РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТРЕТЬОГО РОКУ ЖИТТЯ В ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ................................................
972.1. Організація та первинні результати експериментальної роботи .........972.2. Методика розвитку активного мовлення дітей третього року життя в художньо-предметній діяльності ..................................................................
1192.3. Динаміка мовленнєвого розвитку дітей третього року життя під впливом навчання .............................................................................................
162ВИСНОВКИ з розділу 2 ..................................................................................174ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................177СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................183ДОДАТКИ .........................................................................................................204
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДНЗ ? дошкільний навчальний заклад
ЕГ - експериментальна група
КГ ? контрольна група
ВСТУП
Актуальність дослідження пояснюється нагальною потребою теорії та практики в розробці варіативних програм і методик, що враховують конкретну соціальну та педагогічну ситуацію розвитку дітей раннього віку з огляду на неперевершене значення первинних етапів онтогенезу мовлення для психічного, соціального й особистісного розвитку дитини.
Розвиток мовлення, виховання мовленнєвої культури дітей на різних етапах навчання - одна з найсуттєвіших проблем сучасної освіти. У зв'язку з цим зростає роль досліджень, спрямованих на пошук шляхів оптимізації процесу розвитку мовлення дітей, особливо в перші роки життя. Необхідність проведення таких досліджень зумовлена особливою сензитивністю раннього віку для формування різних форм мовленнєвого спілкування, адже своєчасне й повноцінне оволодіння мовленням є передумовою розумової активності в подальшому дорослому житті (Н. Аксаріна, А. Богуш, М. Кольцова, Г. Розенгарт-Пупко, Ф. Сохін, Є. Тихеєва та ін.). Вивчення особливостей мовленнєвого розвитку дітей раннього віку необхідне для забезпечення наступності в мовленнєвій роботі на всіх ступенях дошкільного дитинства.
Різні аспекти мовленнєвого розвитку дітей третього року життя досліджували психофізіологи, зокрема механізми породження мовлення (В. Бельтюков, Н. Бехтерева, Н. Жинкін, В. Каменська, М. Красногорський, У. Пенфільд, Т. Хризман та ін.) та етапність формування слова як сигналу в контексті взаємодії сигнальних систем дійсності (Н. Данилова, І. Горєлов, М. Кольцова, І. Павлов, К. Сєдов та ін.). Психологами (Л. Виготський, П. Гальперін, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, О. Шахнарович та ін.) обґрунтовано основні положення діяльнісного підходу до проблем розвитку мовлення, досліджено питання взаємозв'язку розвитку мовлення та мислення в онтогенезі (А. Валлон, Л. Виготський, П. Гальперін, Н. Горєлов, О. Лурія, Г. Люблінська, Я. Нєвєрович, Ж. Піаже та ін.). Лінгвістичні дослідження розкривають фонетичні, лексичні та граматичні особливості дитячого мовлення на початкових етапах розвитку (О. Гвоздєв, Н. Рибніков, Т. Ушакова, С. Цейтлін, О. Шахнарович, Н. Швачкін, Н. Юр'єва та ін.). У педагогічних дослідженнях з питання мовлення дітей раннього віку доведена залежність розвитку мовлення від становлення спільної з дорослим діяльності (М. Єлагіна, Н. Лєпська, М. Лісіна та ін.), визначено закономірності, принципи та методи навчання дітей раннього віку (А. Богуш, К. Крутій, Г. Ляміна, Т. Науменко, Л. Олійник, Л. Павлова, Г. Розенгарт-Пупко, Л. Федоренко, Т. Юртайкіна та ін.).
У контексті окреслених напрямків досліджувалася проблема предметної діяльності як передумови мовленнєвого розвитку дітей раннього віку, зокрема особливості виникнення й засвоєння предметних дій (Р. Абрамович-Лехтман, М. Денисова, М. Кістяковська, Н. Фігурін, Ф. Фрадкіна та ін.), взаємозв'язок предметної діяльності з розвитком мислення та мовлення (Д. Ельконін, М. Єлагіна, М. Кольцова, М. Лісіна, Г. Ляміна, С. Новосьолова, Г. Розенгарт-Пупко та ін.), розвиток предметної діяльності в контексті сенсорного розвитку (Л. Венгер, О. Запорожець, Г. Розенгарт-Пупко, М. Щелованов та ін.).
Аналіз літератури з досліджуваної проблеми показав, що наявна традиційна методика розвитку мовлення (В. Гербова, Г. Ляміна, Л. Павлова, В. Петрова) передбачає формування уявлень та накопичення знань у дітей раннього віку, що здійснюється в межах спеціально організованих підгрупових і групових занять, які дещо стримують емоційні прояви малюків. Водночас на необхідність стимулювання емоційного розвитку як чинника активізації мовлення дітей раннього віку вказують Н. Аксаріна, М. Кістяковська, М. Лісіна, Н. Щелованов. Незважаючи на проведені дослідження в цій галузі, емоційний компонент розвитку мовлення в процесі предметної діяльності дітей раннього віку залишається недостатньо теоретично та методично розробленим.
З огляду на особливу чутливість дітей раннього віку до будь-яких видів впливу ззовні ми наголошуємо на необхідності пошуку оптимальних шляхів розвитку їхнього активного мовлення через збагачення предметної та ігрової діяльності - наповнення їх художнім змістом. Предметна діяльність, збагачена художнім словом, матеріалом та спрямована на створення певного художнього образу, є значущим чинником розвитку активного мовлення дітей раннього віку. Саме емоційний компонент різних видів діяльності виявляється вирішальним чинником, що стимулює розвиток мовлення в цьому віці (Г. Брєслав, Л. Виготський, Н. Єжкова, О. Запорожець, К. Ізард, А. Кошелєва, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн).
Незважаючи на очевидність емпіричних фактів, що вказують на залежність активного мовлення від змісту, форм і характеру художньо-предметної діяльності