РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІДЕРСТВА
В СИСТЕМІ ОВС УКРАЇНИ
Діяльність органів внутрішніх справ України має ряд суттєвих особливостей, що
відрізняють її від діяльності інших правоохоронних органів України та
поліцейських організацій зарубіжних країн. Це обумовлює і особливості
управління, керівництва і лідерства в органах внутрішніх справ України.
Успішне функціонування міліцейського колективу вцілому, як і успішність
діяльності кожного її члена, потребує значних зусиль по їх організаціях,
визначенню цільової направленості, координації дій індивідів і групи, тобто
потребує управління. Тому така значна увага приділяється управлінському
лідерству, де керівник виконує лідерські функції.
2.1. Психологічна модель управлінського лідера в системі ОВС
Як і в інших соціальних системах, керівник в ОВС виступає як основний і
організуючий елемент управління, що забезпечує безперервний процес впливу на
колектив людей для організації і координації їх діяльності в процесі виконання
службових обов’язків з найкращими результатами при найменших затратах. Як
зазначалося, управління колективами здійснюється у формі керівництва і
лідерства. Оптимальним для системи ОВС є інтегральне поєднання цих форм
управління. Це дає можливість сформулювати уявлення про ключову фігуру
управління в органах внутрішніх справ - управлінського лідера.
Управлінський лідер - особистість, що гармонійно поєднує в собі лідерські і
керівні якості. Як керівник, управлінський лідер реалізує свої законні
повноваження і статусну владу для ефективного вирішення організаційних задач, а
як лідер він використовує силу особистого впливу на підлеглих. Таким чином,
управлінський лідер має більше можливостей ефективно управляти організацією,
ніж просто керівник чи неформальний лідер, який не має статусної влади.
Особистість управлінського лідера за складом і характером притаманних їй
психологічних якостей є складним структурним утворенням, вивчення і дослідження
якого потребує методологічних засад для упорядкування, структурування якостей
на основі побудови теоретичної моделі особистості в цілому.
Відомо, що формування особистості, її свідомості, творчої активності,
спрямованості, системи цінностей, тощо, обумовлюється суспільством. Особистість
є органічною частиною суспільства, її свідомість завжди обумовлюється
інтересами, завданнями, політикою того суспільства або класу, до якого вона
належить. Кожна особистість виконує певний вид діяльності, виконує ту або іншу
соціальну роль, яка передбачає нормативно схвалений зразок поведінки,
очікуваний від кожного, хто займає цю позицію [112].
Оскільки суспільна сутність людини, її здатність до виконання певної соціальної
ролі найбільш повно розкриваються через її якості, нами розроблено інтеграційну
модель управлінського лідера органів внутрішніх справ, яка характеризує
оптимального виконавця цієї соціальної ролі.
Вивченню особливостей діяльності лідера, менеджера, керівника та структури
необхідних для здійснення цієї діяльності якостей присвячено велику кількість
публікацій у нашій країні та за кордоном [8, 35; 47; 56; 94; 119; 199].
Про можливість створення моделі типової особистості лідера говорили
Б.Г.Ананьєв, О.В. Головченко, А.В. Карпов, О.І. Кульчицька, І.В. Платонов,
В.В.Рибалка, Д.Ф. Самуйленков, Л.Д. Столяренко та ін. [7; 11; 50; 53; 80; 117;
157; 164-165; 168].
При побудові інтеграційної моделі управлінського лідера за основу нами взято
психологічну структуру особистості В.В. Рибалки [165], в якій виділено такі
підструктури: соціально зумовлена спрямованість особистості, соціальний досвід,
психічні процеси та біопсихічні властивості особистості, а також підструктура
здібностей і характеру.
Орієнтуючись на дану структуру, можна визначити модель управлінського лідера
через виділення таких значимих компонентів структури особисті лідера:
1. лідерська спрямованість;
2. професійна компетентність;
- лідерський потенціал особистості (комплекс особистісних якостей).
Інтеграційну модель управлінського лідера органів внутрішніх справ можна
зобразити так (Рис 2.1):
Лідерська спрямованість - одна з найбільш істотних сторін особистості, яка
характеризує її мотиваційну сферу. Вона охоплює систему мотивів, їх взаємодію і
відносини, які проявляються у захопленнях, інтересах та цілях [41].
Аналіз теоретичних та емпіричних досліджень з цієї проблеми дає змогу визначити
лідерську спрямованість як складне системне утворення, яке детермінує саме
лідерську поведінку особистості, ставлення до себе як до лідера певної групи
людей та до послідовників.
Якщо визначення лідерської спрямованості особистості керівника правоохоронних
органів зустрічається в науковій літературі, то вивченню процесу формування
такої спрямованості значної уваги не приділялося. Враховуючи особливості
службової діяльності управлінського лідера, нами розроблено структуру його
лідерської спрямованості, яка дозволить дослідити процес її формування.
Підґрунтям пошуку структури лідерської спрямованості були теоретичні та
практичні дослідження, які представлені у роботах Зубанової Н.Ю., Ложкіна Г.В.,
Платонова К.К., Плетньової З.П., Уманського Л.І.
Рис 2.1.
Інтеграційна модель управлінського лідера органів внутрішніх справ
Вважаємо, що за своєю природою лідерська спрямованість має цілісну,
багаторівневу структуру, компоненти якої постійно взаємодіють з іншими
психологічним утвореннями особистості. До структури лідерської спрямованості
доцільно включити 6 компонентів, кожен з яких має власну підструктуру, а саме:
* специфічність спрямованості;
* стійкість спря