Ви є тут

Особистісно орієнтований підхід до морального виховання учнів 6-7 класів у процесі вивчення іноземної мови.

Автор: 
Голобородько Оксана Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003639
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
2.1 Вивчення сучасного стану моральної вихованості підлітків

Перевірка висновків, до яких ми дійшли у процесі аналізу теоретичного аспекту досліджуваної проблеми, та визначення ефективності запропонованих методів та умов формування моральних якостей у молодших підлітків реалізувалась у ході експериментального дослідження.
Експериментальна методика пов'язана з перевіркою гіпотези та реалізувалася на основі поетапного підходу до розв'язання проблеми дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в такій послідовності:
1. Проведення констатувального експерименту, який передбачав: аналіз стану орієнтації молодших підлітків на морально-ціннісні пріоритети в сучасних умовах; визначення показників педагогічної діагностики досліджуваного явища; визначення та обґрунтування педагогічних умов ефективного формування моральних якостей.
2. Здійснення формувального експерименту.
3. Аналіз та узагальнення результатів формувального експерименту.
У зміст цього параграфа увійшли дані, що відбивають реальний стан орієнтації учнів підліткового віку на гуманістичні моральні цінності. Ми вважаємо необхідним враховувати їх як у процесі реалізації визначених на теоретичному рівні умов формування моральних орієнтацій учня підліткового віку, так і у виборі засобів морального впливу на його особистість.
Основну увагу ми сконцентрували на тому, щоб:
1. З'ясувати позиції підлітків щодо місця моральних цінностей у їх системі цінностей та визначити якості, найбільш значущі для досліджуваної вікової групи респондентів. Це дасть можливість визначити, які якості є необхідними для розвитку морально-ціннісної свідомості дітей цієї вікової групи.
2. Визначити роль і місце школи в цілому та уроків іноземної мови у вихованні підлітків.
3. Створити базу даних для розробки методичних засад морального виховання учнів, визначення методів, прийомів, форм організації навчально-виховного процесу, що забезпечують ефективний вплив на формування моральних якостей молодших підлітків у процесі вивчення іноземної мови.
Аналізуючи морально-ціннісне ставлення учнів до дійсності, рівень їх орієнтації на моральні пріоритети, ми передусім прагнули опиратися на новоутворення підліткового віку. Спілкування є основним каналом і чинником впливу на особистість учнів молодшого підліткового віку, а розвиток у них моральних почуттів, переконань, формування моральної поведінки випливає з вікових та психологічних особливостей дітей цього віку. Дорослішання підлітка відбувається у процесі його морального й аксіологічного розвитку. "Моральність людини виявляється у ставленні її до навколишнього світу, до людей, серед яких вона живе, до самої себе. Формування таких ставлень можливе лише у процесі спілкування, яке здійснюється в певному людському середовищі. Інстинкт доброзичливого спілкування і взаємної допомоги - перша складова моральності" [95, 55].
Діяльність спілкування визначається психологами як особлива сфера життєдіяльності дітей підліткового віку (Т. Драгунова, В. Крутецький, Н. Лукін) [76; 122]. У зв'язку з новоутворенням цього віку - почуттям дорослості та початком формування самосвідомості у підлітків виникає загострення потреби у спілкуванні. У ході спілкування з ровесниками та дорослими відбувається процес активного вироблення школярем молодшого підліткового віку критеріїв оцінювання себе та світу навколо. Досить часто відкриття свого внутрішнього "Я" супроводжується глибокими переживаннями. Однією з причин цього може бути невідповідність внутрішнього стану підлітка проявам його поведінки. Тому для учнів цієї вікової групи характерним є прагнення аналізувати причини своїх невдач чи успіхів, проблем, конфліктів.
Потреба підлітка у спілкуванні тісно пов'язана з потребою у взаєморозумінні, в емоційному співпереживанні, оскільки лише за цієї умови стає можливим формування адекватної само- та взаємооцінки. У спілкуванні гармонійно задовольняється і потреба бути оціненим іншими, і потреба оцінювати партнера. Спілкування стає для учнів цієї вікової групи особливою сферою життя, своєрідною самостійною діяльністю. І це закономірно, оскільки в підлітковому віці "питання, пов'язані з нормами і правилами суспільної поведінки та нормами взаємин людей один з одним, стають у центрі уваги" [49, 149].
Предметом діяльності спілкування є інша людина - товариш, ровесник, дорослий. Вона реалізується у вчинках підлітків, у ставленні один до одного, у формі роздумів про вчинки ровесників, у взаєминах з ними. Прагнення учня підліткового віку задовольнити потребу в спілкуванні надає можливість педагогу цілеспрямовано впливати на формування особистості підлітка і, зокрема, сприяти формуванню його моральних якостей, які роблять його не просто здатним жити серед людей, співіснувати з ними, а керуватися у своїй поведінці принципами гуманістичної моралі. До таких результатів приводить не кожне спілкування, а тільки спеціально організоване, яке супроводжується, з одного боку, вихованням гуманного ставлення до інших людей як до вищої цінності, а з іншого боку, розвитку спеціальних соціально-психологічних знань, умінь, набуття досвіду для успішної взаємодії з іншими людьми. У підлітковому віці відбувається становлення самостійних поглядів, системи понять, суджень про навколишній світ, про себе, своє місце в цьому світі. У спілкуванні з іншими відбувається процес активного вироблення учнем критеріїв оцінювання себе та оточуючих. Серед багатьох змін, що відбуваються в підлітковому віці, особливу роль відіграє поява відчуття дорослості. Це відчуття - головне з новоутворень підліткового віку, саме крізь нього підліток порівнює себе з іншими, знаходить взірці для наслідування, ототожнює себе з ними, будує взаємини з людьми. Взявши до уваги ці особливості та новоутворення підліткового віку, ми розробили програму констатувального експерименту.
Метою кон