РОЗДІЛ II
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Організація емпіричного дослідження агресивності в структурі властивостей особистості
Основними завданнями емпіричної частини цієї дисертаційної роботи є:
1) створити комплекс методів та процедур дослідження, спрямованих на вивчення показників агресивності (схильності до агресивної поведінки) та гіпотетично пов'язаних з ними рис особистості; відібрати надійний психодіагностичний інструментарій, розробити оригінальну методику, що діагностує якісні показники агресивності, зокрема емоційний, когнітивний, поведінковий, спонукальний і контрольно-регулюючий компоненти;
2) здійснити емпіричне дослідження означених показників агресивності і певних рис особистості;
3) згрупувати ознаковий простір показників і з'ясувати взаємозв'язки між ними;
4) дослідити психологічні особливості осіб, що розрізняються певною специфікою агресивності, тобто своєрідним поєднанням її якісних показників; на цій засаді з'ясувати індивідуально-психологічні особливості агресивності особистості;
5) вивчити особливості агресивності в осіб, що розрізняються типом емоційності.
Відповідно до поставлених завдань дослідження окреслено обсяг і склад вибірки. Визначаючи вибірку, ми зупинилися на представниках соціономічних професій, зокрема на педагогах і психологах, оскільки в цих видах діяльності також може виявлятися агресивність особистості. Всього в дослідженні брало участь 400 осіб (студентів віком від 18 до 23 років), із них 60 студентів Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (у віці від 18 до 23 років), 45 слухачів факультету післядипломної освіти за спеціальністю "Психологія" Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського (віком від 25 до 45 років), 270 студентів Ізмаїльського державного гуманітарного університету (у віці від 18 до 23 років), 25 слухачів факультету післядипломної освіти за спеціальністю "Психологія" Ізмаїльського державного гуманітарного університету (у віці від 25 до 45 років), окремо вибірка стандартизації склала 200 осіб.
Поставлені завдання визначили хід емпіричної частини роботи, в якій виділено наступні етапи: підготовчий, діагностичний і аналітичний.
На підготовчому етапі дібрано систему методів і процедур отримання даних, що включає спостереження, бесіди, опитування, анкетування, аналіз продуктів діяльності (контент-аналіз творів), тестування.
Таким чином, змістом підготовчого етапу стало створення комплексу психодіагностичних методик, необхідних для дослідження показників агресивності, емоційності і широкого спектру психологічних рис особистості, гіпотетично пов'язаних з агресивністю. На цьому ж етапі розроблено оригінальну методику і проведену її стандартизацію.
Так, для дослідження агресивності використано методику "Діагностика показників і форм агресії" А.Басса - А.Даркі і проективну методику "Неіснуюча тварина" М.З.Друкаревич.
Для вивчення виділених у роботі (див. розд. І) якісних компонентів агресивності відповідно до вимог психометрики було розроблено "Тест-опитувальник якісних показників агресивності" (у співавторстві з науковим керівником) і застосовано модифіковану пролонговану щоденникову методику О.П.Саннікової.
З метою діагностики інших властивостей особистості, гіпотетично пов'язаних з агресивністю, у дослідженні використано "Психодіагностичний модальнісний опитувальник емпатії", "Чотирьохмодальнісний тест емоційності" (О.П.Саннікова); "16-факторний особистісний опитувальник" (Р.Кеттелл); "Рівень суб'єктивного контролю" (Е.Ф.Бажин зі співавт.). Всі застосовувані методики відповідають меті й предмету дослідження; вони є надійними і валідними.
Обробка одержаних даних здійснювалася за допомогою кількісного (кореляційного і факторного) та якісного (методи "асів" і "профілів") аналізів, унаслідок чого були виявлені не тільки загальні закономірності, але й індивідуальні відмінності в агресивності. Процедура обробки результатів здійснювалася за допомогою комп'ютерної програми SPSS 10.
Детальний зміст кожного з етапів емпіричного дослідження наведено в подальших параграфах.
2.2. Психодіагностичні методики агресивності
2.2.1. Короткий огляд традиційних методик, спрямованих на діагностику агресії та агресивності особистості
Теоретичний аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження агресивності дозволив виділити такі види і форми прояву агресивності, як фізична, вербальна, непряма агресії, дратівливість, образливість, підозрілість, відчуття провини, що виступають емоційними, когнітивними, поведінковими компонентами явища, котре вивчається (див.1.3.1). У переліку методик дослідження агресивності найбільш відомою, популярною серед користувачів є методика "Діагностика показників і форм агресії" А.Басса і А.Даркі, яка спрямована на діагностику агресивних і ворожих реакцій. Застосовуючи цю методику, ми перш за все керувалися тим, що вона дає інформацію про емоційний компонент агресивності, виражений у параметрі "дратівливість", образа; когнітивний компонент агресивності вивчається за допомогою таких шкал, як негативізм, підозрілість, поведінковий компонент, що представлений у формі фізичної, вербальної і непрямої агресії [30]. У методиці автори розмежували ворожість і агресію. Ворожість - це приховано-вербальна реакція, яка супроводжується негативними відчуттями і негативною оцінкою людей та подій. А.Басс і А.Даркі встановили міру двох видів ворожості (обурення і підозра) і п'яти видів агресії (напад, непряма агресія, роздратування, негативізм і вербальна агресія).
В цілому автори виділили такі види агресивних реакцій: 1) фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи; 2) вербальна агресія - вираження негативних відчуттів як через форму (крик, виск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози); 3) непряма агресія - агресія, що обхідним шляхом спрямована на іншу осо