РОЗДІЛ II
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУБ'ЄКТИВНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ОСОБИСТІСТЮ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ
У розділі описано методи, процедуру та результати дослідження, спрямованого на вивчення особливостей інтерпретації конфліктних ситуацій. Зокрема, встановлено та описано типові схеми інтерпретації конфліктних ситуацій, оцінено їх продуктивность, описано типові суб'єктивні моделі інтерпретації конфліктних ситуацій. Аналіз повноти наративної структури описів конфліктних ситуацій дав можливість оцінити рівень інтегрованості життєвих подій до структури особистого досвіду.
2.1. Методи та процедура експериментального дослідження
Теоретичний аналіз проблеми суб'єктивної інтерпретації конфліктної ситуації дозволив висунути припущення про обумовленість суб'єктивної інтерпретації реальної конфліктної ситуації інтерпретаційними схемами, серед яких найбільш розповсюдженими є поведінкові, емоційні, когнітивні та смислові схеми. Крім того, ми припускали, що оскільки механізми інтерпретації є недостатньо відрефлексованими, то усвідомлення особистістю власного процесу інтерпретації конфліктної ситуації буде сприяти ефективному їх розв'язанню.
У процесі дослідження передбачалось виконання таких завдань:
1) експериментальним шляхом перевірити припущення про наявність типових схем інтерпретації конфліктних ситуацій та моделей ситуацій, створених на їх основі;
2) дослідити зв'язок між особливостями використання інтерпретаційних схем та стилями поведінки в конфліктній ситуації і особливостями міжособистісної взаємодії;
3) встановити особливості та продуктивність виявлених схем з метою встановлення їх ролі у виникненні та продуктивному завершенні конфліктних ситуацій;
4) оцінити повноту наративної структури описів конфліктних ситуацій з метою встановлення рівня інтегрованості подій у структуру особистого досвіду.
Для перевірки сформульованої гіпотези та виконання поставлених завдань було застосовано комплекс методів: аналіз продуктів діяльності (контент-аналіз описів конфліктних ситуацій та "Метод наративу" (О.М.Назарук)); тестування (тест Томаса-Кілмена та методика діагностики міжособистісних стосунків Т.Лірі).
Отримані в ході дослідження дані підлягали кількісному аналізу з подальшим якісним обґрунтуванням та узагальненням. Були застосовані наступні інтерпретаційно-описові методи: метод кореляційного аналізу, факторний аналіз методом головних компонент з наступним поворотом факторних структур за принципом варімакс обертання. Оцінка достовірності відмінностей проводилась за допомогою непараметричних критеріїв: U-критерію Манна-Уітні та Т-критерію Вілкоксона, *-критерію Фішера [89; 157; 208]. Обробка даних здійснювалась із застосуванням статистичного пакету обробки даних SPSS [102].
Дослідження проводилось у два етапи. Мета першого етапу полягала у встановленні схем інтерпретації і з'ясуванні зв'язку між особливостями використання інтерпретаційних схем та стилями поведінки в конфліктній ситуації й особливостями стилю міжособистісної взаємодії. Для досягнення поставленої мети було здійснено контент-аналіз описів конфліктних ситуацій, проведено кореляційний та факторний аналіз даних, отриманих в результаті виконання досліджуваними тесту Томаса-Кілмена та методики діагностики міжособистісних стосунків Т.Лірі. Було також оцінено продуктивність виділених схем.
Констатуюча частина другого етапу була спрямована на визначення типових моделей інтерпретації конфліктних ситуацій та встановлення особливостей їх використання у розв'язанні конфліктних ситуацій: здійснено оцінку продуктивності/непродуктивності завершення конфліктних ситуацій у зв'язку з використаною схемою та створеною моделлю конфліктної ситуації; оцінено повноту наративної структури описів та встановлено її зв'язок із конструктивністю завершення конфліктів та типом застосованої інтерпретаційної моделі.
Серед трьох альтернативних шляхів дослідження ситуацій: задати ситуацію зовні і вивчати реальну поведінку людей в цій ситуації; опис ситуації самим індивідом, що передає свій досвід "проживання" ситуації; вивчення поведінки в природних умовах [67], як найбільш відповідний вимогам та етичним умовам дослідження, було вибрано шлях опису ситуацій самим індивідом. В такому разі ми хоча і не отримуємо глибоку та фактологічну інформацію, але маємо максимально "інтерпретаційну" її версію [67].
З цією метою студентам соціально-гуманітарного факультету було запропоновано описати кілька конфліктних ситуацій, що сталися в їхньому житті, їх розвиток, спосіб вирішення (або ж запропонувати його, якщо ситуації залишились невирішеними) та назвати ситуацію. Наголошувалось, що описувати ситуацію потрібно так, як вони її розуміють. Досліджувані документи були рукописними, цільовими, особистими, неофіційними та первинними за ступенем персоніфікації. Їх створення було ініційовано в процесі проведення дослідження.
У дослідженні взяли участь 139 студентів четвертого та п'ятого курсів (майбутніх практичних психологів), які навчалися на соціально-гуманітарному факультеті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Загалом досліджуваними було описано 219 конфліктних ситуацій. На першому етапі в досліджені взяли участь 27 студентів, що описали 101 конфліктну ситуацію. На другому етапі - 112 студентів, що описали 118 конфліктних ситуацій. Частина описів не бралися до уваги, оскільки вони не відповідали вимогам дослідження: були описані ситуації, які не можна вважати конфліктними, внутрішньоособистісні конфлікти або ж було подано надто згорнуті (схематичні) описи.
Оскільки наративізація є основним механізмом розуміння та інтерпретації досвіду, то описи конфліктних ситуацій дали нам можливість дослідити особливості їх інтерпретації, оскільки поки що невідомі засоби, що дозволяють об'єктивувати суб'єктивний текст інтерпретації [184]. Вони по суті є "сирим матеріалом", що відображає мотиваційну психологічну сторону подій, що сталися. Розгортання процесу осмисле