Ви є тут

Діагностика та хірургічне лікування гострої непрохідності кишечника.

Автор: 
Мойсеєнко Анатолій Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002923
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ГОСТРУ НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих на ГНК
В основу даного дисертаційного дослідження покладено матеріали клінічного обстеження та хірургічного лікування 267 хворих на ГНК непухлинного генезу, 112 чоловіків та 155 жінок, віком від 15 до 93 років, що знаходились на лікуванні в клініці кафедри госпітальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця за період з 2001 по 2007 роки. На початку дослідження було проведено ретроспективний аналіз та узагальнення результатів клініко-лабораторного обстеження і хірургічного лікування 141 хворого на ГНК, що знаходився на лікуванні в клініці в 2001 - 2004 роках, які і склали контрольну групу. Відповідно до задач даного дослідження, в клініці розроблена лікувально-діагностична програма, яку застосовано для оптимізації тактики хірургічного лікування у 126 хворих на ГНК протягом 2005 - 2007 років, які ввійшли до складу основної групи. Статево-віковий склад хворих на ГКН, що були задіяні в дослідженні представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих на ГНК за віком та статтю
Вік та стать хворихОсновна групаКонтрольна групаВсього Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)< 20 років75,6128,5197,121 - 30 129,51712,12910,931 - 40 1511,9128,52710,141 - 50 2015,92417,04416,551 - 601814,31510,63312,461 - 701511,91812,83312,471 - 802923,03524,86423,9> 81 років107,985,7186,7Чоловіки5846,05438,311241,9Жінки6854,08761,715558,1Всього126100141100267100 Середній вік хворих основної групи 54,85 ± 1,81 роки, контрольної - 54,24 ± 1,74 роки, тобто порівнювані групи однорідні за середнім віком (р>0,05) та статтю хворих (р>0,05). При цьому, серед загальної кількості хворих на ГНК частка пацієнтів працездатного віку становила 56,9 %, що підкреслює соціальну та економічну значимість даної патології.
За тривалістю захворювання до моменту госпіталізації достовірної різниці між порівнюваними групами не виявлено (р>0,05) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Розподіл хворих за тривалістю захворювання на момент госпіталізації
Час з моменту захворюванняОсновна
групаКонтрольна групаВсього Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)До 6 год.29233021,35922,1 6 - 12 год.3023,831226122,812 - 24 год.2217,531225319,9Більше 24 год.4535,74934,79435,2Всього 126100141100267100
Пізня госпіталізація залишається одним з провідних чинників, що погіршують результати хірургічного лікування хворих на ГНК. Як видно з таблиці 2.2., 35,7 % хворих основної групи та 34,7 % хворих контрольної групи госпіталізовані пізніше 24 год від початку захворювання.
Гостре порушення прохідності тонкої кишки діагностовано у 119 (94,4%) хворих основної групи та 135 (95,7%) хворих контрольної групи. Гостра странгуляційна непрохідність товстої кишки діагностована у 7 (5,6%) хворих основної групи та у 6 (4,3%) хворих контрольної групи. Нозологічна характеристика основної патології у хворих порівнюваних груп представлена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.
Розподіл хворих з ГНК за причинами захворювання
Причина ГНКОсновна
групаКонтрольна групаВсьогоАбс. (n)Відн. (%) Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)ГСНТК 7660,39970,217565,5 в т. ч. странгуляційна1814,33021,34818Заворот тонкої кишки 97,153,6145,2Вузлоутворення тонкої кишки21,6--20,8Гостра інвагінаційна непрохідність тонкої кишки21,610,731,1Жовчокам'яна непрохідність тонкої кишки10,810,720,8Туберкульозний інфільтрат--10,710,4Защемлені абдомінальні грижі3124,62819,85922,1 в т.ч. післяопераційні вентральні із защемленням тонкої кишки1612,71611,23212 післяопераційні вентральні із защемленням товстої кишки21,6--20,8 пахові43,264,3103,7 стегнові21,610,731,1 пупові 75,553,6124,5Заворот сигмовидної кишки5464,3114,1Всього126100141100267100
Отже, в етіологічній структурі ГНК у хворих обох груп (таб. 2.3.) преволюють перитонеальні зрощення, які стали причиною порушення прохідності тонкої кишки у 175 (65,5%) хворих: у 76 (60,3%) пацієнтів основної групи та 99 (70,2%) - контрольної. При цьому ГСНТК у 18 (14,3%) хворих основної групи та у 30 (21,3%) - контрольної групи перебігала за странгуляційним типом. Защемлені абдомінальні грижі зумовили виникнення ГНК у 31 (24,6%) хворих основної групи, та у 28 (19,8%) - контрольної. Їх частка серед причин ГНК у хворих загальної сукупності становила 22,1 %. Заворот тонкої кишки був причиною ГНК у 9 (7,1%) хворих досліджуваної групи та у 5 (3,6%) - контрольної. З 13 хворих на гостру странгуляційну непрохідність товстої кишки, що були включені в дослідження, заворот сигмовидної кишки мав місце у 5 (4%) хворих основної групи і 6 (4,3%) хворих контрольної групи, ще у 2 (1,6%) хворих основної групи ГНК зумовлено защемленням поперечної ободової кишки у вентральних грижах. Порівнювані групи за нозологічною структурою не відрізнялись на рівні статистичної сукупності (р>0,05).
На момент госпіталізації ускладнення ГНК розповсюдженим перитонітом мало місце у 22 (17,5%) хворих основної групи та у 26 (18,4%) хворих контрольної групи. Характеристика хворих загальної сукупності за видом та стадією розповсюдженого перитоніту представлено в таблицях 2.4. та 2.5.
Таблиця 2.4.
Розподіл хворих за видом розповсюдженого перитоніту
Вид перитонітуОсновна
групаКонтрольна групаВсьогоАбс. (n)Відн. (%) Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%)Серозний1254,51453,82654,2Серозно-фібринозний940,91038,51939,6Фібринозно-гнійний 14,627,736,2Всього 221002610048100
Таблиця 2.5.
Розподіл хворих за стадією розповсюдженого перитоніту
Стадія перитонітуОсновна
групаКонтрольна групаВсьогоАбс. (n)Відн. (%) Абс. (n)Відн. (%)Абс. (n)Відн. (%