Формування морально-етичних цінностей молодших школярів засобами українського народознавства.

РОЗДІЛ 2
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНИХ
ЦІННОСТЕЙ ЗАСОБАМИ НАРОДОЗНАВСТВА
2.1. Підготовка вчителів початкової школи до формування в учнів 1-4 класів
морально-етичних цінностей засобами народознавства.
У результаті теоретичного осмислення досліджуваної проблеми, проведення
діагностики на констатувальному етапі дослідницької роботи були спроектовані
педагогічні умови підвищення ефективності формування у дітей молодшого
шкільного віку морально-етичних цінностей засобами народознавства, до яких
відносяться:
методична допомога вчителям початкової школи та підвищення їхнього
педагогічного рівня у використанні народознавства як виховного засобу;
використання виховного потенціалу навчальних предметів;
розробка і впровадження ефективних змісту, форм і методів формування в учнів
морально-етичних цінностей засобами народознавства у позаурочній роботі;
активна взаємодія учителів з батьками та підвищення їхньої готовності до
використання засобів українського народознавства у формуванні у молодших
школярів морально-етичних цінностей.
У формувальному експерименті брали участь 14 експериментальних класів
початкової школи (383 учні) і ще 10 контрольних класів (262 учні) на базі
школи-ліцею №23, ПЗШ І-ІІІ ступеня “Католицька школа св. Василя Великого” м.
Івано-Франківська, Нижньо-Березівської загальноосвітньої школи Косовського
району, Івано-Франківської області, ЗОШ №2 І-ІІІ ступеня м. Вишневе
Києво-Святошинського р-ну, Київської області.
. Всього формувальним експериментом було охоплено 645 учнів 1-4 класів 452
батьків та 110 вчителів.
Реалізація однієї з педагогічних умов передбачала методичну допомогу і
підготовку вчителів початкових класів щодо втілення у педагогічну практику
спеціальної програми формування морально-етичних цінностей у молодших школярів
засобами українського народознавства.
Ефективність формування морально-етичних цінностей у молодших школярів залежить
від фахового рівня педагога, його особистих моральних якостей, знання і вміння
використовувати у своїй практиці народознавство та різноманітну додаткову
інформацію важливу для морального виховання дітей молодшого шкільного віку.
Організація педагогічної роботи з вчителями ґрунтувалась на Державних програмах
“Освіта” (Україна ХХІ ст.), “Діти України”, “Концепції виховання особистості в
умовах розвитку української державності”, ”Концепції національного виховання”,
“Концепції громадянського виховання”, “Національній доктрині розвитку України у
ХХІ ст.”.
Педагогічна підготовка вчителів включала організацію і планування
навчально-виховного процесу початкової школи, наступність і зв’язок з
народознавчими програмами дитячих закладів і середньої ланки школи, визначення
цілей і завдань з формування морально-етичних цінностей молодших школярів,
ефективне використання народознавчого компоненту, залучення дітей до різних
видів навчально-виховної діяльності, діагностику рівнів сформованості
морально-етичних цінностей, доцільне використання форм і методів виховного
впливу, педагогічних інновацій відповідно до віку, проектування і корекцію
виховних програм.
При підготовці вчителів активно використовувались такі форми роботи як робота у
методоб’єднаннях, педагогічних рад, лекції, семінари, практикуми, тренінги,
“круглі столи” та ін.
Дослідно-експериментальна робота з підготовки вчителів до формування у молодших
школярів засобами народознавства велась за такими напрямами:
формування етичної компетентності вчителів;
використання виховного потенціалу народознавства у педагогічній практиці ;
вивчення рівня сформованості морально-етичних цінностей у молодших школярів;
організація ефективної виховної діяльності у початковій школі з метою
формування морально-етичних цінностей у дітей засобами народознавства;
застосування інноваційних методик і технологій у морально-етичному вихованні
школярів засобами народознавства;
педагогічна допомога батькам у вихованні морально-етичних цінностей дітей
засобами народознавства.
Важливим етапом у підготовці вчителів була їх участь у роботі методичних
об’єднань, педагогічних і координаційних рад, діяльність яких спрямовувалась не
лише на сприймання і засвоєння інформації педагогічного змісту, а й на
збагачення, професійне удосконалення, розвиток педагогічної і етичної
компетентності, самореалізації, стимулювання до новаторства. Такий підхід
забезпечував розвиток вчителя як професійно-культурно-емерджентної системи
тобто відкритої для виникнення нових професійних і особистісних якостей .
В рамках роботи шкільного методоб’єднання нами спільно з педагогічним
колективом школи-ліцею №23 м. Івано-Франківська була розроблена програма
підготовки педагогів до участі у формувальному етапі експерименту виховання
морально-етичних цінностей молодших школярів засобами народознавства (Додаток
А).
Дослідження показало, що педагоги, які брали участь у
дослідно-експериментальній роботі переконані у необхідності і актуальності
виховання морально-етичних цінностей у школярів засобами народознавства на
сучасному етапі розбудови Української держави. Опитування показало, що 51,0%
вчителів імпонує прикладний характер роботи, 25,9% вважають, що така робота
задовольняє потреби сучасної початкової школи, 15,7% вважають її важливою для
майбутнього нашої демократичної країни, 7,4% хотіли би, щоб вона тривала
надалі.
Важливе значення для вчителів мав лекційний курс, який ґрунтовно знайомив
вчителів з методологічними засадами морально-етичного виховання школярів 1-4
класів засобами народознавства.
У запропонованому для вчителів л