РОЗДІЛ 2
Особливості й різновиди змішаної республіканської форми державного правління
2.1. Юридична природа й особливості президентсько-парламентської
республіки 82
2.2. Парламентсько-президентська республіка й її юридичні ознаки 124
2.3. Проблеми оптимізації моделі організації державної влади в Україні 159
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 178
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191
ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається недостатньою теоретичною розробкою концепції організації державної влади як в республіці зі змішаною формою державного правління, так і відсутністю всебічного дослідження сутності й правових ознак її різновиду ? парламентсько-президентської республіки.
Відгуком на зміни політико-правових реалій, що відбуваються протягом останніх десятиліть, виявляється тенденція до конституціоналізації різновидів змішаної республіканської форми державного правління, виокремлення нової форми організації державної влади - парламентсько-президентської республіки, яка не вміщується в усталені межі звичних класифікацій, проте відповідає міжнародно-правовим стандартам, ідеям демократії й пріоритету прав людини. Для сучасної України, яка перебуває на етапі становлення й удосконалення національної державності, питання щодо юридичної природи змішаної республіканської форми державного правління, її різновидів, їх недоліків та переваг набувають особливої актуальності й гостроти, свідченням чого є процеси конституційного реформування.
На відміну від "чистих" республік ? президентської й парламентської ? змішана республіка трактується сучасною наукою неоднозначно. Одні вчені ставлять під сумнів сам факт її існування, інші ? по-різному інтерпретують її сутність. Як результат ? немає й уніфікованого підходу до визначення загальних правових ознак такої республіки. З огляду на це підходи до виділення її різновидів, їх сутності й правових ознак набувають ще більшої різноманітності. Так, виокремлення президентсько-парламентського різновиду змішаної республіки зумовлено історичним досвідом ХХ ст. (П'ята Республіка у Франції), а функціонування другого її різновиду ? парламентсько-президентського ? припадає здебільшого на кінець ХХ - початок ХХІ ст. Тому за традицією вчені зводять змішану республіку тільки до одного з її різновидів ? президентсько-парламентського.
Виходячи з цього, своєчасним і необхідним є науковий аналіз сутності, особливостей, визначення правових ознак парламентсько-президентської форми державного правління, акцентування уваги на її модифікаціях у конституційній практиці, на шляхах ефективного правового закріплення цієї моделі на українському ґрунті.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах державної комплексної цільової програми "Загальнотеоретичні проблеми правотворення та правозастосування в умовах формування правової держави" (державна реєстрація ? № 0106u002283).
Мета й завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає в комплексному теоретичному дослідженні парламентсько-президентської республіки як самостійної форми державного правління, яке передбачає виявлення сутності, особливостей, правових ознак, різновидів останньої, а також у формулюванні рекомендацій, спрямованих на оптимальне застосування здійснених теоретичних розробок у процесі конституційного реформування в Україні.
Відповідно до поставленої мети в дисертації передбачається вирішення низки наукових завдань:
? провести аналіз різноманітних підходів до розуміння форми державного правління, виявити критерії класифікації республік;
? з'ясувати моделі поділу державної влади й відповідні системи стримувань і противаг в президентській, парламентській і змішаній республіках;
? розглянути модель організації державної влади в президентсько-парламентській республіці, виявити її специфіку й особливості;
? визначити сутність, особливості, правові ознаки й різновиди парламентсько-президентської республіки;
? дослідити становлення моделі організації державної влади в рамках конституційного процесу за роки незалежності України, її відповідність теоретичній моделі парламентсько-президентської республіки.
Об'єктом дослідження виступають закономірності організації державної влади у змішаній республіці, її різновиди та правові ознаки.
Предметом дослідження є сутність, особливості й різновиди організації державної влади в парламентсько-президентській республіці, аналіз її правових ознак і практики її правового закріплення й реалізації в різних країнах світу.
Методи дослідження. Підґрунтя методології дослідження становить комплексний підхід до аналізу парламентсько-президентської форми державного правління, зумовлений специфікою теми роботи й пов'язаний із застосуванням філософських підходів, загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Методологічну основу дисертації являє діалектичний підхід, який використовувався на всіх етапах дослідження з метою з'ясування сутності парламентсько-президентської республіки, закономірностей та особливостей її становлення, функціонування й розвитку, взаємодії з іншими державно-правовими явищами. На окремих стадіях роботи застосовувалися різноманітні методи: системний і структурно-функціональний - при дослідженні форми державного правління й визначенні її елементів, поділу державної влади, з'ясуванні її складників, їх функціонального взаємовпливу; тлумачення норм права - для визначення змісту норм, які закріплюють організацію державно-владних інститутів;