РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1Матеріали дослідження
Обстежено 189 породіль, яким надавалась акушерська допомога у Київському
міському пологовому будинку № 7, що є базою кафедри акушерства та гінекології №
1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, в період 2005-2007
рр. Дослідження проведено за типом «випадок-контроль», така форма його є
оптимальною для вивчення досить відносно рідкісної патології, якою є ПВНРП
[23]. Всіх жінок розподілено на 5 груп в залежності від особливостей перебігу
вагітності та пологів. Всі включені до дослідження жінки мали одноплідну
вагітність. До І групи ввійшла 61 породілля із підтвердженим діагнозом ПВНРП.
ПВНРП визначалося як повне або часткове відділення плаценти після 22 тижнів
вагітності від стінок порожнини матки до народження плода. Діагноз ПВНРП був
встановлений на підставі скарг (на локальний біль в матці, кров’янисті
виділення із статевих шляхів після 22 тижнів вагітності), даних об’єктивного
обстеження (гіпертонус матки, вагінальна кровотеча, приглушене серцебиття
плоду, кардіотокографічні ознаки дистрес-синдрому плода) та в більшості
випадків підтверджений за допомогою ультразвукового дослідження. Для
встановлення діагнозу ПВНРП використано критерії, що встановлені наказом № 676
МОЗ України від 31.12.2004 [56]. Остаточне підтвердження діагнозу ПВНРП
здійснювалось інтраопераційно: при огляді плаценти – виявлення ділянки
відшарування. Можливість такого підтвердження діагнозу зводило до мінімуму
найбільш поширену статистичну помилку дослідження типу «випадок-контроль» -
правильне визначення «випадку» [23]. До основної (І) групи породіль не
включались жінки, у яких кровотеча після 22 тижнів вагітності була зумовлена
передлежанням плаценти. Всі породіллі І групи розроджені шляхом операції
кесарського розтину (діагноз ПВНРП наприкінці вагітності або в першому періоді
пологів незалежно від терміну вагітності є показанням до оперативного
розродження за станом матері згідно Наказу МОЗ № 676 від 31.12.04) [56]. При
операції проводився ретельний огляд матки з метою виключення такого ускладнення
як матка Кувелера, екстирпацію матки в жодному випадку не здійснено у зв’язку
із відсутністю показань до розширення оперативного втручання.
ІІ групу утворили 34 породіллі із ускладненнями вагітності, що, згідно даних
літератури, серед інших етіологічних факторів мають вроджену та набуту
тромбофілію [4]. Серед них мали місце 19 спостережень прееклампсії середнього
ступнею та 8 – тяжкого ступеню, що не підлягали медичному лікуванню та були
причиною оперативного розродження, а також 7 – ПН, які через погіршення стану
плода, за даними інструментальних методів дослідження, та незрілість пологових
шляхів стали показаннями до кесарського розтину. Для встановлення діагнозу
прееклампсії середнього та тяжкого ступеню та визначення відсутності ефекту від
медичного лікування використані критерії, що визначені Наказом МОЗ України №
676 від 31.12. 2004 [56] – рівень артеріального тиску, добовий рівень
протеїнурії, локалізація набряків, наявність таких ознак, як біль в епігастрії
та головний біль, порушення зору, гіперрефлексія, тромбоцитопенія. Постановку
діагнозу ПН та затримки росту плода здійснювали згідно критеріїв, наведених у
Наказі № 782 МОЗ України від 29.12.2005 [57] – відставання висоти стояння дна
матки на 2 см та більше від гестаційної норми, невідповідність розмірів плода
терміну вагітності за даними ультразвукової фетометрії. Всі жінки даної групи
були розроджені шляхом інтраперитонеального кесарського розтину, показань до
розширення обсягу операції не було.
До ІІІ групи включено 30 породіль, перебіг вагітності яких ускладнився гестозом
(в 22 спостереженнях – прееклампсія середнього ступеню) та ЗРП (8 жінок),
пологи в яких відбулись через природні пологові шляхи. Для встановлення
діагнозу використовувались ті ж критерії, що і в ІІ групі. При веденні пологів
у даної групи породіль з метою досягнення контрольованої гіпотензії,
профілактики поглиблення гіпоксії плоду широко використовували епідуральну
анестезію, у 2 роділь з метою виключення ІІ періоду пологів у зв’язку із
погіршенням показників гемодинаміки застосовано операцію накладання акушерських
щипців. Патології ІІІ періоду пологів в даній групі не зареєстровано.
IV групу склала 31 жінка, вагітність у яких характеризувалась фізіологічними
перебігом, а пологи відбулись шляхом кесарського розтину, показаннями до якого
були стани, не пов’язані із тромбофіліями. Причинами оперативного розродження в
цій групі були клінічна невідповідність розмірів головки плода та тазу матері
(12 спостережень), міопія високого ступеню із висновком офтальмолога про
необхідність виключення ІІ періоду пологів (6), тазове передлежання плода при
його масі понад 3700г (8), ніжне передлежання плода із передчасним відходженням
навколоплідних вод (3), рубцеві зміни шийки матки (1), патологія тазу, що
перешкоджає пологам через природні пологові шляхи (1). До цієї групи не
включено жінок, яким кесарський розтин було здійснено у зв’язку із
неспроможністю рубця на матці після аналогічної операції в минулому, оскільки
остаточно невідомою є причина першого оперативного розродження. Таким
показанням могла служити патологія, що пов’язана із вродженим та набутим
тромбофілічним станом. З аналогічних міркувань не долучено до цієї групи
породіль, прооперованих з приводу дистрес-синдрому плода, оскільки причиною
його, крім пуповинного, може виступати і плацентарний фактор, також пов’язаний
із тромбофілічним станом. Всі планові операції виконано із початком спонтанної
пологової діяльності
- Київ+380960830922