РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи досліджень
Визначивши методологічний підхід до дослідження, ми орієнтувались на необхідність здійснення певної постановки проблеми із змістовної і формальної точок поставлених завдань. Завдання вирішувалось за допомогою наступних методів дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; аналіз медичних карт; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
2.1.1. Аналіз літературних джерел та досвіду передової практики.
Аналіз науково-методичної літератури проводився з метою пошуку та узагальнення матеріалу про особливості формування координаційних здібностей у дітей дошкільного віку, особливу увагу при вивченні матеріалів, дисертаційних робіт, наукових публікацій приділялось проблемі порушення рухової сфери дітей з порушенням зорового аналізатора.
2.1.2. Педагогічне спостереження.
Педагогічне спостереження проводилось на заняттях з фізичної культури, лікувальної фізичної культури з метою одержання більш повної інформації щодо особливостей рухової підготовленості дітей із зоровою патологією, навчання руховим діям, специфіки проведення та організації занять. Для вивчення особливостей зорової патології, стану гостроти зору, фізичного розвитку, стану здоров'я проводилось вивчення медичних карт дітей з 4-5 років з порушенням зору. В результаті аналізу медичних карток виявлено, що найбільш розповсюджені наступні захворювання зорового аналізатору: гіперметропія, міопія, косоокість, амбліопія, астигматизм. Окрім основного діагнозу в дітей з порушенням зору виявлено захворювання опорно-рухового апарату (порушення постави, плоскостопість), захворювання дихальної системи, риніт, тонзиліт, гіпертрофії мигдалин, аденоїди).
2.1.3. Педагогічне тестування.
Оцінено такі види координаційних здібностей (за В.М. Платоновим [163]):
* здібність до оцінки й регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів;
* здібність до збереження рівноваги (статичної та динамічної);
* здібність до відчуття ритму;
* здібність до орієнтування в просторі;
* здібність до розслаблення м'язів;
* здібність до координованості рухів.
Керування розвитком координаційних здібностей вимагає застосування відповідних методів їх оцінки (тестування). Нами було підібрано комплекс раніше апробованих тестів і методик для визначення рівня розвитку координаційних здібностей дітей 4-5-річного віку з функціональними порушеннями зору, які, з одного боку, адекватно відображували рівень розвитку координаційних здібностей і рухового регулювання під час виконання вправ різної координаційної структури, а з іншого - були доступні дітям з функціональними порушеннями зору, відповідали їх морфологічним можливостям та руховій підготовці. Тестування дітей з порушенням зору ускладнювалося через обмеження вибору тестів. З набору тестів було виключено виси, зістрибування з висоти, різкі нахили, вправи з обтяженнями, стрибки на максимальну відстань, перекиди.
Використано 11 тестів, запропонованих Л.П. Сергієнком [186, 187], проте деякі тести модифіковано з урахуванням порушень зорового аналізатора та морфологічних особливостей дітей дошкільного віку.
Використано наступні тести:
Контроль здібності до оцінки і регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів.
Човниковий біг 3x10
Обладнання. Тест проводиться на рівному майданчику довжиною не менше 15 м, на якому проводяться дві паралельні лінії на відстані 10 м одна від одної. На кожній лінії зображують 2 кола з діаметром 0,5 м з центром на лінії, 2 набивних м'ячі, секундомір, крейда.
Проведення тесту. За командою "На старт!" дитина стає в положення високого старту за стартовою лінією. За командою "Руш!" дитина пробігає перші 10 м, оббігає зі зручного боку набивний м'яч. Повертається назад і знову оббігає набивний м'яч. Пробігає втретє 10 м і фінішує.
Загальні вказівки та зауваження.
Результат. Час подолання човникової дистанції визначається з точністю до 0,1 с.
Загальні вказівки та зауваження.
1. Дається одна спроба.
2. Завдання виконується у спортивному взутті.
3. Доріжка повинна бути рівною, неслизькою, в хорошому стані.
Метання тенісного м'яча (із положення сидячи, ноги нарізно).
Обладнання. Тенісні м'ячі; сектор для метання з розміткою; рулетка.
Проведення тесту. Учасник тестування приймає вихідне положення, сидячи обличчям у напрямку метання, середньою частиною таза на обмежувальній лінії, ноги нарізно, м'яч в одній руці, друга вільна. За командою "Можна!" дитина виконує метання м'яча з-за голови правою або лівою рукою.
Результат. Відстань, яку пролітає м'яч, від обмежувальної лінії до точки ближнього торкання м'яча.
Загальні вказівки та зауваження.
1. Для збільшення дальності польоту м'яча слід кидати його під кутом 45 градусів.
2. Для метання надається по три спроби. У протокол включаються кращі результати метання рукою.
Контроль здібності до збереження статичної рівноваги
Статична рівновага за методикою Бондаревського ( тест проводився з відкритими та закритими очима).
Обладнання. Секундомір.
Проведення тесту. Учаснику тестування пропонують набути стійкого положення на одній нозі. Друга нога зігнута, а її п'ятка торкається колінного суглоба опорної ноги, руки на поясі, голова пряма. Необхідно утримати це положення якомога довше. Реєстрація часу на секундомірі починається після набуття стійкого положення, а закінчується у момент втрати рівноваги.
Результат. Визначення часу утримання статичної пози.
Загальні вказівки та зауваження.
1. Виконання тесту може проводитися із закритими і відкритими очима.
2. Невеликі гойдання тулуба не вважаються втратою рівноваги.
3.Утримання статичної пози проводиться на правій або лівій нозі. Кращий результат заноситься у протокол.
4. Реєстрація часу проводиться з точністю 0,1 с.
Контроль здібності до збереження дин