РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В основу дисертаційної роботи покладено спостереження за 158 хворими на ГХ за поєднаного перебігу зі СС. На початку дослідження всім хворим проводилось клінічне (детальний збір скарг, анамнезу, ретельне об`єктивне обстеження), функціональне (електрокардіографія, ЕхоКГ, ВЕМ, кольорове дуплексне сканування екстракраніальних судин), лабораторне обстеження (загальноклінічне, біохімічне, імуноферментний аналіз).
Всім пацієнтам проводили обов'язкові скринінгові методи дослідження (наказ № 247 МОЗ України, "Виявлення осіб з підвищеним артеріальним тиском та принципи їх ведення", 1998). Верифікацію діагнозу ішемічної хвороби серця та визначення ступеня артеріальної гіпертензії проводили з використанням критеріїв, рекомендованих Українською асоціацією кардіологів (Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, 2004) [61] та Європейським товариством гіпертензії та кардіології (ESH-ESC Guidelines, COMMITTEE, 2003) [3,144].
За результатами клінічного спостереження, характером перебігу, даними клініко-функціональних та лабораторних обстежень хворі були поділені на групи: ГХІ - 15 чол. (9,49%), ГХ ІІ 16 чол. (10,13 %), ГХІІССІІФК 50 чол. (31,65%), ГХІІССІІІФК 39 чол. (24,68%) та ГХІІІССІІІФК - 38 чол. (24,05%). Контрольну групу склали 25 чол., що не відрізнялися за віковим та статевим розподілом від основної групи.
Критеріями виключення хворих із дослідження, окрім симптоматичного характеру АГ, були наявність супутніх запальних та ендокринних захворювань, ниркова патологія, порушення функціонального стану печінки, запальні та травматичні ушкодження центральної нервової системи, а також ХСН IV класу за NYHA.
Серед 158 пацієнтів згідно статевого розподілу було 90 жінок (56,96 %) та 68 чоловіків (43,04%). Середній вік хворих становив 50,43±6,72 років, з невірогідною різницею (р=0,34) між жінками (50,87±5,92) та чоловіками (49,83±7,65). З факторів ризику на фізичне навантаження вказали 107 чол. (67,72%), емоційне навантаження - 108 чол. (68,35%), куріння - 37 чол. (23,4%), зловживання алкоголем заперечували всі з обстежених хворих. Індекс маси тіла для чоловіків складав 25,32-30,42, для жінок 28,19-35,64.
Всім пацієнтам проведене ретельне обстеження, що складалося зі збору скарг та оцінки анамнезу. Серед скарг переважали серцево-судинні (кардіалгії, серцебиття, перебої, підвищення артеріального тиску) та церебральні (головний біль, головокружіння, мерехтіння "мушок" перед очима, шум у вухах, погіршення пам`яті, безсоння, дратівливість, табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Розподіл скарг хворих, що включені в дослідження
Клінічні ознакиКількість хворихАбсолютна кількість випадків (n=158)Відсоток спостереженьІ. Серцево-судинні проявиПідвищення артеріального тиску158100%Біль в серці при подоланні <500 м5937,4 %Біль в серці при подоланні <1000 м4327,2 %Біль в серці при подоланні >1000 м2415,2 %Біль в серці не турбує3220,2%Задишка при подоланні <500 м4629,1 %Задишка при подоланні <1000 м6440,5 %Задишка при подоланні >1000 м4830,4 %Серцебиття4931,0 %Перебої2012,7 %ІІ. Церебральні проявиГоловний біль14793,0 %Головокружіння12780,4 %Шум у вухах10063,3 %"Мерехтіння мушок перед очима"11975,3 %Погіршення сну5031,6 %Депресія2817,7 %Подразливість5031,6 %Сонливість3421,5 %Лабільність настрою3622,8 %Втомлюваність6239,2 % Рівень базальної ЧСС при надходженні склав 78,62±10,85 уд/хв., відповідно, 77,08±10,17 уд/хв. у чоловіків та 79,77±11,26 уд/хв. у жінок (р=0,12).
З метою встановлення стадії ГХ та ознак ураження органів мішеней проводились ЕхоКГ (у 158 обстежених - 100%) та кольорове дуплексне сканування загальних, внутрішніх та зовнішніх СА (у 46 чол. - 29,1%) [61].
В результаті ЕхоКГ дослідження було виявлено наступний розподіл типів геометрії ЛШ: КГЛШ у 62 хворих (39,24%), КР у 32 хворих (20,25%), ЕГЛШ - 22 випадки (13,92%), НГ - 42 випадки (26,58%).
Загальноклінічні лабораторні обстеження, проведені всім 158 хворим. Вихідний рівень ХС по групі складав 6,9±1,13 ммоль/л, ?-ліпопротеїдів (?-ЛП) 3,52±1,1 ммоль/л, фібриногену 2,67±0,65 г/л, з невірогідною перевагою для ХС для жінок, порівняно з чоловіками (7,01±1,18 та 6,74±1,05, p>0,05), такої ж тенденції для ?-ЛП (3,57±1,16 та 3,45±1,04, р>0,05), зворотньої тенденції для фібриногену (2,78±0,72 для чоловіків, 2,6±0,6 для жінок, р>0,05).
Для об'єктивізації стану коронарного резерва та встановлення функціонального класу стабільної стенокардії проводилась велоергометрична проба (ВЕМ) [3]. Загалом по групі ВЕМ проведена у 71 хворого (44,9%). Проба не проводилась при вихідному АТ вище, ніж 160/100 мм рт. ст., змінах ЕКГ в спокої, з підозрою на ішемію міокарда та частих шлуночкових екстрасистолах [1,3,85]. Проба припинена як позитивна у 45 (63,4%), сумнівна - у 8 (11,25%), негативна - у 8 (11,25%), недіагностична - у 10 (14,1%) пацієнтів. Сумнівний результат тесту зумовлений косонисхідним зниженням сегмента ST менш 2 мм, недосягненням СЧСС, "надпідйомом" АТ [3]. Недіагностичною вважали пробу, припинену через появу сильної задишки, головного болю, головокружіння, втомленості [1,3]. Досягнуте навантаження (ДН) в цілому по групі склало 81,53±40,89 Вт, для чоловіків 94,2± 43,19 Вт для жінок 72,79 ±37,27 Вт. Подвійний добуток (ПД) на висоті навантаження складав в цілому по групі 221,19±56,29 од., невірогідно відрізняючись для чоловіків 226,6±47,9 од. та жінок 217,5±61,7од. (р=0,71).
Аналіз показників ендотеліальної дисфункції проведений в наступному обсязі та розподілі: антикоагулянтна активність ендотелію за рівнем протеїну С досліджена у 116 хворих (73,4%, з них 45 чол., 71 жін), АТ ІІІ - у 90 (56,9%, 36 чол., 54 жін.), фібринолітична активність - у 139 пацієнтів (87,9 %, 57 і 82 відповідно), Хагеманзалежний фібриноліз (ХЗФ) та потенційна активність плазміногену (ПАП) - у 138 (87,3%, 55 чол. і 83 жін.), стан судинно-тромбоцитарного г
- Київ+380960830922