Формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземних мов

РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЇЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
2.1. Опис констатуючого етапу експериментального дослідження
Продуктивним напрямом у розробці стратегії формування професійно-пізнавальної спрямованості є формування мотиваційно-емоційної сфери у процесі навчання. Беручи до уваги той факт, що мотивація навчання кожного окремого предмета має свою специфіку, а пізнавальний інтерес носить вибірковий характер, ми спрямували своє дослідження не на аналіз рівня мотивації навчання взагалі, а на мотиви вивчення окремо взятого предмета. Таким предметом було обрано "Іноземну мову", а саме англійську та французьку мови. Наш вибір можна пояснити тим, що має місце недооцінка формування мотиваційної сфери в процесі навчання мов у вищих медичних навчальних закладах. Якщо для предмета "Іноземна мова" у мовних ВНЗ мотивація виступає як основна, то для предмета "Іноземна мова" в медичному закладі вона має другорядний характер.
У медичному закладі оволодіння іноземною мовою (ІМ) визначається тією роллю, яку вона відіграє в загальній справі підготовки висококваліфікованих спеціалістів - майбутніх медичних спеціалістів. За нашими даними, фактичний рівень мовленнєвої компетенції студентів-медиків з англійської та французької мов у даному типі навчального закладу свідчить про те, що знання, уміння та навички 61 % студентів є недостатніми для задоволення вимог як професійних, так і суто особистісних. 54 % випускників медичного коледжу не зацікавлені у використанні ІМ для підвищення власної компетентності під час оволодіння спеціальністю, не бачать перспективи її застосування в майбутній кар'єрі. Лише для 8 % студентів характерною є висока активність на заняттях з англійської та французької мов.
Розв'язання суперечностей між наявним рівнем активності на заняттях, рівнем знань з англійської та французької мов студентів закладів медичної освіти і вимогами, що постають перед фахівцями в сучасних умовах, неможливе без урахування результатів досліджень з проблеми, яка пов'язана з формуванням професійно-пізнавальної спрямованості студентів.
Проведений нами аналіз практики викладання ІМ у немовному навчальному закладі показав, що підручники та методичні розробки, що використовуються в процесі навчання, ще недостатньою мірою сприяють формуванню професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків. Необхідна цілеспрямована робота викладача ІМ з розвитку мовних та мовленнєвих, а також загальнокомунікативних умінь студентів медичних училищ та коледжів. При цьому провідними механізмами формування професійно-пізнавальної спрямованості мають виступати професійні мотиви, що підкріплюються пізнавальними спонуками, а засобом їх формування слугуватиме впровадження форм організації та методів навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях з іноземних мов (ІМ).
Аналіз проблеми формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів, здійснений у першому розділі, дав можливість провести дослідну роботу, яка включає констатуючий, формуючий та контрольний етапи експерименту.
У ході педагогічного експерименту передбачалося вирішити такі завдання:
- виявити критерії, показники і рівні сформованості професійно-пізнавальної спрямованості студентів-медиків у процесі навчання ІМ;
- розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити дієвість моделі формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання англійської та французької мов;
- розробити методичні рекомендації щодо застосування побудованої моделі, створити та експериментально апробувати навчально-методичний посібник "Англійська мова для студентів-медиків" та "Методичні рекомендації з іноземних мов для професійної підготовки студентів-медиків".
Експериментально-дослідна робота з формування професійно-пізнавальної спрямованості студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання англійської та французької мов здійснювалася на базі акушерського, фельдшерського, медсестринського та зуботехнічного відділень Білоцерківського базового медичного коледжу (320 студентів), Бориславського медичного коледжу (320 студентів) та Житомирського інституту медсестринства (80 студентів).
Загальна кількість студентів, які взяли участь в експерименті складала 720 студентів ІІ та ІV курсів. До складу контрольних груп увійшли 271 студент, з них 181 студент вивчає англійську мову (13 академічних груп), 90 студентів - французьку мову (8 академічних груп). В експериментальних групах нараховувалося 269 студентів, з них 180 - із знанням англійської мови (13 академічних груп) та 89 студентів, які вивчають французьку мову (8 академічних груп).
Констатуючий експеримент передбачав розв'язання низки часткових завдань:
1) проаналізувати мотивацію вступу до медичного закладу та визначити ставлення студентів-медиків до майбутньої професії;
2) встановити реальну значущість ІМ у сфері майбутньої професійної діяльності медичних фахівців, міру відображення в ній ставлення студентів-медиків до вивчення ІМ після закінчення школи, власної оцінки можливостей самореалізації у професійній діяльності та провідних мотивів оволодіння мовами під час навчання в медичному закладі;
3) вивчити ступінь задоволення студентами-медиками власним рівнем знань з ІМ, визначити їх рівень успішності за шкільною програмою та початковий рівень знань з ІМ у медичному закладі;
4) з'ясувати рівень активності студентів на заняттях з ІМ, вивчити її мотиви, з'ясувати причини, які можуть призвести до зниження активності в процесі навчання ІМ;
5) установити мотиви роботи з різних аспектів мови, а також негативні чинники, що ускладнюють роботу в процесі навчання ІМ.
Формуючий експеримент передбачав:
- упровадження моделі та забезпечення педагогічних умов процесу формування професійно-пізнав