РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
2.1. Загальна клінічна характеристика хворих
В роботі проведений аналіз результатів комплексного клінічного обстеження та різних типів лікування хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі. В роботу включено 137 хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі та його ускладнення, які знаходилися на лікуванні в відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України в період 2002 по 2005 роки.
Розподіл пацієнтів за статтю показав, що жінок було 93 (67,9%), чоловіків 44 (32,1%) в віці від 22 до 88 років. Як представлено на таблиці 2.1, холангіт частіше траплявся у хворих в віці від 30 до 60 років (67,9%), в період найбільш активної працездатності, що відображає і соціально-економічну значимість проблеми.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з холангітом за віком та статтю
ВікСтатьРазомЖінкиЧоловіки<2000021-3062831-401782541-502092951-60271239>60231336РазомАбс.9344137%67,932,1100
На момент госпіталізації більшість хворих мала скарги на біль в правому підребер'ї, який мав іррадіацію в праву лопаткову та поперекову ділянки, нудоту, блювоту, сухість у роті, жовтяницю шкірних покривів, потемніння сечі. Характер болю був різноманітний, частіше траплявся гострий приступоподібний. Рідше зустрічалися скарги, що відносять до загального прояву основного захворювання, такі як озноб, шкірний зуд, головний біль, запаморочення. В якості провокуючого фактору лише у 37,2% випадків хворі називали порушення дієти. Таким чином у 62,8% хворих причина початку захворювання не визначена. Частота скарг зареєстрованих при первинному огляді хворих наведена в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Скарги хворих при первинному огляді
СкаргиЧастотаАбс.%Біль в правому
підребер'ї12994,1Жовтяниця шкіри та
потемнення сечі8461,3Нудота7655,5Блювота4935,7Підвищення температури тіла4633,6Озноб3827,7Головний біль3021,9Шкірний зуд118,0Тріада Шарко3827,7Пентада Рейнольдса 32,2
Клінічна картина холангіту та його ускладнень при холедохолітіазі залежить від типу та рівня обструкції та характеризується поліморфізмом. Відсутність патогномонічних симптомів та специфічних змін лабораторних показників периферичної крові веде до значних труднощів первинної діагностики.
Тривалість анамнезу захворювання з моменту останнього приступу складала від 3 до 30 днів, в середньому 15,4 днів.
Всі хворі на холангіт та його ускладнення при холедохолітіазі були поділені на дві групи: хворі не оперовані на жовчних шляхах та хворі, які раніше перенесли такі операції, що представлено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл хворих за попередньо перенесеними операціями на жовчних шляхах.
Операції, які хворі перенесли в більшості випадків складали: холецистектомія в відкритому та лапароскопічному варіанті, холецистектомія доповнена холедохолітотомією, холедоходуоденостомією та ендоскопічною папілосфінктеротомією. Розподіл за об'ємом виконаних операцій представлений на таблиці 2.3.
У 72 хворих під час клінічного обстеження були виявлені супутні захворювання, що ускладнювали перебіг основного патологічного процесу та обумовлювали високий ризик оперативного втручання. При лікуванні цієї категорії хворих переваги віддавали мінімально травматичним втручанням. Супутня патологія у хворих на холангіт при холедохолітіазі представлена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.3
Операції раніше виконані на жовчних шляхах
ОпераціяКількістьАбс.%Холецистектомія 413,8Холецистектомія з міні доступу1137,9Лапароскопічна холецистектомія931,0Холецистектомія, холедохолітотомія26,9Холецистектомія, холедоходуоденостомія26,9Холецистектомія, ЕПСТ13,4Разом29100
Таблиця 2.4
Супутня патологія у хворих на холангіт при холедохолітіазі
Характер супутньої патологіїЧастотаАбс.%Гіпертонічна хвороба2417,5Ішемічна хвороба серця128,8Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки75,1Постромбофлебетична хвороба нижніх кінцівок53,6Цукровий діабет32,2Ожиріння32,2Поєднана патологія1813,1Разом7252,6
Найчастіше у хворих на гострий холангіт при холедохолітіазі ми зустрічали гіпертонічну хворобу в 24 (17,5%) випадках, ішемічну хворобу серця було діагностовано у 12 (8,8%) хворих, у 7 (5,1%) хворих ми виявили виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в стадії загострення, постромбофлебетична хвороба нижніх кінцівок була присутня у 5 (3,6%) хворих, цукровий діабет був присутній у 3 (2,2%) хворих та у 3 (2,2%) спостерігали ожиріння з індексом маси тіла понад 32. У 18 хворих була визначена супутня патологія представлена декількома захворюваннями.
2.2. Характеристика методів обстеження
2.2.1. Клініко-лабораторні методи обстеження.
Всім хворим на холангіт та його ускладнення при поступленні в стаціонар був виконаний комплекс лабораторних обстежень, котрий включав в себе загальний аналіз крові (визначення концентрації гемоглобіну, кількості лейкоцитів, ШОЕ, показник гематокриту, підрахунок лейкоцитарної формули). Серед біохімічних показників сироватки крові визначали: концентрацію загального білка (по біуретовій реакції), рівень альбуміну ( по реакції з бромкрезоловим зеленим), загального та прямого білірубіну (за методом Ієндрашека-Гросс), сечовини (ферментативним кінетичним методом з уреазою та глутаматдегідрогеназою), креатинину (кінетичним методом з пікриновою кислотою - модифікований метод Яффе без депротеінезації), активності амінотрансфераз АЛТ та АСТ (кінетичним методом), рівень глюкози (глюкозооксидантним методом), рівень Na+, K+, Ca++ сироватки крові. Всі дослідження виконані на напівавтоматичному аналізаторі.
2.2.2. Бактеріологічні методи обстеження.
З метою диференціації збудника холангіту проводили бактеріологічне та бактеріоскопічне обстеження жовчі, яку отримували під час ендоскопічного т