлені акти СПЕК, матеріали особових справ, медична документація (історії хвороби, акти комісій лікарів-психіатрів, журнали медичного спостереження тощо), результати додаткових досліджень (ЕЕГ) і висновки спеціалістів (невропатолога, терапевта, окуліста, медичного психолога), які були залучені до обстеження хворих основної групи та групи порівняння. Для визначення діагностичних критеріїв було використано Міжнародну класифікацію хвороб 10 перегляду (МКХ-10) [310]. Так, хронічний алкоголізм відповідає шифру F10.2, гострий алкогольний делірій - F10.4, гострий алкогольний галюциноз - F10.52, гострий алкогольний параноїд - F10.51, органічне ураження головного мозку - F01, F03, F04, сутінкове потьмарення свідомості - F05.0, F05.1.
Встановлені на СПЕ діагнози у відібраного контингенту осіб основної групи протягом їх перебування у психіатричній лікарні під час застосуванням до них ПЗМХ не змінювались і були підтверджені результатами проведеного даного наукового дослідження. Обстежені хворі, діагноз яких протягом періоду перебування на ПЛ змінювався, до основної групи у дисертаційну роботу не увійшли.
Інструментом дослідження була спеціально розроблена уніфікована "Карта обстеження хворого", яка складалась із 755 пунктів і підпунктів. Уніфікована карта включала в себе демографічні, анамнестичні, клінічні, соціальні, особистісні, судово-психіатричні, кримінальні відомості про досліджених хворих у динамічному аспекті з урахуванням всього континуума захворювань та всіє діяльності хворих.
Для досягнення поставленої у роботі мети використовувались наступні основні методи дослідження: анамнестичний, клініко-психопатологічний, соціально-демографічний, судово-психіатричний аналіз ґенезу скоєних СНД.
У якості додаткових методів дослідження були використані: експериментально-психологічний, електроенцефалорграфічний, неврологічний, соматичний.
На час розвитку останнього короткочасного психотичного розладу психічної діяльності переважна більшість дослідженого контингенту хворих перебувала у віці 30-49 років - майже ѕ хворих на алкоголізм (73,3 % хворих основної групи та 60,0 % хворих групи порівняння, p>0,05) та ѕ хворих з сутінковими потьмареннями свідомості органічного ґенезу (76,6 % хворих основної групи та 55,0 % хворих групи порівняння, p>0,05) - табл. 2.1.
На час розвитку гострого алкогольного психозу у більшості хворих як основної групи (82,7 %), так і групи порівняння (88,0 %) мали місце ІІ стадія алкоголізму та ІІІ стадія алкоголізму - у 17,3 % та 12,0 % хворих відповідно (p>0,05).
У переважної більшості (82,7 %) хворих основної групи з гострими алкогольними психозами та 44,0 % хворих групи порівняння (р<0,001), алкоголізм перетікав та розвивався на постійному патологічному ґрунті. Органічний ґрунт мав місце у 70,7 % хворих основної групи та у 32,0 % хворих групи порівняння (р<0,001): черепно-мозкові травми перенесли 42,7 % хворих основної групи та 20,0 % хворих групи порівняння (p<0,05); черепно-мозкові травми у поєднанні із судинною патологією відмічались у 20,0 % хворих основної групи та 8,0 % хворих групи порівняння (р>0,05); судинну патологію мали 8,0 % хворих основної групи та 4,0 % хворих групи порівняння (р>0,05) - табл. 2.2.
Етіологічні чинники ОУГМ хворих з сутінковими потьмареннями свідомості були, як правило, різні та поєднані між собою. Так, у хворих основної групи домінуючими факторами ОУГМ були: у ѕ хворих (76,7 %) черепно-мозкова травма, у Ѕ (53,3 %) хворих - хронічна алкогольна інтоксикація та у 1/3 (33,3 %) хворих - захворювання судин головного мозку. У досліджених хворих групи порівняння у 2/3 (65,0 %) випадках основною причиною ОУГМ була черепно-мозкова травма, у Ѕ (50,0 %) - захворювання судин головного мозку, у ј (25,0 %) - нейроінфекція та у ј (25,0 %) - хронічна алкогольна інтоксикація - табл. 2.3, рис. 2.1, 2.2.
Всі досліджені хворі обох нозологічних груп додатково були обстежені терапевтом і невропатологом. Ознаки розсіяної неврологічної мікросимптоматики були виявлені у більшості хворих з гострими алкогол