РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА ВИКОРИСТАНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Критерії відбору хворих та клінічні вияви патології сонних артерій, черевної аорти та артерій нижніх кінцівок.
Проаналізовано результати ретро- і проспективного обстеження та лікування 156 хворих, що перебували на стаціонарному лікуванні в клініці шпитальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (відділення судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні) протягом 1995-2006 років.
Всього у даний період перебувало 749 хворих з патологією аорто-стегнових та стегново-підколінних сегментів. Відповідно хворі, що вимагали одночасної хірургічної корекції БЦА, ЧА та АНК становили 20,8 %, що відповідає даним світової літератури [4; 30; 28; 62; 79; 111; 115; 126].
У дослідження включені пацієнти, які відповідали наступним критеріям:
* наявність у хворих стенотично - оклюзійної патології сонних артерій з хронічною ішемією мозку І-ІV ступеня у поєднанні :
> зі стенотично - оклюзійною патологією аорто-стегнових та стегново-підколінних сегментів, яким було показане операційне лікування;
> з аневризмами черевного відділу аорти, що потребували хірургічного лікування.
Усіх пацієнтів було розділено на дві групи: першу групу утворили 80 хворих, яким виконані одномоментні оперативні втручання, а другу - 76 хворих, яким виконувалися етапні втручання. У подальшому ці дві групи розділені ще на дві підгрупи:
А) корекція атеросклеротичного ураження сонних артерій і корекція патології аорто-стегнових сегментів (поетапна чи послідовна) - 98 хворих,
Б) корекція атеросклеротичного ураження сонних артерій і корекція патології стегново-підколінних сегментів (поетапна чи послідовна) - 62 хворих.
Серед усіх пацієнтів було 152 чоловіки і лише чотири жінки. Середній вік пацієнтів становив 62,9±4,65 роки. Переважна більшість пацієнтів - 111 (71,2%) хворих були у віці від 60 до 74 років. Більш докладно поділ хворих за віком наведено у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Поділ хворих за віком
Групи хворихВік (роки)45-5960-7475-80Одномоментні втручання21554Етапні втручання14566Всього3511110
У 70 (44,9%) пацієнтів стверджено поєднану патологію сонних артерій та артерій стегново-підколінної зони, у 61 (39,1%) хворих - поєднане ураження сонних артерій і патологію артеріального русла аорто-стегнової зони та у 25 (16,0%) - поєднану патологію сонних артерій, черевного відділу аорти та АНК.
При надходженні загальний стан як задовільний оцінено у 122 (78,2%) пацієнтів, а як середньої важкості - у 54 (21,8%) хворих.
Основною скаргою при надходженні пацієнтів до клініки був біль у нижніх кінцівках, який ствердили 132 (84,6%) хворих, із них у 110 (83,3%) пацієнтів біль виникав у спокої і лише у 22 (16,7%) - при фізичному навантаженні. Біль у животі ствердили 12 (7,7%) пацієнтів, а 14 (8,9%) - відчували пульсацію у черевній порожнині. При цьому, патологію черевного відділу аорти виявлено у 64 (41,0%) хворих.
Більш докладно скарги і результати об'єктивного обстеження пацієнтів наведено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Клінічні вияви уражень черевного відділу аорти та АНК
Клінічні виявиКількість хворих%Біль: у нижніх кінцівках
у черевній порожнині132
1284,6
7,7Відчуття пульсації у черевній порожнині148,9Трофічні зміни на нижніх кінцівках7950,6Переміжна кульгавість:
до 200 м
> 50 м69
10
5744,2
14,5
82,6
Ішемія нижніх кінцівок виділялась окремим маніфестуючим фактором, що спонукала хворих до госпіталізації. Ішемія нижніх кінцівок спостерігалась у 135 (86,5%) хворих, із них у 86 (63,7%) уражені обидві кінцівки і у 49 (26,4%) - одна нижня кінцівка. Переміжну кульгавість виявлено у 69 (44,2%) пацієнтів, при цьому у 57 (82,6%) хворих вона виникала при ході менше 50 м, у 10 (14,5%) - до 200 м і у двох (2,9%) - до 500 метрів.
Для встановлення ступеня ішемії нижніх кінцівок використали модифіковану класифікацію Fontaine R. et al. (1991) [41] :
* І ст. - парестезії, втомлюваність нижніх кінцівок при значному фізичному навантаженні;
* ІІ ст. - переміжна кульгавість;
* ІІІ ст. - больовий синдром у спокої:
а - при систолічному щиколотковому тиску > 50 мм рт. ст.;
б - при систолічному щиколотковому тиску < 50 мм рт. ст.;
* ІV ст. - наявність ішемічних виразок, некрозів, гангрени.
При цьому, у 85 (62,9%) хворих стверджено ішемію ІV ступеня, у 57 (36,5%) - ІІІ ступінь ішемії та у 16 (10,3%) хворих розвинулась ішемія ІІ ступеня. У 12 (7,9%) хворих ІІ ступінь ішемії нижніх кінцівок був поєднаний з аневризмою черевного відділу аорти, у зв'язку з чим хворі підлягали операційному втручанню.
Більш докладно клінічні вияви ішемії нижніх кінцівок представлено у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Клінічні вияви хронічної ішемії нижніх кінцівок згідно з класифікацією Fontaine R.
Ступінь хронічної ішемії нижніх кінцівок:К-сть хворих%І ступінь--ІІ ступінь127,9ІІІ ступінь
ІІІ а ступінь
ІІІ б ступінь57
25
3236,5
16
20,5ІV ступінь8562,9
Всім хворим, при поступленні у стаціонар при первинному огляді зверталась увага на наявність чи відсутність симптомів хронічної ішемії головного мозку або перенесення порушень мозкового кровообігу в анамнезі.
При первинному огляді неврологічні розлади на момент поступлення виявлено лише у 12 (7,7%) пацієнтів. При виясненні анамнезу виявлено, що у 62 (39,7%) хворих відмічалось порушення зору з них у 24 (15,6 %) у вигляді зниження гостроти зору, а у 38 (22,4%) у вигляді amaurosis fugax. Двадцять чотири пацієнти (15,6 %) скаржилися на тимчасові втрати свідомості. Транзиторні ішемічні атаки в анамнезі було виявлено у 55 (35,2%) пацієнтів. Шістнадцять (10,5%) хворих скаржилися на тимчасову слабкість у верхніх та нижніх кінцівках. Періодичні запаморочення було виявлено у 28 (17,9%) хворих. Всього при первинному огляді виявлено 56 (35,9%) хворих з ознаками неврологічного дефіциту на мом
- Київ+380960830922