РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2. 1. Характеристика хворих
У роботі піддано аналізу результати обстеження й лікування 715 хворих,
оперованих з приводу запальних захворювань жовчовивідних шляхів у першому і
другому хірургічних відділеннях Львівської обласної клінічної лікарні у
1986-1999 роках. Ця група послужила основою для вивчення чинників ризику
післяопераційних легеневих ускладнень, частоти їх виникнення та розпрацювання
методики прогнозування їх розвитку.
Серед обстежених переважна більшість представлена жінками – 543 особи (75,94
%), і лише 172 оперованих (24,06 %) - чоловіками. Вік хворих коливався від 16
до 94 років. Найбільша група представлена хворими у віці 41-60 років - 315 осіб
(44,06 %), однак значну частину оперованих становлять пацієнти похилого й
старечого віку - 268 хворих (37,48 %) і лише 132 (17,62 %) – віком 16-40 років
(табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих залежно від статі і віку
Стать
Вік хворих
Всього
16-40 років
41-60 років
> 60 років
Чоловіки
17 (9,88 %)
82 (47,67 %)
73 (42,44 %)
172 (24,06 %)
Жінки
115 (21,18 %)
233 (42,91 %)
195 (35,91 %)
543 (75,94 %)
Всього
132 (17,62 %)
315 (44,06 %)
268 (37,48 %)
715 (100,0 %)
Досить часто відзначалося ожиріння різного ступеню – у 142 (19,86 %) хворих
надлишок маси перевищував 20% за індексом Брока. Ожиріння І-ІІ ступеню
(фактична маса тіла перевищує ідеальну не більше ніж на 49%) відзначено в 121
(16,92 %), а ожиріння ІІІ-ІV ступеню (надлишок маси тіла складає 50% і більше)
– лише в 21 (2,94 %) пацієнта. Звичайно, основна група – 517 оперованих
(72,31%) – представлена хворими з нормальною масою тіла. Слід відзначити, що 56
(7,83%) пацієнтів поступали до клініки виснаженими, і дефіцит маси в них
складав 15% і більше. Слід відзначити, що з віком зростала кількість хворих з
виснаженням та патологічним ожирінням (табл. 2.1.2).
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих в залежності від віку й маси тіла
Маса тіла
Вік хворих
Всього
16-40 років
41-60 років
> 60 років
Норма
110 (21,28 %)
231 (44,68 %)
176 (34,04 %)
517 (72,31 %)
Дефіц. маси >=15 %
2 (3,57 %)
24 (42,86 %)
30 (53,57 %)
56 (7,83 %)
Ожиріння І-ІІ ст.
20 (16,53 %)
52 (42,98 %)
49 (40,50 %)
121 (16,92 %)
Ожиріння ІІІ-ІV ст.
0 (0,00 %)
8 (38,10 %)
13 (61,90 %)
21 (2,94 %)
Всього
132 (17,62 %)
315 (44,06 %)
268 (37,48 %)
715 (100,0 %)
Тривалість захворювання коливалася від декількох годин у гострих випадках до
багатьох років. У 451 (63,08%) пацієнта перебіг запального процесу в
жовчовивідних шляхах був довготривалим, при чому в 54 (7,55%) з них приступи
холециститу відзначалися протягом 15 років і більше, а найдовша тривалість
захворювання склала 39 років. Тільки 76 (10,63 %) оперованих поступили до
клініки з першим приступом хвороби. Значна кількість приступів, перенесених
переважною більшістю хворих, виснажує резервні сили й суттєво погіршує стан
організму. 639 (89,37 %) пацієнтів перенесли декілька приступів, у тому числі в
93 хворих їх було понад 15. Це, звичайно, веде до розвитку різних ускладнень і
втягнення в патологічний процес паренхіми печінки, фатерового сосочка,
підшлункової залози, дванадцятипалої кишки й інших органів і систем, у немалій
мірі сприяючи ускладненому післяопераційному періоду.
Механічна жовтяниця, яка виникала на висоті приступу або після нього,
спостерігалася в 211 (29,51 %) хворих. З віком частота її зростала. Зокрема, у
хворих до 40 років жовтяниця спостерігалася в 18,18 %; серед пацієнтів 41-60
років – в 27,62 %, а в представників похилого і старечого віку зустрічалася з
частотою 37,31 %. В анамнезі механічна жовтяниця відзначена в 146 (20,42 %)
хворих, причому в третини з них вона повторювалася 2 і більше разів протягом
10-15 років.
У значній кількості спостережень - в 272 (38,04 %) хворих - захворювання
супроводжувалося нудотою й блюванням, а в 165 (23,08 %) хворих - періодичним
підвищенням температури тіла, здебільшого до субфебрильних цифр. У 59 (8,25%)
хворих було багаторазове блювання з ознаками дегідратації різного ступеню
вираженості, що проявлялося спрагою, сухістю язика й зниженням тургору шкіри,
тахікардією, падінням ЦВТ, зменшенням діурезу з підвищенням питомої ваги сечі,
підйомом гематокриту до 55% і більше.
Майже половина оперованих при поступленні до клініки перебувала в
середньоважкому (41,82 %) й важкому або вкрай важкому (10,07 %) станах, але
переважна більшість хворих почувала себе задовільно (48,11 %). Слід відзначити,
що з віком важкість стану зростала (табл.2.1.3). При оцінці фізіологічного
стану хворого перед операцією анестезіологом згідно класифікації ступенів
ризику загальної анестезії, затвердженої Американською асоціацією
анестезіологів (ASA), наявність ASA 1-2 відзначено в 426 (59,58 %), ASA 3 – у
197 (27,55 %), ASA 4-5 – у 92 (12,87 %) хворих.
Табл. 2.1.3
Залежність важкості стану хворих від віку
Важкість стану хворих
Вік хворих
Всього
16-40 років
41-60 років
> 60 років
Задовільний
91 (12,73 %)
155 (21,68 %)
98 (13,71 %)
344 (48,11 %)
Серед. важкості
39 (5,45 %)
135 (18,88 %)
125 (17,48 %)
299 (41,82 %)
Важкий
2 (0,28 %)
22 (3,08 %)
40 (5,59 %)
64 (8,95 %)
Вкрай важкий
0 (0,00 %)
3 (0,42 %)
5 (0,70 %)
8 (1,12 %)
Всього
132 (17,62 %)
315 (44,06 %)
268 (37,48 %)
715 (100,0 %)
За основним діагнозом хворі розподілялися наступним чином. Калькульозний
холецистит діагностовано в більшості випадків - в 92,03 % оперованих, і лише в
3,78 % – безкам'яний холецистит. Група хворих з ПХЕС склала 4,19 %.
З приводу гострого холециститу оперовано 229 (32,03 %) пацієнтів. Гострий
безкам'яний холецистит виявлено у 15 (6,55 %) хворих, гострий калькульозний - у
214 (93,45
- Київ+380960830922