РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Нами було обстежено 126 пацієнток віком від 18 до 30 років, які звернулися для
підбору контрацепції, з яких відібрано 96 пацієнток, які не мали протипоказань
до призначення гормонального методу контрацепції. Цих пацієнток було
розподілено на 2 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ):
І група – з нормальним ІМТ (контрольна група) – 74 жінки (40 отримували ярину і
34 фемоден);
ІІ група – зі збільшеним ІМТ від 26 до 30 років (група пацієнток з ожирінням 1
ступеня) – 22 жінки (12 отримували ярину і 10 фемоден).
Крім того, в 1 групі були виділено дві підгрупи: А – 43 пацієнтки (23
отримували ярину і 20 фемоден) – Хс < 5,2 ммоль/л; В – 31 жінка (17 отримували
ярину і 14 фемоден) – Хс – 5,2 – 6,47 ммоль/л.
Серед широкого спектру сучасних гормональних контрацептивів ми зробили свій
вибір на препараті ярина, який володіє гестагенним, андрогенним і
антимінералокортикоїдним впливом. Це дозволяє йому здійснювати ефекти, близькі
по біологічних властивостях до ендогенного прогестерону. Контрацептивна
надійність ярини така ж висока, як і надійність інших монофазних гормональних
контрацептивів. Антигонадотропна дія забезпечується 30 мкг етінілестрадіолу і 3
мг дроспиренону. При достатньо високій гестагенній активності дроспіренону
препарат забезпечує хороший контроль менструального циклу і володіє тими ж
неконтрацептивними перевагами, що і інші гормональні контрацептиви. Сприятливою
додатковою дією ярини є вплив на артеріальний тиск (АТ). На жаль, артеріальна
гіпертензія, що виникає на фоні прийому гормональних контрацептивів,
представляє не стільки прикрий побічний ефект, скільки реальну загрозу здоров'ю
пацієнтки, і вважається одним з свідчень до відміни гормональної контрацепції.
Механізми, що приводять до підвищення АТ, обумовлені активацією системи
ренин-ангіотензінальдостерон і є естрогензалежними. Естрадіол і його синтетичні
аналоги усилюють мінералокортикоїдну активність кори надниркових залоз і
одночасно збільшують синтез ангіотензиногена; але антимінералокортикоїдний
ефект ендогенного прогестерону компенсує натрійзберігаючу дію альдостерону і
стабілізує стан ренинангіотензинової системи. Завдяки аналогічній дії
дроспиренону на фоні ярини не спостерігається підвищення АТ, а при його високих
значеннях – відбувається зниження. Іншим препаратом був фемоден - комбінований
монофазний гестаген-естрогенний препарат, що містить 0,075 мг гестагену і 0,030
мг етинілестрадіолу. Препарати призначали з 1 по 21 день циклу з 7-денною
перервою протягом 12 місяців.
При збільшеному індексі маси тіла від 26 до 30 балів (ІІ група) для
підтримуючої терапії використовували антигомотоксичні препарати: лімфоміозот по
10к х 3 рази на день впродовж 1 місяця і коензим-композитум по 1 амп. в/м 1 раз
на 5 днів – всього 5 ін'єкцій. Ми вважали за доцільне додаткове призначення
антигомотоксичної терапії для корекції дисметаболічних порушень, що виникають в
жінок з надмірною масою тіла.
Тривалість прийому контрацептивних засобів складала від 3 до 24 місяців, а 92
жінки отримували препарати впродовж 12 місяців.
Проводилося ретельне обстеження жінок, яке проводилося впродовж 1-2 циклів,
передуючих призначенню контрацепції, в подальшому – в динаміці через 1,3, 6, 9,
12 і 24 місяців використання контрацепції, а також впродовж 2 років після
закінчення гормональної контрацепції. Всього було проаналізовано 2547
менструальних циклів: 247 циклів до призначення контрацепції, 2100 циклів на
фоні контрацепції і 200 циклів після закінчення контрацепції. Призначення того
або іншого методу контрацепції проводилося методом випадкового підбору.
У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про
спадковість, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні
захворювання, оперативні втручання і т.д.). Вивчали особливості становлення і
характер менструальної і генеративної функції жінки, дані про попередні
вагітності, абортах, перебігу післяпологового і послеабортного періодів.
Надавали увагу вивченню особливостей серцево-судинного анамнезу: спадкової
схильності, вказівкам на епізодичні підвищення АТ, часті головні болі, виявляли
надмірну масу тіла і шкідливі звички пацієнток. З'ясовували характер методів
контрацепції, зо застосовували до періоду справжнього дослідження, їх
ефективність, прийнятність, наявність побічних реакцій і ускладнень в період їх
застосування, причини відмови від того або іншого методу контрацепції.
При спостереженні звертали увагу на статуру, конституціональні особливості,
стан молочних залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, стан шкіри
і слизових, кістково-м'язової, серцево-судинної, ендокринної, нервової систем,
органів дихання, травлення і сечовиділення.
Росто-ваговий коефіцієнт визначали по формулі Брея: маса тіла (кг) / рост
(мІ). Індекс 19 свідчить про астенічний тип ; від 20,2 до 25,8 – нормостенічний
і більше 25,9 – гіперстенічний тип статури.
При гінекологічному дослідженні визначали характер розвитку жіночих статевих
органів, тип обволосіння, розвиненість великих і малих статевих губ, розміри
клітора, вираженість складчастості піхви, стан шийки матки, положення, розміри,
рухливість і стан тіла матки і її придатків.
Функція яєчників оцінювалася по тестах функціональної діагностики, включаючи
вимірювання базальної температури по загальноприйнятій методиці, визначення
симптома «зіниці», симптому розтягування шиїчного слизу, кольпоцитології
вагінальних мазків з визначенням каріопікнотичного індексу і шляхом визначення
рівня прогестерону в крові в передбачувану другу фазу менструального циклу.
Лабораторне загальноклінічне обстеження включало
- Київ+380960830922