РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для вирішення завдань, спрямованих на досягнення поставленої мети, було
обстежено 97 дівчат-підлітків 13 –17 років, в яких розвиток ВСО відставав від
вікової норми не менш як на два роки та були відсутніми менструації після
досягнення 15-річного віку. Всі обстежені були консультовані невропатологом,
ендокринологом, педіатром та підлітковим терапевтом. При відставанні у
ста-тевому розвитку більше ніж на три роки проводилося обстеження в
медико-генетичному центрі, встановлено каріотип 46 ХХ. З числа обстежених було
ви-ключено хворих з дисгенезією гонад, постнатальною формою адреногені-тального
синдрому, макро- та мікроаденомами гіпофізу та іншими обсяговими процесами
центральної нервової системи, гіпофізарним нанізмом, маніфестни-ми формами
гіпо- та гіпертиреозу, цукровим діабетом, іншими важкими екстра-генітальними
захворюваннями.
Для контролю було використано дані, отримані при обстеженні 76 дівчат-підлітків
13 – 17 років з нормальним статевим та фізичним розвитком, учнів
за-гальноосвітніх шкіл міста Донецька, а також літературні дані [65, 89]. Всіх
об-стежених основної та контрольної груп було розподілено на вікові підгрупи
(табл. 2.1).
Клініко-лабораторні дослідження.
Всім дівчатам-підліткам основної та контрольної груп було проведено за-гальний
огляд, огляд зовнішніх статевих органів та ректоабдомінальне дослід-ження,
загальний аналіз крові, сечі, вивчення мікробіоценозу піхви через
бак-теріоскопію мазка з піхви, бактеріологічні дослідженя флори піхви з
викорис-танням набору селективних диференціально-діагностичних середовищ. Всім
обстеженим було проведено вагіноскопію з використанням дитячих піхвових
дзеркал, просту кольпоскопію, при підозрі на ектопію шийки матки — розши-рену
кольпоскопію з постановкою проби з оцтовою кислотою та проби Шилле-ра.
Таблиця 2.1
Розподілення основної та контрольної груп на підгрупи
Групи
Вік, років
13
14
15
16
17
Кількість обстежених
ос.
ос.
ос.
ос.
ос.
Основна
12
12,3
30
30,9
25
25,8
15
15,4
8,2
Контрольна
12
15,8
20
26,3
20
26,3
10
13,2
10,5
Оцінка фізичного розвитку.
Оцінку фізичного розвитку основної групи здійснювали на підставі реко-мендацій
НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (1998) з
урахуванням показників росту та маси обстежених. Для контролю було використано
таблиці антропометричних показників фізичного розвитку школя-рів Донецького
регіону [41].
Оцінка рівня статевого розвитку.
Оцінка досягнутого рівня статевого розвитку визначалася з урахуванням бала
розвитку вторинних статевих ознак (БВСО) за методикою, запропоно-ваною Л. Г.
Тумилович з співавторами [107]. З урахуванням стадії розвитку вторинних
статевих ознак (табл. 2.2) для кожної обстеженої було складено ста-теву формулу
МаАхРМе, БВСО обчислювався з урахуванням біологічної зна-чимості кожної ознаки
(табл. 2.3): ступінь вираженості кожної ознаки помно-жався на коефіцієнт та
результати підсумовувалися.
Таблиця 2.2
Стадії розвитку вторинних статевих ознак у дівчат-підлітків
Розвиток волосся на лобку (Р-pubis)
Інтенсивність
Відсутність волосся
Р0
Одиночні волоси
Р1
Волосся на центральній дільниці лобка більш густі
Р2
Волосся, густе на всьому трикутнику лобка
Р3
Розвиток волосся в пахвовій області (Ах-axillaris)
Відсутність волосся
Ах0
Одиночні волоси
Ах1
Волосся більш густе на центральній дільниці западини
Ах2
Волосся густе по всій пахвовій западині
Ах3
Розвиток молочної залози (Ма-mamma)
Залози не видаються, сосок піднімається над білясосковим кружком
Ма0
Залози трохи видаються над поверхнею грудної клітини, утворюючи єдиний конус
разом з соском; білясосковий кружок більших розмірів
Ма1
Залози значно видаються разом з соском і білясосковым кружком, мають форму
конуса
Ма2
Тіло залози приймає округлу форму, сосок піднімається над білясосковим кружком
Ма3
Характер менструальної функції (Me-mensis)
Відсутність менструації
Ме0
Менархе
Ме1
Нерегулярні менструації
Ме2
Регулярний цикл
Ме3
Таблиця 2.3
Коефіцієнти біологічної значимості вторинних
статевих ознак та менструальної функції
(за Л. Г. Тумилович, 1975)
Ознака
Ма
Аs
Ме
Величина
1,2
0,3
0,4
2,1
Ступінь ЗСД визначали за методикою, запропонованою С. О. Левенець (1991), яка
виділила 3 ступеня ЗСД (табл. 2.4) у залежності від дефіциту стате-вого
розвитку, що визначається через БВСО. Відставання БВСО на 2 – 2,9 роки від
належного кваліфікують як І ступінь, на 3 – 3,9 роки — як ІІ ступінь, на 4 роки
і більше — як ІІІ ступінь ЗСД [54].
Таблиця 2.4
БВСО у здорових дівчат-підлітків при ЗСД
різного ступеня вираженості (за С. О. Левенець, 1988).
Вік, років
Здорові дівчата-підлітки
Дівчата-підлітки з затримкою
статевого дозрівання
I ступінь
II ступінь
III ступінь
12
13
14
15
16
17 – 18
2,6 – 3,1
3,2 – 4,1
4,2 – 5,0
4,2 – 5,3
5,3 – 5,7
5,3 – 5,7
1,9 – 2,5
2,6 – 3,1
3,2 – 4,0
4,1 – 5,0
< 1,9
1,9 – 2,5
2,6 – 3,1
3,2 – 4,0
4,1 – 5,0
< 1,9
< 2,6
< 3,2
4,1
Рентгенологічне дослідження.
Проведене в основній групі рентгенологічне дослідження дозволило ви-значити
кістковий вік через рентгенограми кистей та променево-зап'ясткових суглобів (за
допомогою формули Прадера), судити про будову кісток склепіння черепа, форму та
величину турецького сідла, тобто посередньо про величину гіпофізу. При цьому
враховувалася наявність пальцевих утиснень, що є свідоц-твом гідроцефалії або
перенесеної нейроінфекції; остеопорозу або стовщення кісток черепа; розміри;
стан стінок, входу та дна турецького сідла.
Кольпоцитологічне дослідження.
Методика проведення та оцінка результатів кольпоцитологічного д