РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Використані методи дослідження
Обстежено 150 вагітних, які з дотриманням принципів рандомізації були розподілені в три групи. Контрольну групу склали 50 здорових вагітних.
В основну та групу порівняння увійшли по 50 вагітних з сифілітичною інфекцією, які знаходились на диспансерному обліку в шкірвендиспансері та пройшли специфічне лікування в термін до 1 року перед настанням вагітності. Специфічне профілактичне лікування жінок з основної групи та групи порівняння проводилось згідно Наказу МОЗ № 286 від 07.06.2004 [2, 56].
В жінок з групи порівняння застосовували, за показаннями, загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, а у жінок основної групи, окрім цього, ще й розроблену нами методику. Спостереження, обстеження, лікування та розродження вагітних проводилось на базі спеціалізованого пологового будинку № 4 м. Києва.
У всіх обстежених вагітних вивчали показники загального та спеціального акушерсько-гінекологічного анамнезу, клінічний перебіг вагітності, наслідки вагітності та пологів, стан плода і новонародженого. Поряд з загально-клінічним обстеженням у обстежуваних вагітних досліджували вагінальний мікробіоценоз та стан перекисного окислення ліпідів і АОСЗ, вивчали особливості системи імунітету при вагітності. Стан фетоплацентарного комплексу оцінювали, визначаючи за даними ультразвукового та кардіотокографічного досліджень, біофізичний профіль плода та вміст в крові вагітних гормонів - прогестерону, естріолу, кортизолу, плацентарного лактогену та хоріонічного гонадотропіну .
У всіх вагітних було проведено вивчення мікробіоценозу цервікального каналу та заднього склепіння піхви.
Діагностика вірусної інфекції проводилась за допомогою методу прямої імунофлюоресценції, що передбачає дослідження матеріалу, пофарбованого імуноглобулінами, що люмінісцюють, проти ЦМВ та вірусу простого герпеса типу 1 та 2. Матеріалом для дослідження стали зскрібки епітелію в області заднього склепіння піхви, піхвової частини шийки матки та цервікального каналу. При наявності уражень шкіри в області вульви та промежини для дослідження проводилися мазки - відбитки з поверхні підозрілих на вірусне ураження ділянок.
Відбір проб для мікробіологічного дослідження здійснювали з використанням правил асептики та антисептики. Матеріалом для мікробіологічних досліджень стали: зміст піхви, піхвові змиви, мазки та зскрібки-відбитки зі слизової оболонки піхви та з цервікального каналу. Вміст піхви відбирали за допомогою стерильного одноразового шприца з приєднанням до нього стерильного підключичного катетеру одноразового застосування. Одержаний матеріал, у кількості 1 мл приміщували в пробірку, що містить транспортне середовище сКС-199, яку щільно закривали резиновою пробкою та впродовж 1,5-2 годин доставляли в лабораторію.
Мікроскопічні методи дослідження включали світову та люмінесцентну мікроскопію одержаного матеріалу. Тип біоценозу піхви оцінювали за класифікацією Е.Ф. Кіри (1998).
З метою діагностики гонорейної, трихомонадної, хламідійної, мікоплазменної, уреаплазменної інфекції та визначення чутливості до антибіотиків виконували культуральні дослідження. Матеріалом для посівів служили вміст цервікального каналу та піхви. Виділення C.trachomatis проводили на змішаній клітинній культурі (LLC-MK2+L-929+BHK-21), а M.hominis, Ur.urealyticum та N.gonorreae на селективному харчовому середовищі.
З метою вивчення стану перекисного окислення ліпідів і АОСЗ у обстежуваних вагітних визначали вміст у плазмі крові продуктів ПОЛ, а саме гідроперекисів ліпідів, малонового альдегіду та одного з основних ферментів системи антиоксидантного захисту - каталази.
Визначення вищевказаних продуктів перекисного окислення ліпідів та каталази проводили методом спектрофотометрії за методикою описаною В.Б. Гавриловим та М.І. Мишкорудною (1983).
Використовували спектрофотометр СФ-26 (Росія). Для визначення концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів та каталази у крові вимірювали УФ-поглинання ліпідних спектрів крові.
Для екстракції досліджуваних речовин з плазми крові використовували гаптен-ізопропанолову суміш у співвідношенні 1:1 та розчин хлориду натрію з рН 2,0. Кров для проведення досліджень брали з вени вранці натще, у якості антикоагулянту використовували ЕДТА (1мг/мл), як інгібітор вільнорадикального окиснення ліпідів. Об'єм плазми для дослідження складав 0,2 мл. Розрахунок вмісту досліджуваних речовин проводився за формулою: ?D233 на 1 мл плазми = (D233 ? VЕ)/ VП = 20 ? D233 , де D233 - виміряне значення загальної щільності (в ділянці спектру 232-234 нм); VЕ - кінцевий об'єм гаптанового екстракту ; VП =0,2 мл - об'єм взятої плазми крові.
Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції
В-лімфоцитів (CD20+, CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+) радіоімунологічним методом з використанням моноклональних антитіл.
Використаний метод мембранної імунофлюоресценції на підставі гідриномних моноклональних антитіл до лейкоцитарних диференційованих антигенів і антигенів активації серії LT підприємства "Сорбент" (Інститут імунології РАМН, Москва), специфічність яких підтверджена на V Міжнародній робочій нараді по диференційованим антигенам лейкоцитів людини (3-7 листопада 1993 р., Бостон, США) [36].
Вміст лізоциму в сироватці крові проводили за загальноприйнятою методикою [87].
Дослідження рівнів інтерлейкіну 1? та фактору некрозу пухлин-? в сироватці крові проводили за допомогою твердофазного імуноферментного методу з використанням наборів реагентів "ProCon IL-1 ?" та "ProCon TNF?" виробництва ТОВ "Протеиновый контур" Санкт-Петербург, Росія. Регістрація результатів здійснювалась на спектрофотометрі для планшетів "Sanofi Diagnostics Pasteur PR 2100" (Франція) з довжиною хвилі 450 нм.
Визначення рівнів естріолу, прогестерону, кортизолу, хоріонічного гонадотропіну та плацентарного лактогену в сироватці крові проводилось методом радіо-імунологічного аналізу з використанн
- Київ+380960830922