РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРЕДМЕТ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Експериментальну частину роботи, пов'язану з проведенням польових дослідів, проводили впродовж 2002-2005 рр. у короткоротаційній польовій сівозміні Київського обласного державного підприємства з племінної справи у тваринництві (м. Біла Церква) в зоні правобережного Лісостепу на чорноземі типовому малогумусному слабовилугованому легкосуглинковому.
ґрунт - чорнозем типовий малогумусний слабовилугований легкосуглинковий має такі агрохімічні характеристики 0-20 см шару: вміст гумусу (за Тюриним) - 2,67, рН (KCl) - 5,83, N (за Корнфільдом) - 128, Р2О5 (за Чіріковим) - 108, К2О (на полум'яному фотометрі) - 85 мг/кг ґрунту.
Клімат Київської області помірно теплий, м'який, з достатнім зволоженням. Середня річна температура повітря складає 5,8 - 6,8о С. Найбільш холодним місяцем року є січень: середні температури знаходяться в межах - мінус 6,2-7,6о С. У лютому середньомісячна температура підвищується лише на 0,2-0,6о С. В окремі роки (30-40%) лютий буває значно холоднішим за січень. Більш інтенсивний ріст температури відбувається в травні, що пов'язано із зменшенням хмарності, збільшенням тривалості дня і висоти сонцестояння. Найбільш теплий місяць року - липень із середньою температурою - плюс 18,4-19,7 оС. Максимальна температура + 30 о С і вище у літній період можлива лише в 75-80 % випадках.
На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур впливають заморозки. У середньому по області вони закінчуються в повітрі у третій декаді квітня, а восени починаються в кінці вересня - першій декаді жовтня. Середня тривалість безморозного періоду повітря складає від 153 днів на північному сході і до 173 днів на північному заході області. Заморозки на поверхні ґрунту в середньому закінчуються наприкінці квітня - першій декаді травня, а восени починаються в третій декаді вересня. Для загальної характеристики теплозабезпеченості сільськогосподарських культур найпоширенішим показником є сума активних температур за період із середньодобовою температурою повітря вище + 10 оС. Цей період прийнято вважати періодом активної вегетації сільськогосподарських культур. У першій декаді травня ймовірність заморозків у повітрі і на ґрунті становить 20-30%.
По області річна сума опадів складає в середньому 500-600 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих показників. Протягом року опади розподіляються нерівномірно: майже 70% всієї кількості їх випадає в теплий сезон (квітень-жовтень) і лише 30% припадає на холодні місяці. Максимальна кількість опадів припадає на липень. У 25% років у липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 дощових днів, що дають за добу не менше 1 мм опадів.
Таблиця 2.1
Характер температурного режиму повітря, оС
РікДекадаМісяці спостереженьБерезеньКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересень2002I4,53,815,414,522,620,717,9II4,712,315,418,624,819,411,7III5,411,77,221,821,818,511,02003I3,61,917,718,719,619,112,4II1,36,719,517,919,818,313,1III1,010,520,316,322,219,314,52004I3,17,914,615,819,219,216,4II3,58,313,416,919,719,014,5III3,98,912,518,319,818,89,6
Масові весняні польові роботи розгортаються при досягненні фізичної стиглості ґрунту, тобто при досягненні м'яко пластичного стану. В середньому такі строки настають в першій декаді квітня, на північному сході області достигання грунту триває до 15 квітня (за даними метеопосту Терезине Білоцерківського району).
Рис. 2.1 Середньомісячна температура повітря за 2002-2004 рр.
Наведені дані свідчать, що метеорологічні умови в період вегетації ячменю ярого, пшениці озимої та еспарцету досить різнились як за характером розподілу опадів, так і за температурним режимом. 2002 рік був відносно теплим і досить вологим на початку вегетації, дуже спекотним у період наливу зерна та дуже дощовим при збиранні урожаю. Посів було проведено
Таблиця 2.2
Місячні суми опадів за період вегетації культур польового досліду
2002-2004 рр.
РікДекадаКількість опадів, мм
Всього за
Період, ммБерезеньКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересень2002I10,412,616,78,32,040,321,5111,8II-6,09,721,24,555,867,2164.4III3,88,921,733,331,9-58,3161,42003I7,110,27,71,215,520,219,181,0II13,72,95,51,19,621,6-54,4III3,65,710,728,545,91,79,2105,32004I10,422,616,38,426,853,824,8163,1II18,39,89,417,914,472,714,3156,8III1,68,9-19,437,626,617,6111,7
Рис. 2.2 Місячні суми опадів у період вегетації ярого ячменю, мм
23 березня при температурі ґрунту 7-8 оС. У квітні та липні місячні суми опадів переважали середньобагаторічні дані в 3,2 та 1,5 рази, а в серпні - в 1,2 рази.
Травень та червень були посушливими місяцями (випала лише половина середньобагаторічної норми опадів). 2003 рік - дуже несприятливий в сільськогосподарському значенні з переважанням середньобагаторічних даних місячних температур в середньому на 4о С та недостатнім зволоженням в середині вегетації. За сумою опадів у вегетаційному періоді 2002 рік значно різнився від 2003 і характеризувався перевищенням на 54,4 мм, що становить 20% середньобагаторічних даних.
Таким чином, погодні умови в роки досліджень різнились за агрометеорологічними показниками. Характерною для всіх років була контрастність перепадів температур повітря та нерівномірність розподілу опадів протягом вегетаційного періоду. Сума опадів за вегетаційний період в середньому за роки досліджень складала 359,4 мм (132,4% норми), сума ефективних температур - 1742,4 оС (на 128 градусів вище норми). В 2003р. cума опадів за вегетаційний період становила 278,4 мм (на 21,2 мм менше норми), сума ефективних температур на 23,2 оС вище норми. Такі коливання основних погодних факторів щодо середньорічних зумовили й різницю у ф