РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставленої мети і завдань дослідження було проведено в два
етапи.
Так, на 1 етапі було проведене комплексне клініко-лабораторне і функціональне
обстеження 182, практично здорових жінок, які тривало використовували ВМК.
Критерії відбору у жінок, які використовують тривалу ВМК були наступними:
відсутність в анамнезі в останній рік загострень хронічних запальних
захворювань урогенітального тракту; відсутність в анамнезі протягом року
хронічних соматичних захворювань; протягом останнього року, перед дослідженням,
що проводиться, не використання хіміотерапевтичних препаратів. Контрольну групу
складали 40 практично здорових жінок, які не використовують ВМК. Група жінок
була мотивована на тривале використання ВМК, а їх розділення на групи було
проведено по виду використання спіралі. В 1 групу групу ввійшли 92 жінки, які
тривало використовують ВМК „Мультилоуд”, а в 2 – 90 жінок, які тривало
використовують ВМК „Куппер Т”. Вибір внутрішньоматкових контрацептивів
обумовлений найбільшою вживаністю в широкій лікувальній практиці [8, 11].
На 2 етапі ми вивчили основні клінічні особливості запальних захворювань
геніталій без і на фоні ВМК у 200 жінок репродуктивного віку, які були
розділені на дві групи:
3 група – 100 пацієнток із запальними захворюваннями на фоні ВМК;
4 група – 100 пацієнток із запальними захворюваннями без ВМК.
Критеріями відбору пацієнток в 3 і 4 групи була наявність протягом останнього
року запальних процесів (гострих або загострення хронічних) з боку органів
репродуктивної системи на фоні тривалого використання ВМК.
У спеціально розробленій карті обстеження реєстрували відомості про
спадковість, перенесені захворювання (дитячі інфекції, загальні і гінекологічні
захворювання, оперативні втручання тощо). Особливий акцент робили на клінічних
особливостях ВМК: терміни установки, наявність побічних ефектів, тривалість,
тип контрацептиву тощо. Вивчали особливості становлення і характер
менструальної і генеративної функції жінки, дані про попередні вагітності,
аборти, перебіг післяпологового періоду. Приділяли увагу вивченню особливостей
серцево-судинного анамнезу: спадкової схильності, вказівки на епізодичні
підвищення АТ, часті головні болі, виявляли надлишкову масу тіла, шкідливі
навички пацієнток. Вивчали сімейний і соціальний стан жінок, кількість статевих
партнерів.
При огляді звертали увагу на статуру, конституційні особливості, стан молочних
залоз, ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини, стан шкіри і слизових,
кістково-м'язової, серцево-судинної, ендокринної, нервової систем, органів
подиху, травлення, сечовиділення жінок. Визначалися характер розвитку жіночих
статевих органів, тип оволосіння, розвиненість великих і малих статевих губ,
розміри клітора, виразність складчастої піхви стан шийки матки, її придатків.
УЗД проводилося за допомогою апарата „Siemens Sonoline Sl 250” (Німеччина), що
працює в реальній масштабі часу. Спочатку ехографію проводили за
загальноприйнятою методикою з наповненим сечовим міхуром із використанням
трансабдомінальних датчиків при частоті 3,5 мГц. Потім після спорожнення
сечового міхура здійснювали трансвагінальне сканування із застосуванням
датчиків при частоті 5 мГц. Трансвагінальне сканування виконували на
гінекологічному кріслі, використання якого в якості маніпуляційного столу є
найбільше прийнятним, тому що сприяє рішенню одночасно декількох задач.
По-перше, усуваються які-небудь обмеження для вільного переміщення
трансвагінального ехо-перетворювача в різноманітних проекціях горизонтальної
площини малого тазу (дана обставина обумовлена тим, що для трансвагінального
випромінювача, на відміну від трансабдомінальних ультразвукових датчиків,
внаслідок подовження його робочої частини необхідний значно більший кут нахилу
стосовно площини сканування). По-друге, ізольована регуляція спинки і сидіння
крісла істотно покращує діагностику стану внутрішніх статевих органів: дозволяє
виявити навіть мінімальну кількість «вільної« рідини в черевній порожнині,
оцінити стан маткових труб, а також ліквідувати небажані перешкоди, що
виникають при відбитку від петель кишечнику. По-третє, досягається можливість
застосування принципу дворучної маніпуляції в процесі ультразвукового
сканування. І, нарешті, гінекологічне крісло виконує своєрідну
психопрофілактичну роль: попереджує появі негативних емоцій у пацієнток, тому
що сприяє асоціації трансвагінальної ехографії зі звичайним гінекологічним
оглядом. Всі пацієнтки попередньо інформувалися про особливості процедури
трансвагінального сканування. При цьому, підкреслювалася діагностична
значимість методу й акцентувалась увага на його ідентичність із рутинним
піхвовим дослідженням. Безпосередньо перед початком дослідження на клавіатурі
ультразвукового приладу набирали дату дослідження, ініціали пацієнтки, шифр
історії хвороби й індивідуальної карти спостереження. З метою винятку
повітряного прошарку, а також для більш м'якого введення датчика в піхву
скануюча поверхня його покривалася акустичним гелем. Одержання зображення в
різноманітних площинах, проекціях і глибинах досягали такими маніпуляціями:
а) зміною кута сканування незалежно від напрямку ультразвукового променя;
б) штовхальними рухами перетворювача по вертикальній осі (для проектування
органів, що глибоко лежать);
в) обертанням його навколо подовжньої осі на 360 градусів.
Отже, здійснювали цілеспрямоване сканування дослід-жуваного органу або
новоутворення, а також установлювали наявність спайкового процесу в малом
- Київ+380960830922