Ви є тут

Еколого-біологічне обґрунтування стійкості лісових біогеоценозів на рекультивованих шахтних відвалах Західного Донбасу.

Автор: 
Полященко Наталія Олексіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U003706
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ І ІСТОРИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Західний Донбас охоплює східну частину Дніпропетровської, частину Харківської та Донецьку області у межах 48?-49? північної широти і 35?-37? східної довготи. Вугільний басейн охоплює площу близько 12500 км2, має довжину 250 км від станції Межова на сході до ріки Псел на заході, шириною 40-50 км. Він є частиною Донецького кам'яновугільного басейну. Тут виявлено близько 40 пластів з робочою потужністю 0,6-1,6 м, що залягають на глибині 400-1800 м. Загальні запаси Західного Донбасу складають понад 25 млрд. тонн вугілля.
Близько 300 млн. років тому атмосфера тут була насичена вуглекислим газом вулканічного походження, а всю територію заселяли потужні ліси з багатою й пишною рослинністю. Підняття й опускання земної поверхні сприяли затопленню цих лісів водою мілководного моря. Дно затоки поступово піднімалося, море відходило, утворювалися болота, які повільно заростали лісами до наступного опускання й підняття земної поверхні. Такі процеси відбувалися неодноразово протягом 80 млн. років.
Наприкінці кам'яновугільного періоду товща гірських порід Донбасу внутрішніми силами Землі піднялась величезними складками, тут пройшли розриви й насування їх один на одного. Море відступило, і утворилися круті Давньодонецкі гори (4-5 км висотою). Після тривалого періоду вони зруйнувалися й тепер лише залишився фундамент цих підняттів - Донецький кряж. Відбитки листів на шматках вугілля й породи, що скам'яніли, коріння, уламки стовбурів, знайдені в наш час серед вугільних шарів, доводять їхнє походження.
Клімат.
Характерною особливістю клімату території є значні коливання погодних умов з року на рік. Помірно-вологі та прохолодні роки змінюються різко посушливими та теплими, а посушливість у теплий період нерідко підсилюється дією суховіїв. У цілому, клімат характеризується відносно прохолодною, часто малосніжною зимою і жарким літом. Поєднання недостатнього зволоження з високими температурами в літній період обумовлює значну сухість повітря, що збільшує випаровування і дефіцит вологості [41].
Сонячна радіація. Оскільки територія Західного Донбасу досить віддалена від океанів, вона характеризується значною кількістю днів сонячного сяйва. Важливими характеристиками світлового та радіаційного режиму є кількість сонячних днів, коли Сонце світить упродовж усього дня, та похмурих днів, коли впродовж усього дня Сонце закрите хмарами. У зимовий період середня кількість похмурих днів майже однакова - 15-20 днів на місяць, а з травня по серпень спостерігається лише 1-2 дні на місяць, коли Сонце весь день закрите хмарами Річна кількість похмурих днів 125-130. Найбільше сонячних днів - 60-65 на рік відмічається на сході Дніпропетровщини [41].
Температура. Середньомісячна температура найбільш теплого місяця - липня становить 21,8°, а самого холодного місяця - січня -6,1° (м/с Павлоград).
Перехід від одного сезону до іншого, як правило, відбувається поступово, і вказати дати початку й кінця сезону можна тільки умовно. Весна коротка, дружна, сонячна й порівняно суха. Звичайно спостерігається в першій половині березня й триває в середньому біля двох місяців. У квітні, а іноді й у першій половині травня нерідкі нічні заморозки.
Літо наступає в середині травня й триває до середини вересня. Літній період характеризується жаркою погодою з високими температурами. У літні місяці опади випадають переважно зливового характеру. Поряд із цим у плині літа нерідкі тривалі періоди без опадів. За літо випадає в середньому 300-350 мм атмосферних опадів, що становить 65% від їх загальної річної кількості. У посушливі роки кількість опадів зменшується до 100 мм.
Осінь характеризується збільшенням числа похмурих днів, а також нічними заморозками. Відбувається загальне інтенсивне зниження температури, й до початку листопада закінчується вегетаційний період.
Тривалість зими біля двох місяців. Зима малосніжна, м'яка із частими й сильними відлигами [1].
Максимальні значення абсолютної вологості повітря в липні, мінімальні - у січні-лютому. Розподіл опадів протягом року нерівномірний за часом і в просторі. На літо доводиться опадів більше, ніж на кожний інший сезон. Регіональний коефіцієнт зволоження дорівнює 0,6-0,8. Локальні коефіцієнти зволоження варіюють в межах 0,3-1,2 [206].
Вітри.
Для Західного Донбасу характерні постійні зміни напрямку й швидкості вітру протягом всього року. Узимку тут переважають північно-східні й північні вітри, у квітні й травні - вітри східного напрямку. Літній тип вітрового режиму встановлюється в червні. Це період активізації азорського антициклона, тому із червня по серпень тут переважають західні й північно-західні вітри. У вересні починають переважати вітри східного й північно-східного напрямку, однак ці вітри нестійкі, тому що східний антициклон ще недостатньо розвинений. Вітряна погода в році становить 270-296 днів. Швидкість вітру в травні-вересні до 5 м/сек, максимальна швидкість вітру 20-30 м/сек. [1].
Геологічні особливості.
Західний Донбас складений потужною товщею різних осадкових порід. У їх основі - товщі найбільш древніх докембрійських вивержень, на яких утворилися осадові відкладення наступних геологічних періодів: девонського, кам'яновугільного, пермського, тріасового, юрського, крейдового, третинного й четвертинного. Осадові породи, починаючи від пермського до четвертинного періоду, які перекривають кам'яновугільні поклади, не мають суцільного розвитку на всій території Західного Донбасу, тому в різних районах можна спостерігати одночасно відкладення лише окремих або декількох із перерахованих вище пластів.
Породи докембрію виходять на поверхню в південно-західній частині Західного Донбасу, тут же виявлені й відкладення девону, які перекриваються осадовими породами кам'яновугільного періоду. Ці відкладення вкриті потужною товщею вапняків, що досягають у районі м. Павлограда потужності до 110 м; на вапняках