розділ 2 Типового регламенту МДА) [152]. Вони затверджуються окремими розпорядженнями голови МДА, що не сприяє формуванню цілісного (повного) уявлення про взаємодію суб'єктів і об'єктів управління ОДА.
Взагалі не визначеними є питання правового забезпечення внутрішньоапаратної діяльності структурних підрозділів МДА, їх внутрішньотериторіальної, міжрегіональної і міжгалузевої взаємодії, що ускладнює процеси горизонтальної координації. Тому кожним органом виконавчої влади пропонується власне бачення організації діяльності за цими напрямками. Наприклад, у регламенті Харківської обласної державної адміністрації наведено перелік можливих форм взаємодії (визначення спільних завдань, погодження планів і дій, здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства при їх реалізації, обмін оперативною інформацією, проведення спільних засідань, нарад, інших заходів); названо центр координації взаємодії (апарат), відповідального (керівник апарату), головну ланку здійснення взаємодії (організаційний відділ) та зазначено правову основу для організації спільної діяльності (у відповідності до регламенту ОДА та положення про організаційний відділ). Окремо в документах наведено порядок інформування центральних органів виконавчої влади, ОДА та населення про найважливіші події, явища і тенденції суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного становища в області. Регламентом Донецької ОДА обумовлено, що з метою координації дій, проведення взаємних консультацій, вироблення узгоджених проектів рішень з важливих проблем економічного і соціального життя, з питань, що виникають у відносинах між обласними і місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, крім колегії, утворюється рада міських голів та голів районних державних адміністрацій, рішення якої, хоча і мають рекомендаційний характер, є обов'язковими для розгляду органами влади відповідних територій, інтереси яких вони зачіпають.
Нормативним актом, що більше конкретизує цілі і завдання, визначає сферу повноважень та компетенцію структурних підрозділів МДА, територіальних представництв центральних органів виконавчої влади є Положення про управління чи відділ. Слід зауважити, що як основне нормативне джерело процедурних актів, що визначає сфери діяльності усіх структурних ланок ОДА, регламент залишає невисвітленою процедуру розробки та внесення змін до положень про структурні підрозділи, що здійснюють галузеві управління, встановлення періодичності їх перегляду відповідно до потреб суспільного розвитку, питання взаємодії управлінь, відділів та інших структурних підрозділів ОДА між собою, між місцевими державними адміністраціями та територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), органами місцевого самоврядування (ОМС). Хоча саме ці органи реалізують конкретні функції держави у певних сферах діяльності, від чіткості й злагодженості їх роботи залежить задоволення різноманітних потреб населення. Так структурні підрозділи МДА, що здійснюють галузеве управління на рівні регіону, сьогодні виконують 79,2% конкретних видів робіт, визначених положеннями про управління і відділи, у той час як на апарат припадає 20,8% функціонального навантаження, частина якого здійснюється у тому числі й структурними підрозділами МДА (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл конкретних робіт між апаратом та галузевими управліннями МДА
Підрозділи МДАПитома вага пунктів повноважень, що закріплені в положеннях про структурні підрозділи, %2005 р.2006 р.Апарат ОДА1620,8Інші управління та відділи ОДА8479,2
Це питання організації їх кадрової роботи, документообігу, роботи зі зверненнями громадян тощо. Якщо порівняти розподіл конкретних видів робіт між апаратом та структурними підрозділами МДА у 2005 та 2006 роках, можна відзначити зростання кількості робіт, виконуваних апаратом управління. В цілому аналіз положень показує, що сьогодні чинними є документи, затверджені у період з 2000 по 2008 рр. Особлива активність щодо їх перегляду та затвердження припадає на 2000, 2005-2006 роки - період удосконалення структури місцевих державних адміністрацій та проведення функціональних обстежень апаратів органів виконавчої влади (2000, 2005 рр.).
Втім, якщо кількісний аналіз доводить постійну увагу органів виконавчої влади регіонального рівня до відповідності нормативно-правових документів, що визначають організацію їхньої діяльності законодавству України, то аналіз їхнього змісту ілюструє не зовсім якісне виконання цього виду роботи. Наприклад, станом на червень 2006 року відповідно до Указу Президента України "Про вдосконалення структури місцевих державних адміністрацій" від 03.04.05 №593/2005 [186], Постанов Кабінету Міністрів України "Про впорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" від 12.03.05 №179 [145] та "Про структуру місцевих державних адміністрацій" від 01.05.05. №328 [191] структурними підрозділами обласних державних адміністрацій було замінено майже 80% положень про управління та відділи, серед них лише 46% були ґрунтовно доопрацьовані і ухвалені у новій редакції, до 20% документів внесені мінімальні зміни, а у 13% - затверджений текст попереднього положення (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Рівень змін у положеннях про управління та відділи ОДА за 2005р. та 2006 р.
Цей факт доводить, що даний процес має бути більш контрольованим, а виконавці більш відповідальними. Адже саме положення про державні управління чи відділи конкретизують: з якою метою створено дані установи, які завдання вони виконують, які функції та повноваження на них покладені, які послуги вони надають, з ким співпрацюють у процесі своєї діяльності, яку відповідальність несуть тощо. У зв'язку з тим, що цілі і завдання держави у процесі суспільного розвитку можуть змінюватися, перегляд цих нормативних актів є циклічним. Тому положення про управління та відділи ОДА мають час від часу перевірятися й аналізуватися на предмет ї