Ви є тут

Правочини з підприємством як єдиним майновим комплексом.

Автор: 
Кривобок Світлана Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002230
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ПРАВОЧИНІВ, ОБ’ЄКТОМ ЯКИХ ВИСТУПАЄ
ПІДПРИЄМСТВО 53
2.1. Договір купівлі-продажу підприємства. 53-87
2.2. Оренда підприємства. 87-107
2.3. Іпотека підприємства. 107-125
2.4. Договір управління підприємством. 125-150
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 151-173
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 174-197

«…Предприятие не может быть рассматриваемо
как субъект торговых правоотношений – оно не может
быть уподоблено лицу»
А.Х. Гольмстен [117, c. 39]
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В умовах кодифікації цивільного законодавства
підприємство як єдиний майновий комплекс визнано об’єктом цивільних прав
(ст.191 ЦК України), якому було надано універсальної оборотоздатності, тобто
можливості виступати предметом будь-яких цивільно-правових правочинів. При
цьому на підприємство було поширено правовий режим нерухомості, оборот якої
порівняно з рухомими речами, традиційно регламентується більш жорсткими
правилами: закріпленням спеціальної форми для правочинів із нерухомістю,
запровадженням контролю з боку держави за здійсненням останніх шляхом
установлення реєстрації прав на нерухомість і правочинів з нею.
Між тим відсутність у ЦК України норм, які визначали б сам механізм здійснення
правочинів з підприємством, призвело до фактичного гальмування
оборотоздатностості цього об’єкта цивільних прав. Ось чому поглиблене вивчення
проблем оборотоздатності підприємства й особливостей учинення з ним
цивільно-правових правочинів стало вкрай важливим. До того ж, комплексного
дослідження теоретичних питань, пов’язаних з виявленням особливостей
цивільно-правових правочинів з підприємством, у національній доктрині
цивільного права не проводилося, хоча такі правники, як В.І. Борисова, І.А.
Галіахметов, А.А. Герц, Н.С. Демченко, Р.А. Майданик, І.Й. Пучковська торкалися
окремих аспектів цієї проблеми.
Таким чином, вибір теми дисертаційного дослідження зумовлено не тільки її
важливістю, а й ступенем висвітлення в національній доктрині в умовах
кодифікації цивільного законодавства правочинів з підприємством як єдиним
майновим комплексом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана
відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного права №1
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах
державної цільової комплексної програми “Проблеми ефективності правового
регулювання цивільних відносин в Україні” (№ 0106И002288). Тема дисертації
затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого (протокол № 5 від 19.12.2003 р.).
Мета й завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка
теоретичних і практичних питань правового регулювання правочинів з
підприємством як єдиним майновим комплексом та обґрунтування пропозицій,
спрямованих на вдосконалення законодавства щодо вчинення цих правочинів.
Для досягнення вказаної мети авторкою дисертації були поставлені такі основні
завдання:
— означити коло проблем, пов’язаних з визнанням за підприємством
оборотоздатності;
— виявити специфіку вчинення правочинів з підприємством;
— розкрити суттєві риси таких правочинів, як купівля-продаж, оренда, іпотека,
управління підприємством;
— проаналізувати особливості укладення, виконання, зміни й припинення вказаних
правочинів;
— дослідити основні права й обов’язки сторін у цих правочинах;
— сформулювати конкретні пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності
правового регулювання зазначених правочинів.
Об’єктом дослідження виступають цивільні відносини, що виникають при вчиненні
правочинів з підприємством.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти, що регулюють відносини, які
складаються у зв’язку з учиненням правочинів з підприємством, теоретичні
аспекти договірних відносин у цій сфері та практика застосування чинного
законодавства.
Методи дослідження обрано згідно з поставленими метою, завданнями і з
урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Так, діалектичний метод дозволив
розглянути формування й розвиток ідеї трансформації підприємства із суб’єкта в
об’єкт цивільних прав і закріплення на рівні законодавства оборотоздатності
цього об’єкта. Застосуванням історичного методу продемонстровано розвиток
теоретичної думки й законодавства щодо оборотоздатності підприємства,
обгрунтувано необхідність подальших наукових пошуків при вивченні цієї
проблеми. Порівняльно-правовий метод використано для з’ясування переваг і
недоліків механізму регулювання правочинів з підприємством за законодавством
України, Російської Федерації, Німеччини, Італії, Франції та інших країн світу.
Системно-структурний метод сприяв з’ясуванню змісту правочинів, об’єктом яких
виступає підприємство, та їх істотних умов. За допомогою логіко-юридичного
методу проведено аналіз положень чинного законодавства України, що регулює
вчинення правочинів з підприємством. Теоретико-прогностичний метод використано
при розробці пропозицій стосовно вдосконалення чинного цивільного законодавства
у вказаній сфері.
Теоретичну базу дослідження, на яку спиралася дисертантка, доводячи
сформульовані в роботі тези й обґрунтовуючи зроблені висновки, склали праці
відомих учених-цивілістів як минулого, так і сьогодення, а саме: Й.О.
Покровського, В.В. Розенберга, А.П. Башилова, А.Х. Гольмстена, О.І. Камінки,
П.П. Цитовича, Г.Ф. Шершеневича, В.Ю. Вольфа, М.І. Кулагіна, М.М. Агаркова,
В.І. Борисової, І.Л. Брауде, А.В. Венедіктова, І. В. Венедіктової, О.С. Йоффе,
О.А. Пушкіна, Ю.К. Толстого, В.І. Серебровського, М.І. Брагінського, В.А