РОЗДІЛ III. НАПРЯМИ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ДЕРЖАВ СХІДНОЇ АЗІЇ.....................................................................
963.1 Еволюція американсько-японського союзу................................963.2 Китай у східноазійській політиці США....................................1183.3 Політика США щодо держав Корейського півострова.................142
ВИСНОВКИ.........................................................................
167
СПИСОК ОСНОВНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ....................
173
ВСТУП
Актуальність теми. Східна Азія має особливе значення для США з позицій забезпечення їхньої національної безпеки та економічних перспектив. Основу зовнішньополітичних інтересів США в Східній Азії складає потреба запобігти формуванню в цьому регіоні потужного стратегічного суперника, зовнішня політика якого не узгоджувалася б із амбіціями Вашингтона на лідерство в системі міжнародних відносин у віддаленій перспективі.
Зовнішньополітичний курс США щодо держав цього регіону є характерним у структурному плані для розуміння політики Вашингтона в Азійсько-тихоокеанському регіоні та його позиції щодо основ регіональної системи міжнародних відносин. Тому аналіз основних доктринальних засад і практичних кроків адміністрації президента, зовнішньополітичного апарату США в окремо визначеному регіоні необхідний для розроблення певних пропозицій та рекомендацій для українських органів державної влади та політологічної науки в цілях їх подальшого використання за співпраці України з державами Східної Азії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках комплексної програми науково-дослідних робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" та наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи" № 01БФ048-01 і, зокрема, її підрозділу 1 - "Європейський вектор зовнішньої політики України в контексті процесів міжнародних відносин".
Мета і завдання дослідження. Мета цієї роботи полягає у визначенні особливостей зовнішньополітичного курсу США в Східній Азії в постбіполярний період у контексті основних подій світової політики.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:
- виявити та дати оцінку основним підходам провідних американських вчених до трансформації глобальної системи міжнародних відносин та її східноазійської підсистеми в період, що досліджується;
- визначити доктринальні засади політики США в Східній Азії;
- проаналізувати якісні зміни, здійснені в межах американсько-японського союзу, в контексті міжнародно-політичних обставин постбіполярного періоду;
- з'ясувати вплив американсько-китайського суперництва за лідерство в Східній Азії на геополітичну стабільність в АТР;
- дати оцінку позиції Вашингтона на шестисторонніх переговорах із вирішення ядерної проблеми Корейського півострова;
- розробити рекомендації щодо напрямів співробітництва між Україною та державами Східної Азії.
Об'єктом дисертаційного дослідження є політика США в Східній Азії в постбіполярний період.
Предметом дослідження є політичний та безпековий вимір політики США в Східній Азії в період, що досліджується.
Методи дослідження. У цілях досягнення наукової об'єктивності результатів автор застосував комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Системний підхід дав змогу автору представити комплексне бачення системи східноазійської політики США. Завдяки використанню принципу історизму процес формування та розвитку політики США в Східній Азії показано в динаміці. Аналіз сучасних підходів до трансформації світового порядку та доктринальних засад політики США в Східній Азії базувався на дескриптивно-експлікативних та нормативно-прескриптивних аналітичних методах. Застосування методу контент-аналізу в роботі з документальними джерелами передбачало врахування політичних орієнтацій і ставлення до проблеми авторів певного документального джерела. Позиції США з тайванської та північнокорейської ядерної проблеми аналізувалися з використанням проблемно-історичного, системного підходів та геополітичного аналізу. У процесі дослідження співробітництва між Україною та державами Східної Азії здобувач використав загальнологічний метод та метод прогнозування. При аналізі джерельної бази дисертації використовувались емпірико-аналітичний, логічний, історичний та інституційно-порівняльний методи дослідження. У роботі застосовано й інші методи наукового пізнання.
Наукова новизна дисертації зумовлена сукупністю та масштабністю поставлених завдань, а також засобами їх розв'язання та полягає в тому, що автор вперше в українській політології проаналізував позиції США в рамках моделі безпеки в Східній Азії в умовах постбіполярності в контексті останніх тенденцій глобального розвитку системи міжнародних відносин. Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі основні положення:
? дістав подальший розвиток аналіз концепції лідерства США в світі та, зокрема, в Східній Азії, що дав підстави стверджувати про зменшення ефективності американського регулюючого впливу внаслідок здобуття регіонального лідерства Китаєм та зростання впливу Японії на східноазійську підсистему;
? з'ясовано, що відмінність між доктринами президентів США У.Клінтона та Дж. Буша-молодшого, що втілювалися в постбіполярний період, полягала не за змістом, а за формами та методами їх реалізації за більшої агресивності адміністрації Дж. Буша-молодшого в досягненні поставлених цілей та високого рівня упередженості при оцінці стану системи безпеки в Східній Азії;
? визначено, що американсько-японський союз у постбіполярний період еволюціонував внаслідок перерозподілу відповідальності в його межах до функціональної готовності Сил самооборони Японії вести активні оборонні дії на значній відстані від національної