РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРОВЕДЕННЯ, ОБ'ЄКТУ
І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови дослідження
Досліди проводились нами в 2000-2004 роках у відділі фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (м. Київ) та в дослідному сільськогосподарському виробництві інституту (смт Глеваха, Васильківського району, Київської області).
Опис природнокліматичних умов району досліджень приводився на основі ряду літературних джерел [21, 82].
Ґрунти району досліджень знаходяться в Центральній лісостеповій і степовій області субореального поясу, Лісостеповій зоні чорноземів типових і сірих лісових ґрунтів, Правобережній центральній високій провінції, Північній підпровінції ґрунтово-географічного районування [79]. Характерним типом ґрунтів, на яких проводилися польові досліди є сірі лісові ґрунти на лесовидних суглинках.
Клімат зони помірно-континентальний з теплим вологим літом і м'якою хмарною зимою. Сумарна сонячна радіація досягає 380-450 кДж/см2, а величина радіаційного балансу за рік складає 167-176 кДж/см2. Середня річна температура 5-7?С, сума активних температур вище 10?С за рік 2400-2800?С, кількість днів із температурою вище 10?С 140-170. Середні температури самого холодного місяця (січня) є низькі (від -2 до -7,6?С), а самого теплого (липня) - високі (від 18 до 22?С). Річна кількість опадів 550-650 мм, більшість із них випадає в теплий період року. Ступінь зволоження території визначається також рівнем відносної вологості повітря. У середньому за рік відносна вологість повітря складає 63-70 %, влітку - 55-60 %.
Погодні умови в період проведення досліду представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Метеорологічні умови (температура, вологість повітря, опади) за роки проведення досліджень (дані надані Українським гідрометеорологічним центром по м. Києву )
Місяці20002001200220032004t,?CV,%опади,
ммt,?CV,%опади,
ммt,?CV,%опади,
ммt,?CV,%опади,
ммt,?CV,%опади,
ммI-4,18631-1,08633-2,68322-3,88337-2,08430II0,07937-2,582543,77538-6,47818-2,27938III1,776342,772895,560170,173264,77040IV12,7692811,267659,962407,059248,46133V15,4577314,2613316,5626519,4544916,06251VI17,9646516,77715218,46919018,0572617,56461VII19,1758224,667623,9601421,2696120,47097VIII20,6662021,0641620,16610119,3678719,27494IX12,38014113,8775313,9787613,074104X9,57409,377237,080748,27770XI4,591442,37970 3,986504,38462XII1,39024-7,38339-8,47811-2,54536За рік9,25798,86339,36988,2600
Необхідно відмітити, що за останні роки клімат регіону помітно змінився в сторону посушливого літа та вологої зими з різкими та короткочасними підвищеннями максимальної мінусової температури. Так, показники гідротермічних умов за роки проведення досліджень відрізнялися від середніх багаторічних. У 2002 році випало на 48 мм більше опадів у порівнянні з нормою. Середня температура повітря у 2000, 2001, 2002, 2003 роки була вищою, відповідно, на 2,2; 1,8; 2,3 і 1,2?С у порівнянні з середньою багаторічною (7?С).
Природні умови вегетаційного сезону 2000 - 2001 років були не дуже сприятливими для росту і розвитку озимої пшениці. Так, у травні місяці тривала посуха (у фазу колосіння, цвітіння і молочної стиглості), в той час як у червні випала надмірна кількість вологи, що в свою чергу призвело до вилягання озимої пшениці. У комплексі все це спричинило зменшення урожайності.
Сприятливим для вирощування озимої пшениці за кліматичними умовами був вегетаційний сезон 2001-2002 років.
Взимку кінця 2002 - початку 2003 років спостерігалося протягом довгого часу значне пониження температури, що поряд із майже відсутнім сніговим покривом призвело до повного знищення посівів озимої пшениці. У зв'язку з цим нами було продовжено польовий дослід на сезон 2003-2004 років (у загальному сприятливий для вирощування озимої пшениці).
2.2. Характеристика об'єкту дослідження
Об'єктом наших досліджень був процес взаємовпливу К+ і Са2+ на їх поглинання і розподіл у рослинах озимої пшениці за різних умов калійного і кальцієвого живлення.
Рослина для проводення дослідження підбиралась з огляду на те, що вивчався вплив надлишку та дефіциту К+ і Са2+ на основні фізіологічні процеси. З літератури відомо [36], що при вивченні питань мінерального живлення і закладані досліду, який починається з пророщування насіння, необхідно враховувати вміст поживних речовин у сім'ядолях та ендоспермі. Вважається, що рослини з великим вмістом поживних речовин у насінні не можуть бути використані в таких дослідах. Р. М. Клейн із колегами пропонують, у разі проведення досліду щодо вивчення поживних сумішей, обирати об'єкти серед рослин із дрібним насінням таких, як: гірчиця, томати, складноцвіти, зернові (крім кукурудзи) та більшість бобових і злакових трав.
В Україні з давніх часів пшениця являється головною національною культурою, посівні площі якої (5,3 млн га) складають 38,1% загальної площі зернових. Основні посіви озимої пшениці (90 %) розташовані в Лісостеповій і Степовій зоні, а питома вага зерна в загальній заготівлі його складає біля 70% [63].
Нами було обрано сорт озимої пшениці (Triticum aestivum) - Ятрань 60, який широко використовується господарствами даного регіону. Сорт створений в Інституті фізіології рослин і генетики НАНУ. Занесений до Реєстру сортів рослин України [35] з 2001 року для вирощування у Поліській та Лісостеповій, а з 2002 року - Степовій зонах України [84]. Середньоранній, стійкий до вилягання, зимостійкий та посухостійкий. Має середню стійкість до ураження борошнистою росою, стійкий до ураження бурою листовою іржею. Борошномельні та хлібопекарські властивості високі. В зерні сорту Ятрань 60 міститься 13,9-15,8 % білка, 28,4-33,6 % сирої клейковини, сила борошна