РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна організація дослідження
Під час виконання дисертаційної роботи під нашим спостереженням перебувало 360 дітей. Із них 300 обстежених - діти, які мешкають на територіях із підвищеним рівнем нітратів у питній воді, та 60 дітей - з умовно екологічно чистого району.
На Буковині, за даними Науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці), найбільш інтенсивне забруднення азотовмісними речовинами джерел децентралізованого водопостачання зафіксовано в Новоселицькому, Кіцманському та Заставнівському районах [28, 180]. Для дослідження було обрано три села Новоселицького району: с. Тарасівці, с. Черлена та с. Довжок, рівень нітратів у криничній воді яких у 3-4 рази перевищує гранично допустиму концентрацію. Умовно екологічно чистим районом вважався житловий масив поблизу загальноосвітньої школи №11 м. Чернівці, який знаходиться неподалік паркової зони та забезпечений централізованим водопостачанням із регламентованим рівнем нітратів у воді - не більше 45 мг/л.
Вивчення розповсюдженості захворювань тканин пародонта в дітей із регіону спостереження здійснювалося методом стратифікаційних кластерних вибірок, дослідження можна класифікувати як попереднє, описове та поперечне [160, 165]. Проведено огляд двох індексних вікових груп дітей - 6-7 років та 12 років, відповідно, по 150 осіб у кожній групі. Дані клінічного обстеження реєструвалися в спеціально розробленій карті оцінки стоматологічного статусу дитини (додаток А), створеній на основі рекомендацій ВООЗ [165] та карти стоматологічного обстеження дитини для епідеміологічних досліджень [71]. При встановленні діагнозу керувалися класифікацією захворювань тканин пародонта М.Ф. Данилевського [53]. Ступінь тяжкості ХКГ визначали відповідно до клінічних проявів захворювання: легкий ступінь характеризувався ураженням лише ясенних сосочків; при середньому ступені тяжкості запалення поширювалося на ясенний край, а при тяжкому - захоплювало коміркову частину ясен.
При об'єктивному обстеженні особливу увагу звертали на чинники ризику гінгівіту в різних вікових групах: соматичну патологію, ортодонтичний статус, місцеві подразнюючі фактори, стан твердих тканин зубів. Для подальшого клініко-параклінічного дослідження було відібрано дітей із встановленим діагнозом ХКГ, що був зумовлений виключно гігієнічним фактором. Діти, в яких на момент обстеження діагностувалося загострення ХКГ, у групи спостереження не включалися. Розподіл на групи проводився таким чином:
І група - 30 дітей віком 6-7 років із клінічними проявами ХКГ легкого ступеня тяжкості;
ІІ група - 30 дітей віком 6-7 років із клінічними проявами ХКГ середнього ступеня тяжкості;
ІІІ група - 30 дітей віком 12 років із клінічними проявами ХКГ легкого ступеня тяжкості;
ІV група - 30 дітей віком 12 років із клінічними проявами ХКГ середнього ступеня тяжкості.
Усі діти груп обстеження, за даними шкільних індивідуальних карт (Ф №26), належали до І-ІІ груп здоров'я. Особлива увага зверталася на відсутність алергологічного анамнезу.
Для параклінічних досліджень обрана ротова рідина, оскільки методи відрізняються простотою, доступністю одержання матеріалу в значних кількостях, навіть у дітей, та неінвазивністю. Поряд з цим, ротовий секрет містить широкий спектр метаболітів, що в повній мірі розкриває патогенетичні ланки розвитку захворювань тканин пародонта [21]. Біохімічні дослідження проводилися протягом 2006-2007 років на базі лабораторій кафедр Буковинського державного медичного університету (медичної хімії, зав. каф. - проф. І.Ф. Мещишен та внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, зав. каф. - проф. М.Ю. Коломоєць).
Контрольними показниками для порівняння основних та додаткових методів дослідження були результати обстеження 30 здорових дітей віком 6-7 років (група КІ) та 30 здорових дітей віком 12 років (група КІІ), що мешкають в умовно екологічно чистому районі.
Для встановлення ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів при ХКГ у дітей, що проживають на нітратно забруднених територіях, нами було проведене лікування та динамічне спостереження протягом року за 52 дітьми ІІІ та ІV груп, розподіл яких на підгрупи наведений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей на підгрупи в залежності від методу лікування
Діти, проліковані розробленим методом (групи спостереження)
Діти, проліковані загальноприйнятим
методом (групи порівняння)ІІІА підгрупа (13 осіб)ІІІБ підгрупа (13 осіб)ІVА підгрупа (13 осіб)ІVБ підгрупа (13 осіб)
Загальноприйнятий метод лікування ХКГ проводився згідно з Наказом МОЗ України № 426 від 27.08.2004 р. "Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю "дитяча терапевтична стоматологія" [69] і включав у себе таке: санацію та професійну гігієну ротової порожнини, антисептичну та протизапальну терапію. Санація ротової порожнини передбачала лікування карієсу та його ускладнень. Професійна гігієна включала в себе зняття м'яких та твердих зубних відкладень механічним методом з ірригацією міжзубних проміжків та зубо-ясенних борозенок 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату. Проводилося навчання дітей гігієни ротової порожнини з подальшим контролем. Вище перераховані маніпуляції здійснювалися протягом перших 1-3 днів лікування. Антисептична обробка ротової порожнини у формі полоскань 0,05% розчином хлоргексидину біглюконату та протизапальна терапія (аплікації "Ротоканом" у розведенні 1 чайна ложка препарату на склянку води) проводилися 3 рази на день до клінічного ефекту зникнення ознак запалення.
Дітям підгруп спостереження, окрім перерахованих заходів, проводили корекцію антиоксидантного статусу із застосуванням препаратів "Протефлазід" (реєстраційне посвідчення №UA/4220/01/01) та "Імунофлазід" (реєстраційне посвідчення №UA/5510/01/01), основною діючою речовиною яких є флавоноїдні глікозиди, одержані з диких злакових рослин Deschampsia ca