Ви є тут

Профілактика невиношування вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці.

Автор: 
Мишко Андрій Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003855
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи пацієнток і їх клінічна
характеристика.
Відповідно до мети і завдань нашого наукового дослідження було проведено
клініко-функціональне й лабораторне дослідження у 80 жінок, які народжують
вперше у пізньому репродуктивному віці (старше 35 років), розподілених на дві
групи і дві підгрупи кожна:
1 група - 40 жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці, які
одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи: підгрупа 1.1 – 20
жінок, у яких вагітність наступила природнім шляхом і підгрупа 1.2 – 20
пацієнток після ДРТ;
2 група - 40 жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці,
проведених за розробленою нами методикою профілактики невиношування: підгрупа
2.1 – 20 жінок, у яких вагітність наступила природним шляхом і підгрупа 2.2 –
20 пацієнток після ДРТ.
Контрольну групу складали 20 первородщих без акушерської та соматичної
патології без обтяженого репродуктивного анамнезу.
Серед основної клінічної характеристики жінок, які народжують вперше у пізньому
репродуктивному віці, ми вважаємо за необхідне вказати, що їх середній вік
складав 37,8±2,8 років і достовірно не відрізнявся за групами (р>0,05).
Як свідчать дані табл. 2.1.1 серед особливостей становлення менструальної
функції пацієнток обох груп слід
Таблиця 2.1.1
Особливості становлення менструальної функції
Показник
Групи пацієнток
1 n=40
2 n=40
Абс.
Відн (%)
Абс.
Відн. (%)
Раннє (до 12 років)
10,0
12,5
Своєчасне (12-13 років)
28
70,0
29
72,5
Пізнє (після 14 років)
20,0
15,0
Цикл встановився відразу
26
65,0
25
62,5
Через 2-3 місяця
22,5
20,0
Через 5-6 місяців
7,5
10,0
Не встановився
5,0
7,5
Альгодисменорея при встановленні циклу
10
25,0
11
27,5
виділити високий рівень пізнього (1 група – 20,0% і 2 – 15,0%) і раннього
початку менархе (1 група – 10,0% і 2 – 12,5% відповідно). Крім того, вельми
показовим є той факт, що менструальний цикл встановився відразу тільки у 65,0%
пацієнток 1 і 62,5% - в 2 групі. Частота альгодисменореї при встановленні
менструального циклу була достатньо високою (1 група – 25,0% і 2 – 27,5%
відповідно).
При оцінці основних моментів репродуктивної функції пацієнток пізнього
репродуктивного віку (табл. 2.1.2) було відмічено, що початково не було
вагітностей у 77,5% пацієнток в 1 і 75,0% - в 2 групі. Серед різних варіантів
завершення попередніх вагітностей переважали артифиційні аборти (1 група –
10,0% і 2 – 12,5%) і мимовільне переривання вагітності в ранні терміни (1 група
– 7,5% і 2 – 10,0% відповідно).
Таблиця 2.1.2
Репродуктивна функція
Показник
Групи пацієнток
1 n=40
2 n=40
Абс.
Відн (%)
Абс.
Відн. (%)
Не було вагітностей
31
77,5
30
75,0
1-3 мед. аборти
10,0
12,5
1-3 ранніх викидня
7,5
10,0
1-3 пізніх викидня
5,0
2,5
У структурі початкових порушень репродуктивної функції (рис.2.1.1.) в обох
групах частіше зустрічався «чисто» жіночий
Рис. 2.1.1. Структура порушень репродуктивної функції (%).
чинник (1 група – 39,3% і 2 – 41,4%) в порівнянні з чоловічим (1 група – 32,1%
і 2 – 27,6%) і з поєднаним (1 група – 28,6% і 2 – 31,0% відповідно).
Сумарно початкова генітальна патологія мала місце у 70,0% пацієнток 1 і 72,5% -
2 групи. Серед її різних варіантів (табл. 2.1.3.) частіше за інші мали місце
запальні процеси
Таблиця 2.1.3
Початкова генітальна патологія
Показник
Групи пацієнток
1 n=40
2 n=40
Абс.
Відн (%)
Абс.
Відн. (%)
Патологія шийки матки
20,0
22,5
Порушення менс-труальної функції
10
25,0
11
27,5
Запальні процеси репродуктивної системи
17
42,5
16
40,0
Пухлини яєчників та матки
12,5
10,0
репродуктивної системи (1 група – 42,5% і 2 – 40,0%). В кожному 4-5
спостереженні виявлено порушення менструальної функції (1 група – 25,0% і 2 –
27,5%) і патологічні зміни шийки матки (1 група – 20,0% і 2 – 22,5%). Вважаємо
також за необхідне наголосити на високому рівні в анамнезі пухлин яєчників і
матки (1 група – 12,5% і 2 – 10,0%), які були проліковані оперативним шляхом.
Порівняно з попередніми даними рівень супутньої екстрагенітальної патології
складав 82,5% і 85,0% відповідно за групами. При цьому, основним варіантом
соматичної захворюваності (табл. 2.1.4) була ендокринна патологія (1 група –
47,5% і 2 – 50,0%), серед яких частіше інших були
Таблиця 2.1.4
Початкова соматична захворюваність
Показник
Групи пацієнток
1 n=40
2 n=40
Абс.
Відн (%)
Абс.
Відн. (%)
Серцево-судинні захворювання
11
27,5
12
30,0
Ендокринна патологія
19
47,5
40
50,0
Захворювання ШКТ
15,0
17,5
Захворювання нирок
12,5
10,0
Захворювання легень
7,5
5,0
Варикозна хвороба
5,0
7,5
Міопія
7,5
5,0
захворювання щитовидної залози (1 група – 22,5% і 2 – 25,0%) і метаболічний
синдром (1 група – 15,0% і 2 – 17,5% відповідно). Також, звертає на себе увагу
і значний рівень супутніх серцево-судинних захворювань (1 група – 27,5% і 2 –
30,0%) і патології шлунково-кишкового тракту (1 група – 15,0% і 2 – 17,5%
відповідно).
У сукупності на момент настання вагітності (рис. 2.1.2) стан свого здоров'я
оцінювали задовільним більше половини пацієнток (1 група – 60,0% і 2 – 55,0%),
хорошим – кожна третя жінка (1 група – 27,5% і 2 – 30,0%) і проблематичним –
відповідно 12,5% в 1 групі і 15,0% - в 2 групі.
Рис. 2.1.2. Самооцінка стану здоров’я пацієнток на момент настання вагітності
(%).
Отже, як показали результати проведеної клінічної характеристики пацієнток,
розподілення їх на групи було проведено відповідно з поставленою метою та
завданнями нашого наукового дослідження.
2.2. Лікувально-профілактичні