РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА МОРАЛЬНІ КОНСТРУКТИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
У другому розділі представлені організація та методика констатувального етапу експериментального дослідження, метою якого було: простежити здатність дітей оцінювати та диференціювати телевізійні сюжети за критеріями "добра" і "зла"; проаналізувати вміння дітей виокремлювати мотиваційну складову вчинків телеперсонажів як підставу для оцінювання їх моральної сутності; простежити особливості емоційного реагування дітей на телесюжети; вивчити вплив телевізійних програм на на моральні конструкти індивідуальної свідомості молодших школярів.
2.1. Організація та методика констатувального етапу експериментального дослідження
Як зазначалося у попередньому розділі, телевізійний простір є невіддільним елементом сучасної світової культури. Телебачення виконує велику кількість функцій як щодо життя всього суспільства, так і окремо взятої людини. Однією з них є виховна функція, яка забезпечує соціалізацію особистості, формування її світоглядних стратегій і установок, розвиток моральної свідомості та самосвідомості. Особливу роль відіграє телевізійна продукція у становленні дитячої свідомості і зокрема її морального конструкту. Результати аналітичного огляду виявили, що психологічна наука спрямовує свої зусилля на вивчення даних аспектів соціальної реальності, аналізуючи детермінуючі впливи телесюжетів на дитячу свідомість. Все ж можна констатувати, що при оцінюванні виховного потенціалу телевізійної реальності, більша увага вчених зосереджується на виокремленні негативних тенденцій: вплив жорстокості, агресії, емоцій страху на дитяче світосприйняття.
Хоча багато телевізійних програм, особливо ті, що демонструються суспільним телебаченням, створені для демонстрації переваги такої соціально орієнтованої активності, як кооперація, співчуття тим хто страждає.
Найбільш сприятливий період формування моральної свідомості - молодший шкільний вік, коли інтенсивно розвиваються рефлексивні процеси та засвоюються моральні інстанції. Образи пізнавально фільму або телевізійної телепрограми повинні бути наглядними, емоціональними; дидактична побудова фільму - конкретно-образною; фільми повинні залучати дитину до творчої діяльності опосередковано. В цьому розумінні у такого масового засобу інформації як телебачення великі можливості, які не реалізуються повною мірою.
Виокремивши оптимальний вік для нашого дослідження 6 - 10 років, ми проводили своє дослідження у відповідності до принципів справедливості та гуманності - за допомогою телефільмів (мультфільмів) та телепередач дитині пропонувався вид діяльності, що відповідає психологічним особливостям віку: емоційно-чуттєвому сприйняттю, конкретно-образному мисленню та практичному характеру пізнання.
В своїй роботі ми спиралися на положення про те, що інтерес несе лише та інформація, яка може бути використана дитиною буквально на протязі одного-двох днів. В такому випадку вона швидко закріплюється під час самостійних експериментів, ігор, спостережень. Для цього ми перш за все вибирали такі фільми, які були би актуальними для дітей молодшого шкільного віку в їх повсякденних іграх та забавах.
Експериментальне дослідження проводилося на базі середніх шкіл міста Острога. В експерименті брали участь 203 учні 6 - 10 років, приблизно по 50 учасників кожної вікової паралелі. У дослідженні прийняли участь також 8 вчителів та 387 батьків.
У своєму дослідженні ми намагалися розглянути логіку дитячого сприймання і розуміння ціннісних аспектів телепрограм, виокремити і розпізнати моральний контекст взаємодії телевізійних персонажів. Дослідження спрямовувалося на реалізацію кількох взаємопов'язаних завдань:
==> простежити здатність дітей оцінювати та диференціювати телевізійні сюжети за критеріями "добра" і "зла";
==> проаналізувати вміння дітей виокремлювати мотиваційну складову вчинків телеперсонажів як підставу для оцінювання їх моральної сутності;
==> простежити особливості емоційного реагування дітей на телесюжети;
==> вивчити вплив телевізійних програм на поведінку дітей.
Таким чином, дослідження передбачало вивчення трьох основних складових моральної свідомості та самосвідомості: когнітивної, емоційно-ціннісної та поведінкової складової.
Організаційна форма дослідження - поперечно-онтогенетична. У дослідженні використовувалися такі емпіричні методи: експеримент, бесіди, анкетування, спостереження, шкальні технології, метод експертних оцінок, проективні методи. Вибір діагностичного інструментарію здійснювався відповідно до мети та завдань дослідження та узгоджувався із загальною структурою морального конструкту індивідуальної свідомості. Обрані психологічні методики дозволили виявити особливості розвитку моральної свідомості дітей при сприйнятті телевізійних програм, уміння дітей виокремлювати моралезнавчу інформацію у змісті програм телепростору, диференціювати її за моральними принципами, аналізувати зміни в емоційній сфері дітей.
Дані методи були відібрані із врахуванням загальної логіки експериментального дослідження. При виборі методик враховувалися:
- позитивна оцінка застосування і надійності методики за даними наукових досліджень;
- доступність методики для дослідження психіки дітей молодшого шкільного віку;
- придатність даної методики для групових обстежень;
- можливість якісної та математичної обробки отриманих результатів [8].
Перейдемо до характеристик використаних нами методик і критеріїв оцінки отриманих даних. На констатувальному етапі ми прагнули знайти відповідь на питання: наскільки включеними є діти молодшого шкільного віку у сучасний телепростір та яким є рівень контрольованості цього процесу зі сторони дорослих. З цією метою були проведені опитування батьків і дітей щодо організації відпочинку школярів та перегляду ними телевізійних програм. Бесіда з дітьми включала запитання, які дозволили встановити тривалість перебування дітей у телепросторі, вибірковість їх у ставленні до різного типу телепро
- Київ+380960830922