РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Загальні і спеціальні методи досліджень
Робота виконана на базі міського клінічного пологового будинку №2 м.
Дніпропетровська, який являється клінічною базою кафедри акушерства гінекології
та перинатології Дніпропетровської державної медичної академії та на базі
жіночої консультації міської лікарні № 7 м. Дніпропетровська протягом 2001-2005
років. Поглиблене медико-генетичне обстеження подружньої пари проводили в
міжобласному центрі медичної генетики та пренатальної діагностики м. Кривого
Рогу.
На І етапі виконання роботи було проведено перинатальний аудит в міському
клінічному пологовому будинку №2 м. Дніпропетровська, шляхом ретроспективного
аналізу стану надання акушерсько-гінекологічної допомоги при передчасних
пологах. Для аудиторського дослідження використано регламентуючі накази МОЗ
України, медичну документацію (250 індивідуальних карт, історій пологів, карт
новонароджених),стан матеріально-технічного забезпечення закладу, дані
фінансової та статистичної звітності (Додаток A, Б).
На ІІ етапі, відповідно до поставленої мети в роботі, обстежено 180 жінок, із
них 150 тематичних зі звичним НВ (основна група ) і 30 здорових жінок
контрольної групи ( із них 20 поза вагітністю із збереженою репродуктивною і
менструальною функціями, 10-здорових вагітних).
В даній роботі нами проводились дослідження з урахуванням Наказу МОЗ України
від 15.12.2003 № 582 “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та
гінекологічної допомоги”, протоколу “Невиношування вагітності”.
В даній роботі нами більш поглиблено досліджувався стан щитоподібної залози,
молочних залоз, гемостазіологічні параметри, окремо виділені групи хворих, у
яких клінічно і лабораторно підтверджена гіперандрогенія та АФС із генітальним
герпесом.
Усім хворим проводились антропометричні дослідження: зріст, вага,
розраховувався індекс маси тіла (ІМТ), визначався тип конституції, гірсутне
число. Про становлення менструальної функції робили висновок за часом
формування вторинних ознак, настання менархе, становлення регулярності циклу і
тривалості менструального циклу; наявності або відсутності змін циклу після
початку статевого життя, перенесених вагітностей, враховуючи результати тестів
функціональної діагностики (ТФД).
За загальноприйнятою схемою вивчені скарги, анамнез хворих, наявність
шкідливих звичок і професіональних шкідливостей, перенесені соматичні і
гінекологічні захворювання, умови праці і побуту, проаналізовано генеалогічний
анамнез. При опитувані уточнювали наявність в анамнезі оперативних втручань,
тонзілектомій, терміни проведення (до чи після менархе); наявність операцій на
внутрішніх статевих органах (причини, об’єм, наслідки втручань); проведення
лікувальних та діагностичних операцій на шийці матки, в т.ч. діатермоексцизій.
Крім того з’ясовували перенесені захворювання органів малого тазу, запальні
захворювання, рецидиви, інформацію щодо лікування партнера, та інфекційного
агенту, стану шийки матки, проведене лікування.
При піхвовому дослідженні визначали стан зовнішніх геніталій, шийки матки,
положення, розміри, рухливість матки, яєчників, стан склепіння, лімфатичних
вузлів, характер виділень. Показники цервікального слизу оцінювали за
цервікальною шкалою 0-5 балів, 6-10 балів, 11-15 балів.
З метою уточнення стану порожнини матки і маткових труб проводилася
гістеросальпінгографія, УЗД з розчином тріомбрасту. Усім хворим основної і
контрольної групи з урахуванням днів менструального циклу (в динаміці), а також
напередодні взяття крові для дослідження гормонів, проводилося ультразвукове
дослідження для оцінки фолікулогенезу
Розміри яєчників практично здорової жінки репродуктивного віку при проведенні
УЗД: Яд (довжина) – 2,9±0,4 см, Яш (ширина) - 2,7±0,2см, Ят (товщина) - 1,4±0,4
см.
Для уточнення стану геніталій обчисляли: яєчниково-матковий індекс,
фолікулярний індекс, об’єм яєчників.
ЯМІ=
0,5·[0.5·(Ялд· Ялт· Ялш)+0,5(Япд· Япт· Ялш)]
Мт
де Ялд, Ялш и Япд, Япт, Япш – довжина, товщина і ширина відповідно лівого і
правого яєчника (см); Мт – товщина матки (см). В нормі ЯМІ не перевищує 3,5
Фолікулярний індекс
кількість фолікулів діаметром 0,3-0,7
об’єм поверхні
Фолікулярний індекс в нормі у здорових жінок дорівнює 0,7±0,06;
об’єм яєчників V=0,523·(Яд-Ят·Яш), де 0,523 – постійний коефіцієнт; Яд, Ят, Яш,
відповідно – довжина, товщина, ширина яєчника.
Результати досліджень гормонів нами були синхронізовані відповідно
преовуляторного піку естрадіолу (день “о”) і надані у вигляді середніх значень
(М±т) по дням циклу.
Дослідження гормональної активності проводилися з дотриманням наступних умов:
не рідше чим через 1 рік після останніх передчасних пологів або 6 місяців після
останнього самоаборту. Протягом цього часу жінка не отримувала оральні
контрацептиви. Перед дослідженням не проводився піхвовий огляд і пальпація
молочних залоз.
Для діагностики ІЦН у невагітних жінок застосовували: 1) вільне введення в
цервікальний канал розширювача Гегара № 6 в ІІ фазі циклу; 2) визначення
таксомоторної реакції матки спеціальним приладом на 9-11 день менструального
циклу, що вказує на органічну ІЦН; 3)гістеросальпінгографія (ГСГ) – на 18-20
день циклу ширина істмусу при ІЦН дорівнювала 6,09 мм (при N – 2,63 мм).
При вагітності проводився моніторинг стану шийки матки методом транспіхвового
УЗД.
Для того, щоб дати об’єктивну оцінку ендокринного гомеостазу пацієнтки ми
вивчали функціональну активність ЩЗ, наднирників, яєчників, гіпофізу,
об’єднуючи отриману інформацію в єдину картину.
Оцінка гормонального фону і відповідь матки на дію гормонів під час очікува
- Київ+380960830922