РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Принципи формування експериментальних груп, вибору віку та статі експериментальних тварин
Дослідження проведено на одно- та тримісячних безпородних самцях білих щурів. Загальна кількість використаних тварин - 236.
Для уникнення впливу хронобіологічних чинників (тривалості світлового дня, значних перепадів температури тощо) дослідження проведено у весняно-літній період. Експериментальні втручання та евтаназія тварин здійснювалися протягом першої половини дня. Щурів утримували при температурі 20-24о С, на стандартному харчовому раціоні віварію, з вільним доступом до води.
З огляду на статеві особливості функціонування адаптивних систем організму, їх залежність від коливань рівня статевих гормонів ми зупинили свій вибір на самцях, у яких ці коливання в межах конкретних вікових груп практично відсутні, що на відміну від самок не потребує урахувань фази статевого циклу. Крім того, механізми негайної та довготривалої адаптації, що забезпечують стабілізацію функціональних систем організму за умов дії несприятливих чинників у самців менш надійні, характеризуються нижчою ємністю і лабільністю та більш швидким розвитком дезадаптаційних процесів [187, 188, 189, 190]. Це робить організм самців більш вразливим, а наслідки патологічних впливів - суттєвішими [191, 192, 193].
Функціональний стан регуляторних систем організму щурів обраних нами вікових груп відрізняється за багатьма параметрами. У щурів протягом першого місяця постнатального розвитку ще тривають процеси мієлінізації [194], формування та дозрівання медіаторних систем, розмірів нейронів [189, 195, 196]. У цей період відбувається інтенсивна перебудова мозкового кровообігу та гемодинамічних показників [197, 198].
Встановлено, що чутливість структур головного мозку одно- та тримісячних щурів до ішемічно-реперфузійного пошкодження суттєво відрізняється за низкою біохімічних, гістохімічних, нейроендокринних показників [199, 200, 201, 202].
Вікові відмінності реагування на ішемічно-реперфузійне пошкодження мозку стосуються як системних, так і церебральних показників. Встановлено, наприклад, що наслідки каротидної ішемії для тварин одно- та тримісячного віку є подібними за системною реакцією циклічних нуклеотидів, але значно відрізняються за церебральними проявами [203]. На шосту добу після подібного втручання в одномісячних щурів реакція гормональних показників стрес-реактивності збережена, а в тримісячних - має місце її виснаження [200]. Вікові особливості церебральних проявів стрес-реактивності полягають у більш вагомому зниженні в лімбіко-гіпоталамічних структурах мозку тримісячних щурів інтенсивності флуоресценції катехоламінів, суттєвішому порушенні показників ліпопероксидації та антиоксидантного захисту, а також в обширніших структурних змінах вмісту окиснювальної модифікації білків та показників фібринолітичної активності [202, 204]. За показниками фібрино- та протеолітичної активності більшою чутливістю до ішемії-реперфузії характеризуються структури мозку одномісячних щурів [205].
Усі перелічені чинники визначають тяжкість перебігу ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку, а отже, тих імунологічних порушень, якими воно супроводжується.
Щодо вікових особливостей стану імунної системи, то вона, в першу чергу, стосується вікових змін морфо-функціонального стану тимуса. Якщо в одномісячних щурів рівень спонтанного апоптозу в тимусі становить 18%, у 2-місячних і дорослих - 10% [206]. Це свідчить про вікові особливості регуляторних механізмів морфогенезу тимуса.
Вікових змін зазнає також взаємодія тимуса та кори надниркових залоз, яка визначає ефекти пошкоджувальних чинників на залозу [207], ритмічні коливання ендокринної функції тимуса [208].
Таким чином, тварини обраних нами вікових груп відрізняються як за імунологічною толерантністю, так і за толерантністю до ішемічно-реперфузійних пошкоджень.
Для уникнення суттєвих розбіжностей наслідків експериментального втручання при формуванні експериментальних груп важливо також урахувати індивідуальну чутливість тварин до дії несприятливих чинників. Показано, зокрема, що чутливість до гіпоксичних впливів є індивідуальним показником [209, 210]. Крім того, імунологічна реакція також суттєво відрізняється у тварин із різною стратегією поведінки [98]. Тому для проведення своїх досліджень ми відбирали середньостійких тварин. Тестували щурів за тиждень до початку досліджень за поведінкою у відкритому полі [211].
Усі втручання та забій тварин проводилися з дотриманням основних положень GСP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину від 04.04.1997 р. та Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 р.) і Наказу МОЗ України №66 від 13.02.2006 р. Комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №23 від 13.12.2007 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено.
2.2. Моделювання неповної глобальної ішемії мозку
Серед розмаїття моделей ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку, які відрізняються за ступенем зниження мозкового кровотоку, обширністю зони ішемії (фокальна, дифузна ішемія, транспівкульна асиметрія кровопостачання мозку), співвідношенням ішемічного та реперфузійного періодів тощо [212, 213] ми обрали неповну глобальну ішемію мозку. Саме неповна глобальна ішемія мозку є однією зі складових багатьох невідкладних станів (шокових, хронічної артеріальної гіпотензії, крововтрат, аритмій, гіпоксій різного походження, реанімаційних заходів при зупинці серця тощо), які часто зустрічаються в клініці, можуть виникати в будь-якому віці. Крім того, при корекції їх наслідків, як правило, поза увагою лікарів залишаються імунологічні порушення.
Неповну глобальну ішемію мозку моделювали шляхом кліпсування обох загальних сонних артерій [212], я