РОЗДІЛ 2
КАТЕГОРІЯ КРАТНОСТІ ТА ЇЇ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ
Категорія кратності реалізується у властивості деяких дієслів виражати дію як
окремий акт (квант) її здійснення. Основними і постійними виразниками кратних
значень виступають мультиплікативні та семельфактивні дієслова, які у своїй
смисловій структурі містять сему кратності та здатні передавати дане значення
незалежно від форми, у якій вони зустрічаються.
Як уже було зазначено в розділі 1, до семельфактивних та мультиплікативних
дієслів належать звуконаслідувальні дієслова, RL-дієслова та сталі
дієслівно-субстантивні сполучення типу to give a glance, які є компонентами
функціонально-семантичного поля кратності.
Семантичні класи мультиплікативів позначають процеси, які безпосередньо
сприймаються органами чуття, зору, слуху та нюху. З погляду фізичної природи
багатоактної ситуації, погоджуючись із Б. Левін [238, с. 222], мультиплікативи
поділяємо на:
а) дієслова, які передають удар: batter, beat, hit, kick, pound, rap, slap,
smack, tap, thump, thwack, whack тощо;
б) світловідображувальні дієслова: flash, flicker, gleam, glisten, glitter,
shine, sparkle тощо;
в) звуконаслідувальні дієслова: bang, buzz, creak, hum, jingle, rumble, rustle,
squeak, thud тощо;
г) дієслова, що виражають властивості речовин: gush, ooze, puff, spew, spurt,
squirt та ін.
Вважаємо, що дану класифікацію варто доповнити дієсловами ритмічного руху
(shake, shiver, tremble, wave, nod тощо).
За властивістю суб’єктів, що визначаються характером типової ситуації, з якою
співвідноситься предикат, мультиплікативи поділяємо на: а) мультиплікативи із
суб’єктом-особою, що позначають невимушені дії, здебільшого звук, який
супроводжує якусь дію, як-от: cough, sneeze, shudder, shiver тощо;
б) мультиплікативи з суб’єктом–твариною, що позначає рухи чи звуки, які
характерні для представників окремого класу, наприклад: bark, twitter, cackle
тощо;
в) мультиплікативи з суб’єктом-неістотою, як-от: clatter, rumble, crack та
інші.
Що стосується граматичних засобів, то йдеться про особливості використання
семельфактивів у минулому часі. Багатократне повторення дії здебільшого
увиразнюється вживанням предиката у тривалому минулому часі (Past Progressive
Tense), тоді як простий минулий час (Past Indefinite) позначає її однократну
реалізацію.
Зведені дані про частотність вживання дієслів кратності, їх відсоткове
співвідношення до загальної кількості слововживань, використання в різних
часових формах та з модифікаторами кратності, здатність виступати
субстантивними компонентами сталих дієслівно-субстантивних словосполучень
отримані у результаті аналізу творів сучасних авторів англійської та
американської літератури (К. Баркера, І. Бенкса, Б. Бова, Д. Брауна, А.
Дугласа, С. Кінга, Дж. Мартіна) і подані в додатку И. Зокрема, наприклад,
загальна кількість слововживань дієслова shake становить 522, з яких 513
позначають кратність дії (388 дієслів вживаються у часовій формі Indefinite,
123 – Continuous та 2 – Perfect). Співвідношення вираження ознаки кратної дії
до загальної кількості слововживань становить 98 %. Зафіксовано 4 випадки
вживання з модифікатором suddenly. Результати дослідження показали, що shake
може виступати субстантивним компонентом сталих дієслівно-субстантивних
сполучень із дієсловом широкої семантики give (11 одиниць). 9 випадків його
вживання вважаємо ітеративними.
Внаслідок аналізу встановлено, що із загальної кількості 10757 кратних вживань
досліджуваних 345 предикатів зафіксовано 217 випадків їх використання з
модифікаторами кратності, що становить 2.02 %, зокрема це дієслова babble,
bang, beat, blast, blaze, blow, blurt, bound, break, breathe, bubble, burp,
burst, cant, chatter, click, cough, crackle, crash, crush, cry, erupt, explode,
flash, flicker, flip, gasp, glance, glimpse, gush, hiss, hit, howl, hum, hush,
jerk, jump, kick, knock, laugh, leap, look, plunge, pop, push, quiver, ring,
roar, scrabble, scream, shake, shove, shriek, shrill, shuffle, sigh, skip,
slam, smash, snarl, snap, sob, sound, sparkle, spring, strike, tap, throw,
thunder, trumpet, weep, whip, whisper, wobble, yell. Незначний відсоток
пояснюється наявністю сем кратності у семантиці самих мультиплікативних та
семельфактивних дієслів, які не потребують модифікаторів для позначення ознаки
кратної дії.
У даному розділі детальніше зупинимося на основних засобах вираження категорії
кратності.
2.1. Звуконаслідувальні дієслова як засіб вираження кратності
У сучасному мовознавстві вже не викликає сумніву те, що мовний знак не
утворюється довільно, оскільки, на думку більшості лінгвістів, виникнення мови
базується на звуковідображенні або фонетичній умотивованості.
Звуковідображувальна лексика складається зі звукосимволічних слів (із
неакустичним денотатом) та звуконаслідувальних слів (з акустичним денотатом),
які з’являються в результаті пізнавальної діяльності людини, що
“характеризується сприйняттям передусім предметів, які рухаються і звучать”
[113, с. 54].
Звукосимволізм є “закономірним, довільним, фонетично мотивованим зв’язком між
фонемами слова та незвуковою (неакустичною) ознакою денотата (мотиву), що
лежить в основі номінації” [31, с. 166]. Звукосимволічні слова часто позначають
види руху, форму, міміку, величину, фізичний та емоційний стан людини чи
тварини, наприклад: bulb, chew тощо.
Звуконаслідування – це закономірний, довільний, фонетично мотивований зв’язок
між фонемами слова й акустичною ознакою денотата, яка лежить в основі номінації
[31, с. 165–166]. Значну частину всіх звуконаслідувальних слів різ
- Київ+380960830922