РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Структура і об'єм досліджень
Останнім часом увага дослідників прикована до вивчення метаболічних систем
організму, що беруть участь у формуванні виразкової хвороби шлунка і
дванадцятипалої кишки. Для оцінки ступеня метаболічних порушень є доцільним
комплексне дослідження показників протеїназ-інгібіторної (трипсиноподібної,
еластазоподібної активності, рівня кислотостабільних інгібіторів). Вибір
досліджуваних показників обумовлений як складністю і багатофакторністю
патогенезу виразкової хвороби, так і необхідністю отримання поглиблених знань
про патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.
У зв'язку з вищесказаним загальний алгоритм наших експериментів полягає в
наступному. В гострих експериментах при моделюванні виразкової хвороби
досліджувати параметри протеїназ-інгібіторної системи. Разом з вищезгаданими
методами дослідження, провести аналіз патоморфологічних змін в шлунку, за
допомогою світлової і електронної мікроскопії.
Виникнення виразкової хвороби пов’язане з багатьма причинами і факторами
ризику. Тому ми визнали коректнішим проводити дослідження в умовах моделювання
виразкової хвороби на тваринах, що, крім стабілізації параметрів, дозволяє
розширити коло методик, що використовуються.
Експериментальні дослідження проведені на 24 білих щурах-самцях лінії “Vistar”,
масою 180-200 грамів, по вивченню біохімічних показників сироватки крові,
змивів шлунка і тонкої кишки, супернатантів гомогенату слизової шлунка і тонкої
кишки.
Як об'єкт для вивчення метаболічних порушень вибрали щурів оскільки ці тварини
зручні для експериментальних досліджень по моделюванню виразкової хвороби .
Утримання тварин у віварії було однаковим, що є необхідною умовою створення
структурної групи [154]. Температура приміщення, де здійснювалися експерименти,
складала 19-22 °С. Експериментальні дослідження проводилися відповідно до вимог
“Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються в
дослідницьких та інших наукових цілях” (Strasburg, 18.03.1986) [47].
Експерименти проводилися згідно дозволу Вченої Ради Кримського медичного
інституту (протокол №103 від 30.11.77); комісії з питань біоетики при
Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського (протокол
№ 11 від 08.01.08).
Нами було застосовано два різних способи моделювання гострої виразки шлунка
індометацинову і стресову. Ці способи моделювання виразкової хвороби шлунку
були використані для вивчення механізмів розвитку гострої виразки методами
біохімічного і морфологічного аналізу.
Модель виразкової хвороби. Як модель виразкової хвороби нами застосовувалася
експериментальна гастродуоденальна виразка, яку моделювали двома способами:
перший - шляхом підшкірного введення тваринам індометацину у дозі 35 мг/кг
після 24 годин голодування (декапітацію проводили через 4 години після введення
індометацину) - індометацинова виразка, другий - шляхом
імобілізаційно-холодового стресу тварин, які напередодні голодували протягом 24
годин, іммобілізували в тісних клітках-пеналах у положенні на животі протягом 6
годин при температурі 8 оС, після чого поводили декапітацію - стресова виразка
[93]. Вибір моделі обумовлений хорошою відтвореністю, зручністю здійснення
експерименту, можливістю вивчення особливостей розвитку індометацинової і
стресової виразки.
Кров для досліджень у щурів отримували шляхом декапітації під ефірним наркозом.
Для отримання змиву тонкої кишки використовували ділянку тонкої кишки довжиною
10 см, починаючи з пілоричного відділу одноразово промивали його 10 мл
фізіологічного розчину. Змив шлунку отримували шляхом одноразового промивання
його 10 мл фізіологічного розчину [112]. Супернатант гомогенату слизової
оболонки шлунку і кишки отримували шляхом зшкрябування ії, після чого на льоду
гомогенізували і готували 10 % гомогенат у 0,9 %-му розчині NaCl. Отриманий
гомогенат центрифугували 15 хвилин при 5000 обертах/хв і відбирали надосадову
рідину - супернатант [134]. Розподіл тварин на серії представлений в табл.
2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл тварин по серіях експерименту
Серії дослідів
Кількість тварин
1. Контрольна група
2. Індометацинова виразка
3. Стресова виразка
Всього
24
Клінічні дослідження проводились у 42 дорослих пацієнтів з різною патологією
гастродуоденальної зони, у віці від 20 до 70 років, та в 123 дітей в віці 5 -
15 років.
Езофагофіброгастродуоденоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту
з використанням гнучкого ендоскопу японські фірми “Olympus”. Ендоскопічне
дослідження проводилося натще, за дванадцять годин до маніпуляції пацієнти не
приймали їжі й ліків. Дослідження проводилося лежачи на лівому боці за
загальноприйнятою методикою. Для біопсії брали фрагмент із тіла шлунка, два
фрагменти з антрального відділу й один фрагмент із цибулини дванадцятипалої
кишки.
Уреазний експрес-тест, який було проведено у дітей, був “позитивний” у 50,8 %
дітей, “слабо позитивний” у 36,7 % випадків, “негативний” у 12,5 % випадків, в
основному, в дітей із функціональною патологією, які склали контрольну групу. У
групах дорослих відбиралися хворі, які мали “позитивний” уреазний експрес-тест,
крім хворих, які увійшли до групи відносного контролю.
У результаті дослідження були виявлені різноманітні зміни слизової оболонки
шлунка: від ознак поверхневого запалення до ерозивних форм у дітей і до виразок
у дорослих. Для опису змін слизової оболонки у хворих на гастрит використали
“Класифікацію і градацію гастриту. Модифіковану Сіднейську систему” (1996),
згідно якої хворі були розподілені наступним чином: 1) H. pylori - асоційований
по
- Київ+380960830922