РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Структура дослідження
Дисертаційна робота заснована на комплексному аналізі інформації про 319 хворих, що перенесли тотальне ендопротезування кульшового суглоба та знаходилися на лікуванні в ОТЛ м. Донецька і науково-дослідному інституті травматології та ортопедії ДонНМУ в період з 1995 по 2007 роки. Обов'язковими критеріями включення пацієнтів у дослідження було одержання від них добровільної інформованої згоди і приступність для контролю протягом мінімум 1 року після операції.
Структурно дисертація складається з чотирьох логічно взаємозалежних фрагментів (етапів дослідження), при цьому кожен наступний етап ґрунтується на результатах, отриманих у процесі виконання попереднього (рис. 2.1).
Епідеміологічне ретроспективне дослідження клінічних і лабораторних прояв ІОХВ тотального ендопротезування кульшового суглоба?Прогнозування ІОХВ тотального ендопротезування кульшового суглоба за допомогою множинного регресійного аналізу (логістичної регресії)?Створення комплексу профілактичних заходів щодо запобігання інфекційних ускладнень тотального ендопротезування кульшового суглоба?Відкрите проспективне дослідження ефективності запропонованого комплексу профілактичних заходівРис. 2.1. Принципова схема дослідження
На першому етапі роботи було проведене епідеміологічне ретроспективне дослідження основних клінічних і лабораторних проявів ІОХВ, що розвиваються після тотальної артропластики кульшового суглоба. Етап заснований на аналізі клініко-лабораторних даних про 32 пацієнтів, у яких у різний термін після ендопротезування розвилася ІОХВ. Результати цього дослідження наведені в розділі 3.
На другому етапі дисертації основні клініко-лабораторні дані, отримані при обстеженні цих 32 пацієнтів, порівнювалися з аналогічною інформацією про 131 хворого з гладким перебігом післяопераційного періоду. Використовувався множинний регресійний аналіз даних (логістична регресія), що дозволило розробити спосіб прогнозування ІОХВ після тотального ендопротезування кульшового суглоба, докладно описаний у розділі 4.
На третьому етапі роботи, представленому в розділі 5, на підставі проведених досліджень був обґрунтований комплекс профілактичних заходів щодо запобігання інфекційних ускладнень тотальної артропластики кульшового суглоба.
Заключний етап дисертації являє собою відкрите проспективне дослідження ефективності запропонованої системи профілактики інфекційних ускладнень. Основну групу пацієнтів (хворі, які одержували профілактику за запропонованою схемою) склали 155 чоловік. Як контроль виступали 164 пацієнта, які одержували профілактику ІОХВ після тотального ендопротезування кульшового суглоба за традиційною схемою. Результати цього етапу дослідження наведені в розділі 5.
2.2. Клінічні методи
Клінічне обстеження було проведено у всіх пацієнтів із установленою ІОХВ і містило в собі збір скарг, з'ясування анамнезу та оцінку об'єктивного статусу на момент встановлення діагнозу ІОХВ. З метою максимальної стандартизації первинної інформації всі скарги хворих розділялися на дві категорії:
а) біль в оперованій кінцівці;
б) наявність загальних симптомів інтоксикації (субфебрільна температура, слабкість, стомлюваність, пітливість, що підсилюються в другій половині дня).
Інші скарги при подальшому аналізі не враховувалися, оскільки не були зв'язаними з ІОХВ або були одним з варіантів перерахованих вище скарг (наприклад: кульгавість - наслідок болю в оперованій кінцівці).
Інтенсивність болю визначалася за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) болю [105, 106]. Шкала складалася із 100 балів, причому 0 балів відповідало відсутності болю, 100 балів - болю максимальної інтенсивності, коли-небудь випробуваної пацієнтом.
У деяких пацієнтів визначити інтенсивність болю по ВАШ було неможливе (головним чином, при ретроспективному аналізі історій хвороби). У таких випадках нами використовувався штучний розподіл болю на бали в залежності від словесного опису пацієнтом:
а) болю немає (0 балів);
б) біль слабкий (25 балів);
в) біль помірний (50 балів);
г) біль сильний (75 балів);
д) біль дуже сильний (100 балів).
При зборі анамнезу хвороби і життя основною метою було ретроспективне з'ясування можливих факторів ризику розвитку ІОХВ (наявність попередніх втручань на кульшовому суглобі; супутня патологія; прийом глюкокортикоїдів чи цитостатиків; цукровий діабет; зловживання алкоголем чи наркотиками).
При об'єктивній оцінці локального статусу місця оперативного втручання фіксували наявність наступних ознак активного запального процесу:
а) гіперемія;
б) гіпертермія;
в) набряк тканин;
г) біль при пальпації;
д) наявність пориці чи іншого дефекту шкіри.
Ще однією задачею клінічного обстеження було виявлення прихованих вогнищ інфекції, здатних викликати транзиторну бактеріемію. Таки вогнищами могли бути каріозні зуби, хронічний пиелонефрит і деякі інші захворювання.
Діагностика ІОХВ у цих хворих проводилася за критеріями, запропонованим групою дослідників з Національної системи спостереження за нозокомиальными інфекціями США (табл. 1.1). Зафіксовані випадки ІОХВ класифікували далі за часом розвитку з використанням системи Fitzgerald R. H. і співавторів [17].
2.3. Лабораторні дослідження крові
Стандартний аналіз крові (еритроцити, гемоглобін, лейкоцитарна формула, ШОЕ, глюкоза, загальний білок, креатинін, білірубіни, коагулограма) і загальний аналіз сечі виконувалися всім пацієнтам до оперативного втручання, а також у різний термін після нього. Розширені імунологічні дослідження крові були проведені в 73 хворих. Забір крові проводили напередодні операції, а потім в 1-у, 7-у і 14-у добу після тотальної артропластики.
Оцінку імунного статусу хворих проводили за допомогою інтегральних параметрів, що відображають стан основних ланок імунної системи. Визначали загальну кіль