РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ.......................................46
2.1. Організаційно-правовий зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції................................46
2.2. Еколого-економічний зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції..............................130
2.3. Міжнародно-правовий зміст забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.........................................................148
Висновки до розділу 2......................................................................174
ВИСНОВКИ...................................................................................178
ДОДАТОК №1................................................................................182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................184
ВСТУП
Актуальність теми. Стратегічним завданням Української держави є створення сприятливих умов для збереження здоров'я і тривалості життя населення в існуючих неблагополучних екологічних умовах, які характеризуються техногенним забрудненням об'єктів довкілля: повітря, води, грунтів, а також продуктів харчування [1, с.19-22]. Весь комплекс екологічних негараздів позначився на погіршанні здоров'я населення та генофонді нації. Якщо деградація генофонду і надалі триватиме такими темпами, то можна вважати, що сучасна екологічна ситуація вже вбиває майбутні покоління. Дані наукових досліджень та статистики свідчать про значну поширеність проблем здоров'я, пов'язаних з особливостями харчування, і необхідність термінових заходів щодо поліпшення ситуації [2, с.21], [3, с.13] [4, с.5-10] [5, с.28-35]. За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70% усіх забруднювачів [6, с.11]. Такі речовини накопичуються і негативно впливають на стан здоров'я людини, знижують імунозахисні функції, викликають інтоксикацію організму, мутагенні, канцерогенні афекти, прискорюють процеси старіння та інші негативні патологічні і генетичні зміни фізіологічного стану людини. Тому сільськогосподарська продукція, особливо її частина, що використовується для виробництва харчових продуктів, повинна бути не тільки якісною, а й екологічно безпечною для життя і здоров'я. Забруднення сільськогосподарської продукції, яке робить її небезпечною для здоров'я споживачів, здійснюється в результаті забруднення атмосферного повітря, вод та грунтів, неконтрольованого використання пестицидів та агрохімікатів, забруднення сільськогосподарських земель мінеральними добривами, забруднення земель та продукції, в тому числі текстильної, важкими металами; забруднення діоксинами й іншими отруйними речовинами; генетично модифікованими продуктами. В цілому ж головними причинами, що призвели до неконтрольованого виробництва екологічно небезпечної сільськогосподарської продукції є застаріла технологія виробництва та обладнання; високий ступінь забруднення земель токсичними, радіоактивними, хімічними речовинами та небезпечними відходами; непоширення та непопуляризація споживання екологічно безпечної продукції сільського господарства серед населення, відсутність належного правового регулювання та даних про застосування технологій генетичної модифікації при виробництві сільськогосподарської продукції; низький рівень обізнаності споживачів про недоліки та переваги такої продукції та про реальну оцінку ризиків медико-біологічного характеру у разі споживання чи іншого використання сільськогосподарської продукції і генетично модифікованих продуктів; організаційна та фінансова неготовність держави до впровадження реально діючих економіко-правових регуляторів виробництва екологічно безпечної продукції сільського господарства, недосконала процедура отримання сертифіката відповідності; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; недодержання вимог радіаційної, продовольчої, санітарно-ветеринарної, біологічної безпеки; відсутність належних природоохоронних систем та низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів; відсутність належного контролю за охороною довкілля та відсутність єдиної конкретної нормативно-правової бази, спрямованої на створення та належне функціонування економіко-правового механізму екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.
Внутрішня суперечність екологічних і економічних інтересів суспільства є загальновідомою. Еколого-економічні суперечності виявляються й у сфері виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Не секрет, що виробник і інвестор можуть бути зацікавлені в економічній ефективності свого бізнесу навіть за рахунок якості і безпеки продукції. Для встановлення розумної рівноваги еколого-економічних інтересів виробників та споживачів сільськогосподарської продукції необхідно розробити дієвий економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки цієї продукції, який в першу чергу повинен полягати в створенні системи економічних стимулів виробництва безпечної продукції, а також в правовому забезпеченні розвитку екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва та впровадженні технологій органічного землеробства. Проблема побудови та функціонування такого злагодженого механізму в науковій літературі не розглядалась та чинним законодавством передбачена тільки епізодично і потребує детальної розробки. Цим і зумовлюється актуальність обраної теми роботи.
Важливу роль під час виконання дослідження відіграли наукові праці вітчизняних вчених-екологів, зокрема: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.П. Гетьмана, Т.Г. Ковальчук, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, С.В. Кузнєцової, П.Ф. Кулинича, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, А.М. Статівки, Н.І. Титової, М.О. Фролова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.В. Янчука, В.З. Янчука та вчених-економістів О.О. Веклича, Б.Б. Гавриленка, Л.М. Горбач, Е.Г. Де
- Київ+380960830922