РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Лісостепова фізико-географічна зона займає площу понад 205 тис. м2 що складає близько 34% території України, в тому числі сільськогосподарські угіддя 15,8 млн. га (36,2%), з яких 13,3 млн. га (36,4%) або 84 % обробляється. Зона Лісостепу являє собою обширну територію, яку за природнокліматичними умовами поділяють на три частини: Східну, Центральну і Західну [168, 169, 170 стор. 14-22].
Вивчення основних господарсько-цінних ознак у інбредних ліній та гібридів кукурудзи проводили впродовж 2003-2006 років на селекційній ділянці кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського державного аграрного університету (УДАУ), а також з метою екологічного вивчення окремих гібридів, особливості формування їхнього продуктивного потенціалу проводили у двох пунктах випробування - Уманському ДАУ та ДП "Дослідне господарство "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства УААН".
Переважаючими типами ґрунтів Черкаської області є чорноземи типові малогумусні, чорноземи опідзолені і реградовані. Вони становлять 73,6 % від загальної площі ріллі [66].
Ґрунти характеризуються відносно однорідним гранулометричним і хімічним складом за профілем, вилугованістю його від легкорозчинних солей, ілювіальним характером розподілу карбонатів, значним нагромадженням елементів живлення у горизонті. Ці ґрунти відзначаються оптимальною структурою з кількістю агрегатів >10 мм 21-25% , розміром 10-0,25 мм - 73-76% і < 0,25 мм - 2-3% та значною кількістю водостійких агрегатів, що сприяє високому проникненню води і повітря, доброму прогріванню, рівномірному поглинанню вологи і забезпечує віддачу її рослинам [169].
До чорноземів опідзолених важкосуглинкових малогумусних належать ґрунти дослідних ділянок кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського державного аграрного університету. Ступінь насиченості ґрунту основами знаходиться в межах 81-97%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (РНсол. 6,0), гідролітична кислотність - 1,8-2,0 смоль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору і обмінного калію (за Чіриковим) - 80-112 мг/кг ґрунту, азоту лужногідролізованих сполук (за Корнфілдом) 80-108 мг/кг ґрунту.
В ДП "Дослідне господарство "Чабани" ННЦ "Інститут землеробства УААН" переважають такі ґрунти: темно-сірі лісові, сірі опідзолені, дерново-середньо-опідзолені, чорноземно-лучні та лучні чорноземи [66].
Селекційні досліди було закладено на середньо-опідзолених легко суглинистих ґрунтах, за вмістом рухомих форм фосфору і калію ґрунт належить до середньо забезпечених (80-130 мг/кг ґрунту), а за вмістом легко гідролізованого азоту - до слабко забезпечених (100 мг/кг ґрунту) і має слабко кислу, близьку до нейтральної реакцію ґрунтового розчину (РН 6,5-6,7) та високу водопроникність. Вони відзначаються невисоким вмістом гумусу (3,31% в 0-30см шарі) і мають грудкувато-пилувату структуру [171-174].
За період проведення наших досліджень спостерігалась варіація погодних умов (додаток А), як за роками, так і за пунктами сортовипробування в порівнянні з середньобагаторічною нормою (СБ) [170 стор 158-191].
Негативним було те, що розподіл вологи за найважливішими етапами росту і розвитку кукурудзи був дуже нерівномірним. 2002-2004 рр. характеризувались посушливою весною. Більшість насіння при сівбі кукурудзи потрапляло у пересушений верхній шар ґрунту, що спричиняло появу недружних і частково зріджених сходів.
У період формування активного врожаю (липень, серпень) у 2003 році опадів випало відповідно на 30,8 і 8,2 мм та 8,5 та 38,2 мм менше норми, що негативно позначилось на наливі зерна. У 2004 році в цей період спостерігалось значне підвищення кількості опадів, відповідно до 96,7 і 123,9 мм, що в сумі за вказані місяці перевищує середньо багаторічний рівень на 51,9%. Внаслідок цього відносна вологість повітря також перевищила середньо багаторічну норму відповідно за місяцями на 6-8%. Середньодобова температура за цей період зросла на 0,9-10С. Останній місяць вегетації кукурудзи - вересень, проходив в умовах надмірного зволоження (74,8 проти 43,0 мм СБ норми) і відносній вологості повітря (+6%). Тому не зважаючи на те, що середня добова температура знаходилась в межах норми (13,6 0С), це вплинуло на швидкість достигання зерна, втрату ним вологи і спричинило збільшення тривалості вегетаційного періоду в середньому на 5-10 днів.
Аналізуючи погодні умови 2005 року можна відмітити, що запаси вологи в ґрунті були менші, ніж середньостатистичний показник цієї ознаки.
Зважаючи на те, що рослини кукурудзи для одержання високих врожаїв потребують відповідного вмісту вологи в ґрунті, оцінка умов року за кількістю опадів має велике значення. При цьому доведено, що погіршення умов вологозабезпечення, в першу чергу, негативно впливає на такі елементи структури врожаю, як довжина качана, кількість зерен в ряду, маса 1000 зерен, кількість качанів на рослині [5, 111].
Розподіл її за найважливішими фенологічними фазами кукурудзи був хоч і не оптимальним, однак найбільш вдалим за останні три роки (рис. 2.1).
У передпосівний період (березень-квітень) запаси вологи в ґрунті знаходились на рівні 36,3 і 58,1 відповідно, що в середньому на 3,7 мм вище, ніж середньо багаторічний (СБ) рівень.
У посівний період, який в нашій зоні розпочинається, переважно, на початку травня та початок вегетації кукурудзи характеризувались високим надходженням вологи - 57,5 проти 55,0 середньо багаторічного показника. Це дало змогу здійснити сівбу кукурудзи у вологий ґрунт й одержати швидкі та дружні сходи.
У червні відбувається найбільш інтенсивний ріст вегетативної маси рослин кукурудзи. Вологозабезпеченість ґрунту при цьому була нижча, ніж середня багаторічна норма (87,0 мм) на 20,1 мм, що не сприяло формуванню потужної вегетативної маси рослин, однак у порівнянні з 2003 і 2004 роками, коли вологи випало менше відповідно на 24,6 і 57,0 мм середньо багаторічного рівня, ситуація у 2005 році бу