РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАСАД СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
2.1. Аналіз сучасного стану соціальності студентської молоді
Важлива роль студентства у розвитку й становленні сучасного українського суспільства загострила актуальність питань, пов'язаних з процесами соціалізації цієї прогресивної соціально-демографічної групи. Посилаючись на окреслені в першому розділі специфічні особливості студентської аудиторії й інституту ЗМК як особливого інституту соціалізації, ми вважаємо, що цілеспрямована педагогічна робота в цій сфері є необхідною, бо студентство постійно змінюється: трансформуються його потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, причому не завжди в соціально важливому напрямку. Постійно відбувається активне становлення нової соціально-групової психології цього прошарку українського суспільства.
Студентство як певна корпоративна група підпадає під соціалізаційні впливи з боку різних соціальних інститутів. Зазначимо, що сила відгуку на такі впливи в цієї групи є досить високою, оскільки студентство є відкритою, емоційною, мобільно реагуючою, здатною до активних дій групою.
Чи не найбільший вплив на формування уявлення про навколишню дійсність у колах студентської молоді мають засоби масової комунікації. У наш час мас-медіа є глобальним джерелом поширення соціально значущої інформації в суспільстві й доступ до них нічим необмежений.
Слід підкреслити, що інформація, тиражована сьогодні через засоби масової комунікації, є більш різноманітною, ніж інформація в підручниках, більш сучасною й актуальною для молодого покоління. Ступінь довіри до інформації мас-медіа також є високим. Разом з тим, правильне сприйняття цієї інформації залежить від того, наскільки молодь готова до аналітичної роботи з нею, чи володіють користувачі інформації критичними навичками та вміннями.
Сучасні ЗМК мають великий освітній, виховний, соціалізуючий потенціал. Спеціалізовані засоби масової комунікації можна використовувати й для самоосвіти, і з метою самовиховання. Інформація в таких ЗМК цілеспрямовано готується різними науковими й освітніми спілками.
Соціалізуючий потенціал мас-медіа полягає в тому, що вони є джерелом соціально значущої інформації, а через це й соціального досвіду, культури, системи певних норм і правил поведінки. Оволодіння знаннями й навичками в користуванні сучасними комунікативними технологіями необхідно для вирішення пізнавальних, соціалізаційних, виробничих, освітніх, культурних та інших проблем. Засоби масової комунікації повинні допомагати людині в задоволені її конкретних потреб, у вирішенні певного кола завдань. Робота з інформацією стає головним змістом професійної діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.
Говорячи про соціалізаційний потенціал мас-медіа, ми маємо на увазі поширення ними на широку аудиторію соціально значущої інформації з усіх галузей життєдіяльності суспільства, зразків загальнолюдської й національної культури, групи певних правил поведінки й суспільних законів, здатність ЗМК породжувати й розповсюджувати ідеї, здійснювати ідеологічний вплив, формувати громадську думку щодо подій у суспільстві, сприяти соціальному орієнтуванню, самовизначенню й становленню людини. Сьогодні інститут засобів масової комунікації значною мірою впливає на світосприйняття, є певним фільтром, через який оцінюються ті чи інші події.
На нашу думку, педагогічно керовані впливи ЗМК орієнтовані на реалізацію таких умов вдалої соціалізації особистості:
а) максимальне оволодіння індивідом знаннями про матеріальні й культурні цінності свого суспільства;
б) залучення до загальнолюдських цінностей, норм моралі, традицій, історії тощо;
в) вивчення особистістю свого внутрішнього потенціалу, розуміння своєї суті (потреб, умінь, прагнень, здібностей), що в подальшому впливатимуть на самовизначення й самореалізацію, прагнення до індивідуальності й водночас налагодження гармонійних стосунків із системою суспільства.
Експериментальним майданчиком нашого дослідження було обрано Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. Експериментальні дослідження проводилися серед студентів І - ІІ курсів Інституту економіки та бізнесу (спеціальності "Трудове навчання та основи інформаційної діяльності"), історичного факультету (спеціальностей "Історія і право" та "Соціальна допомога (соціальна робота)") та факультету української філології (спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність").
На цьому етапі дослідження, який проходив у 2004 - 2005 навчальному році, у ході констатувального етапу експерименту, вибіркова сукупність складає понад 300 чоловік.
Метою констатувального етапу експерименту було визначення початкового рівня сформованості в студентської молоді вищих навчальних закладів соціальності, яку ми розглядаємо як інтегративний критерій соціалізації.
Обираючи соціальність основним критерієм дослідження ефективності процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, ми виділяємо в її складі три основні компоненти - когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний (див. п. 1.1). Кожному компоненту було присвоєно якісні та кількісні (шкала оцінювання від 0 до 3) показники.
Так, емоційно-ціннісний компонент, який виражає ступінь сформованості емоційних станів та установок, може відповідати: а) сформованій системі позитивних емоційних станів, оцінних установок на адекватне розуміння соціальних процесів, яскраво вираженому прагненню до їх розуміння - 3 бали; б) наявності нейтральних емоційних станів, оцінні установки виражають інтерес та бажання до розуміння, але не явно виражене прагнення - 2 бали; в) несформованій системі емоційних станів, слабо вираженій установці на потребу в розумінні соціальних процесів - 1 бал; г) негативній системі оцінних станів, відсутності установки на потребу у розумінні соціальних процесів - 0 балів.
Когнітивний компонент, який виражає ступінь знань соціальни