РОЗДІЛ 2
ПЕРЦЕПТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕЦЕПТИВНОЇ МОДЕЛІ АНГЛОМОВНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
2.1. Організація і процедура експериментально-фонетичного дослідження
Метою експериментально-фонетичного дослідження є перевірка обґрунтованих нами теоретичних передумов щодо визначення специфіки просодичного ритму політичного дискурсу шляхом вияву механізму взаємодії тональної, часової та енергетичної підсистем у контексті політичних промов.
Методика аналізу була зорієнтована на риторичні особливості політичного дискурсу з урахуванням смислового квантування дискурсу та ієрархії ритмічних одиниць.
Вияв специфіки ритмічної організації англомовних політичних промов здійснювався відповідно до програми й методики, спрямованої на встановлення інваріантної просодичної моделі, й включав декілька етапів аудитивного аналізу, електроакустичний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію статистичних показників.
Запис й опрацювання результатів електроакустичного дослідження проведені в лабораторії експериментальної фонетики кафедри практики мовлення та інформаційних технологій Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
Програма комплексного експериментально-фонетичного дослідження включала такі пункти:
1. Підбір експериментального матеріалу.
2. Аудитивний аналіз риторичних складових інформаційно-смислового поля аудиторами-інформантами.
3. Аналіз перцептивних характеристик синтагм, фраз, ступенів, НФЄ політичних промов аудиторами-фонетистами для визначення: а) особливостей тональної організації; б) часових характеристик; в) енергетичного потенціалу; г) гучності вимови; д) темпоральних особливостей.
4. Акустичний аналіз просодичних ознакових параметрів, а саме: а) ЧОТ; б) тривалості; в) інтенсивності.
5. Лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів проведеного дослідження.
2.1.1. Корпус експериментального дослідження. З метою проведення експериментально-фонетичного дослідження політичних промов протягом 2002-2006 років із мережі Інтернет записувалися політичні промови сучасних політиків Великої Британії на комп'ютер Intel(R)Celeron(TM) CPU (256 Mb оперативної пам'яті, 60 Gb жорсткого диска з тактовою частотою 1133 MHz) за допомогою програм Sonic Foundry Sound Forge 5.0, CDex CD -Ripper в окремі звукові файли формату .wav.
Тривалість матеріалу дослідження для визначення типової композиційно-смислової побудови політичного дискурсу і для здійснення окремих аспектів аудитивного аналізу становила 4 години.
Для електроакустичного аналізу було відібрано вузький корпус дослідження [161, с. 13-23], до якого увійшли 18 політичних промов, загальною тривалістю 1,5 години.
Експериментальному дослідженню підлягали політичні промови, виголошені чоловіками. Індивідуальні особливості мовців (фізичні, соціальні, ґендерні) до уваги не бралися.
2.1.2. Методика проведення аудитивного аналізу. Метою аудитивного аналізу дослідження є визначення перцептивних характеристик просодичного оформлення політичної промови, а також відбір матеріалу для електроакустичного аналізу.
Відповідно до методики експериментального дослідження аудитивний аналіз проводився двома групами аудиторів: трьома носіями мови, які мають філологічну підготовку, та шістьома філологами-фонетистами, викладачами Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Аудитори другої групи мають досвід перцептивного аналізу.
У ході аудитивного аналізу інформанти прослуховували весь мовний матеріал для з'ясування:
1) композиційно-смислового членування політичного дискурсу;
2) делімітації вербального контексту з метою вияву синтагм, фраз, ступенів, НФЄ;
3) вияв семантичного потенціалу синтагм як базових одиниць з урахуванням перцептивних характеристик.
На наступному етапі аудиторам-фонетистам пропонується виконати низку завдань, а саме:
1) визначити акцентну структуру синтагми;
2) обчислити коефіцієнт ритмічності щодо вияву ритмічної ефективності смислових конституентів дискурсу, який визначається як числове відхилення від ізометричності синтагм в кожному конституенті. Чим менше значення коефіцієнту ритмічності, тим вище ритмічна ефективність дискурсу [96, с. 94];
3) розкрити специфіку тонального контуру синтагми:
- тип передшкали: низька, середня, висока;
- тип шкали у синтагмах: поступово спадна ступінчаста, поступово спадна ступінчаста шкала з перерваною поступовістю, спадна ковзна шкала, спадна скандентна, висхідна ступінчаста, висхідна ковзна, висхідна скандентна, рівна (висока, середня, низька);
- характер руху тону на першому наголошеному складі, у термінальній ритмогрупі;
- тип термінального тону за класифікацією Ж.Б.Веренінової [54, с. 160-161]: спадний повного падіння (п.п.), спадний повного падіння з ініціальним підйомом (п.п.і.п.), спадний неповного падіння (н.п.), спадний неповного падіння з ініціальним підйомом (н.п.і.п.), висхідний, спадно-висхідний, висхідно-спадний, рівний із урахуванням рівнів їх початку та завершення;
- діапазон синтагми, діапазон термінального тону в синтагмі (вузький, звужений, середній, розширений, широкий);
- регістр: екстрависокий, високий, середній, середній підвищений, середній понижений, низький, екстранизький;
4) визначити гучність презентації політичних промов (висока, підвищена, помірна, понижена, низька);
5) установити характер темпу (повільний, сповільнений, помірний, прискорений, швидкий);
6) проаналізувати тривалість пауз (надкоротка, коротка, середня, довга, наддовга).
Кількість прослуховувань матеріалу на даному етапі не обмежувалася.
Наступний етап експериментального аналізу передбачав проведення інструментального аналізу (методика проведення електроакустичного аналізу представлена в пункті 3.1 розділу 3), а також з'ясування взаємозв'язку між перцептивними й акустичними характеристиками в просодичному оформленні англомовного політичного д