Формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 2.1Зміст і методика формування в майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації засобами інформаційно-комунікаційних технологій.....................................................
942.2Організація педагогічного експерименту.............................. 1192.3Хід і результати формувального етапу експерименту.........137Висновки до другого розділу.................................................175ВИСНОВКИ......................................................................................................179ДОДАТКИ.........................................................................................................183СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................228
ВСТУП
Актуальність дослідження зумовлена динамічністю соціально-економічних і духовних процесів, що відбуваються на тлі поширення в суспільстві систем і засобів пересування інформації, розвитку форм кому-нікації, зокрема Інтернет-комунікації. Зазначені трансформаційні процеси торкнулися всіх сфер існування й діяльності суспільства, передусім освітньої, спрямованої на забезпечення підготовки людини до життя у сфері багатоманітних зв'язків.
Упровадження в практику результатів означених процесів покла-дається насамперед на вчителя як на носія культури і вселюдських цін-ностей. Саме він має вміло організовувати діалог із реальними й віртуальними партнерами, активно застосовуючи можливості комп'ютерних мереж для організації плідного взаємообміну інформацією, глибоко усвідомлювати місце й роль Інтернет-комунікації в освітньому процесі як засобу координації педагогічної діяльності, об'єднання фахівців, їх діалогу; використовувати інформаційно-комунікаційні технології як невід'ємну частину загальнолюдської культури. Від рівня інформаційно-комунікаційних знань та вмінь учителя великою мірою залежить розвиток культури Інтернет-комунікації учнів. Утвердження концепції освіти впродовж життя, філософії відкритої освіти, поширення форм дистанційного навчання та екстернату потребують особливої культури професійно спрямованої комунікації в мережі Інтернет, розуміння ролі та значення Інтернет-комунікації в професійному та особистісному становленні людини.
Перелічені чинники здебільшого складають соціальне замовлення в рамках системи професійної педагогічної освіти, яке має чітко окреслену законодавчу базу: Національну доктрину розвитку освіти України у ХХI столітті (2002) [126], Закон України "Про освіту" (1991) [59], "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту": Проект (2007), Закон України "Про національну програму інформатизації" (2002) [60], Державну програму "Вчитель" (2002) - якими передбачено заходи, спрямовані на формування вчителя як носія ефективних форм взаємодії із суб'єктами педагогічного процесу, створення культурно-освітнього середовища, здатного забезпечити самореалізацію та саморозвиток майбутніх педагогів.
Перші дослідження проблематики Інтернет-комунікації представлено в працях С. Барнеса [211], Д. Енгельбарта [221], C. Кінга [224], Р. Тейлора [235]. Саме вони вперше виклали та запропонували напрямки використання комп'ютерів як комунікативного середовища, акцентували увагу на можливості реалізації професійної взаємодії (комунікації) в електронному середовищі.
Початок гуманітарних досліджень у психології і соціології комунікації в електронному середовищі припадає на 1970-ті рр. В них акцентовано увагу на ролі комп'ютерних мереж у вирішенні організаційних завдань, звернено увагу на якісну видозміну уявлень особистості на трансформацію форм поведінки (А. Войскунський [25-28], А. Оголь [131], Л. Положенцева [178], I.Розіна [156-159], С. Русаков [163], I. Соколова, О. Тихоміров, Л. Халяпіна [198] та ін.).
Дослідники акцентували увагу на комунікативних можливостях Ін-тернет-комунікації (А. Коротков [89], М. Лапчик, О. Леонтович [110], Ю.Машбіц [138], Н. Морзе [121], С. Нилова [128], А. Петров [87; 144], І. Се-макін, Е. Хеннер [109] та інші); виділили її провідні особливості (О.Арестова [5-7], Г. Астляйтнер [11], Е. Бєлінська, А.Жичкіна [15], Е. Патаракін [141], І.Розіна [158]); розкрили специфіку мови взаємодії (Л. Афанасьєва [188], Г.Ванг, Н. Осетрова [136], Е. Полат [129], Р. Потапова [148], В. Тузлукова [186], Н. Чудова [203], Е. Ястребцева [209] та ін.), мережного етикету (Ю.Бабаєва [183], Ю. Марчук [119], М.Моїсеєва [70]); дослідили вплив Інтернет-комунікації на розвиток особистості користувача (А.Жичкина [15], С. Кінг [224], Е. Худолєєва [200] та ін.).
Значне місце в працях сучасних педагогів належить дослідженню педагогічної взаємодії за допомогою Інтернет-комунікацій (С. Барнес [211], Н. Волкова [32], О.Майборода [117], Є. Манушин [118], І.Розіна [159], С.Русаков [163], А.Уваров [190]). Вивчені можливості Інтернету як засобу формування полікультурної мовної особистості (Л. Халяпіна [198]), фактора психологічного розвитку комунікативного потенціалу особистості (В. Фатурова [192]), розкриті особливості використання мережі Інтернет у процесі самостійної навчальної роботи студентів (С. Яшанов [210]).
Суттєвий інтерес для проведеного дослідження становлять праці, в яких розкриваються концептуальні засади професійно-педагогічної підготовки освітянських кадрів (С. Архангельський [10], А. Вербицький [23], М. Громкова [44], Г.Китайгородська [82], В.Пасинок, О. Пєхота [135], С.Сисоєва [171] та інші); особливості використання в зазначеному процесі інформаційно-комунікаційних технологій у системі філологічної (Т. Кулик [98], Н. Протасова [151]), математичної (Ю. Триус [185]), гуманітарної (О.Значено [64], Т.Койчева [83]) освіти, під час підготовки майбутніх учителів початкових класів (C. Гунько [46]), іноземних мов (Р. Гладушина [39], Л. Карташова [78]), фізики (І. Соколова, Л. Положенцева [178]), інформатики (Н.Морзе [121]) та ін.
Водно