РОЗДІЛ 2
ДИТЯЧий МУЗИЧНий ТЕАТР-СТУДІя У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПІДЛІТКІВ
2.1. Освітньо-виховні функції дитячого музичного театру-студії в системі позашкільної освіти
Складовою структури освітньо-культурних інститутів в Україні є позашкільні навчально-виховні заклади. Вони розпочали активно реформуватися протягом останнього десятиліття. Пошук нової ідеї функціонування позашкільних закладів, форм і методів творчого розвитку дали поштовх народженню самостійної галузі - позашкільної педагогіки. Про державне замовлення на здобуття підлітками позашкільної овіти, їхнє творче, інтелектуальне, духовне, моральне становлення свідчать законодавчі та нормативні акти, прийняті в нашій країні. Сучасне законодавство України враховує необхідність забезпечення умов для розвитку творчих інтересів підлітків. Право на творчий розвиток закріплено у Законах України: "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про освіту", "Про позашкільну освіту". Прийняття останнього Закону істотно змінило місце і роль позашкільної освіти у структурі загальної освіти України, а також сприяло більш інтенсифікаційному розвитку системи позашкільної роботи і позашкільного виховання, трансформації їх у нову якість - позашкільну освіту. Цей Закон визначає державну політику у сфері освіти, її правові, соціально-економічні, організаційні, педагогічні умови для здобуття підлітками позашкільної освіти. ЇЇ існування грунтується на добровільності вибору особистісних інтересів у тій чи іншій діяльності. Специфіка позашкільної освіти вплинула на визначення її мети та завдань. Вони полягають у такому: розвиток мотивації особистості до пізнання і творчості; створення умов для творчого, інтлектуального, духовного розвитку дітей і молоді; задоволення освітніх потреб завдяки залученню до науково- експериметальної, дослідницької, художньої, дозвіллєво-розважальної та іншої діяльності у вільний час.
Основними напрямами залучення підлітків до світової культури засобами позшкільної освіти художньо-естетичного спрямування є:
1) задоволення потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації;
2) створення системи пошуку, розвитку та підтримки здібностей, талантів, обдарувань дітей і молоді;
3) створення умов для творчого, інтелектуального та духовного розвитку;
4) розширення світогляду, уявлень, підвищення рівня освіченості, формування і розвиток у своєрідності етико-еститичної свідомості та світовідчуття;
5) забезпечення підліткам доступу до культурних цінностей у сфері вітчизняної та світової культури, різних напрямі мистецтв, ознайомлення їх з творами мистецтва, законами естетики, що є основою культурологічного змісту позашкільної освіти;
6) формування фундаментальних ціннісних орієнтацій підлітків у сфері соціальних відносин;
7)соціально-психологічна підтримка підлітків, створення атмосфери поваги, любові, інтересів, можливості поділитися своїми психологічними труднощами;
8) організація діяльності творчих колективів з різних видів та жанрів мистецтв, серед яких особливо пріоритетним є: вокальний, хореографічний та театральний.
Аналіз практичної діяльності позашкільних закладів завсвідчив, що провідну роль у гармонійному розвитку підлітків відіграє музичний театр-студія, який забезпечує духовне спілкування в умовах вільного часу, знаходження нових естетичних технологій та програм, що сприяють художній творчості.
Українська педагогіка визнає художню творчість підлітків як процес діяльності, результатом якої є створення якісно нових естетичних цінностей особистості. Таким чином, позашкільна освіта визначається сукупністю знань, умінь та навичок, які отримують підлітки в позашкільних навчальних закладах.
До сучасної структури позашкільної освіти увійшла мережа навчально-виховних естетичних комплексів. Близько півтори тисячі закладів цього типу працює в системі освіти: мистецькі студії, школи, комплекси, театри, гуртки тощо. Позашкільний педагогічний процес ставить у центр уваги особистість підлітка, його потреби, інтереси, захоплення. З цього приводу О. Сухомлинська [201] відзначала, що кожен тип позашкільного закладу, на її думку, має розробляти свою концепцію, свою програму діяльності, своє бачення шляхів формування особистості. Проте слід не випускати з поля зору свій напрям, свій "простір діяльності", а також головну мету, яка полягає в тому, щоб забезпечити і зберегти для кожної дитини можливість розвивати себе, свої здібності і таланти.
Аналіз досвіду роботи позашкільних закладів виокремив дитячі музичні театри-студії в якісно нову цілісність, що має спільні об'єкт, мету, завдання та узгоджені дії. Оскільки специфічність музичного самодіяльного театру обумовлена належністю як до сфери освіти, так і до сфери культури, що сприяє створенню унікального ефекту взаємодії мистецтва і освіти, який розкривається у музичних театрах-студіях, орієнтованих не тільки на активізацію художньої діяльності вихованців, а й на ранню професіоналізацію.
Процес творення музичних театрів-студій був досить непростим. У зв'язку із цим постала потреба віднайти і визначити їхню характеристику за історичним змістом. Історія існування театрів-студій значною мірою стала історією стилів, певних характерних систем, мистецьких ідеалів, смаків та образних рис мистецької творчості. З точки зору сучасної науки музичні театри-студії є системою рухів та змін, які мають власний характер. Виходячи з цієї характеристики, сучасна культура виявляє тенденцію до розгляду не лише абстрактної теорії історичного розвитку музичних театрів-студій, а й схеми живої форми, яка охоплює духовну творчость підлітків. Для них це, передусім, вибір пріоритетів, визначення мети діяльності, професійне керівництво дитячим музичним театром-студією (режисер, вокаліст, учитель, актор).
На сучасному етапі існують різні типи музичних театрів-студій: оперні, естрадні, фольклорні, народні. В цілому їх можна поділити на дві групи, залежно від того, хто керує колективом, актор-вокаліст чи педагоги, які не мають спеціальн
- Київ+380960830922