РОЗДІЛ 2
ДІЯЛЬНІСТЬ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СТАТУСУ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
2.1. Організаційно-функціональна структура Вищої ради юстиції
Для ефективного виконання Вищою радою юстиції покладених на неї Конституцією
України та іншими нормативними актами повноважень по формуванню
високопрофесійного суддівського корпусу, а також прийняттю рішень стосовно
порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї
компетенції про їх дисциплінарну відповідальність, створена та діє особлива
структура цього державного органу. У даному підрозділі ми розглянемо основні
складові елементи структурної побудови Вищої ради юстиції та їх функціональне
призначення. Розділяючи поняття організаційної та функціональної складової
структури Вищої ради юстиції, зауважимо, що організаційна складова структури
спрямована на ефективне використання та оптимальний розподіл штатних одиниць, а
також раціональне витрачання бюджетних коштів, що виділяються для виконання
покладених на неї завдань, а функціональна складова структури Вищої ради
юстиції – це сукупність різних видів, напрямків її діяльності, що зумовлені її
метою та головними завданнями, а також сукупність функцій підрозділів, які її
складають, і функціональних обов’язків її членів [140, с. 259, 282].
З урахуванням вищесказаного організаційна структура Вищої ради юстиції
відображає її функціональне призначення та діє за колегіально-секційним
принципом. Отже, відповідно до статті 19 Закону України “Про Вищу раду юстиції”
від 15 січня 1998 року, вона має таку організаційну структуру, відповідно до
якої у Вищій раді юстиції утворюються секції:
- з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з
посад, яка здійснює розгляд матеріалів щодо осіб, рекомендованих для
призначення на посади суддів уперше, пропозиції визначених законом суб’єктів
стосовно звільнення суддів з посад за загальними та особливими обставинами;
- дисциплінарна секція повноважна здійснювати підготовку подань про притягнення
до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України і вищих
спеціалізованих судів та розглядає їхні заяви про дострокове зняття з них
дисциплінарного стягнення, розглядає пропозиції про порушення суддями і
прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на
рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає скарги
громадян та юридичних осіб, повідомлення засобів масової інформації, в яких
містяться матеріали про порушення присяги та обов’язків судді суддями
Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, а також відомості про
порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Керівництво Вищою радою юстиції та координацію роботи між секціями здійснює
Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої
ради юстиції.
Доцільно зазначити, що в різних країнах по-різному вирішується питання
керівництва органами, аналогічними Вищій раді юстиції. Зокрема, у Франції
Головою Вищої ради магістратури є Президент Республіки; аналогічним чином дане
питання вирішується в Алжирі та в Італії, де очолює Вищу раду магістратури
Президент Республіки; в Іспанії Генеральну раду судової влади очолює Голова
Верховного Суду; в Туреччині на чолі Вищої ради суддів та прокурорів перебуває
Міністр юстиції; в Республіці Болгарія керівництво Вищою судовою радою також
здійснює Міністр юстиції; в Польщі новоутворена Крайова рада судівництва обирає
керівника самостійно; в Казахстані керівник Вищої судової ради призначається
Президентом Республіки. Таким чином, керівників Рад, що розглядаються нами,
обирають чи призначають у декілька основних способів:
– Рада очолюється власне Президентом Республіки;
– Президент Республіки призначає керівника Ради;
– Рада очолюється визначеною законодавством особою, наприклад, Міністром
юстиції, Головою Верховного Суду тощо;
– керівника Ради обирають на засіданні з числа її членів.
Саме до останнього способу формування керівного складу Рад, що розглядається
нами, відноситься Вища рада юстиції України.
Порядок проведення виборів Голови Вищої ради юстиції регламентується Законом
України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року та Регламентом Вищої
ради юстиції від 8 лютого 2006 року. Перше засідання Вищої ради юстиції до
обрання її Голови відкриває та проводить Голова Верховного Суду України, а в
разі його відсутності - Міністр юстиції України.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня
1998 року Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на
три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції
таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур,
запропонованих членами Вищої ради юстиції.
Законодавчими обмеженнями стосовно зайняття посади Голови Вищої ради юстиції є
заборона обрання членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за
посадою, та неможливість переобрання Голови на новий термін. До списку
кандидатур на посаду Голови вноситься необмежена кількість осіб, які були
запропоновані або внесені шляхом самовисування і дали згоду балотуватися. Форма
бюлетеня для голосування під час виборів Голови Ради юстиції затверджується
відкритим голосуванням на засіданні Ради юстиції.
Після обговорення кандидатур на посаду Голови Ради юстиції список
запропонованих осіб затверджується відкритим голосуванням більшістю голосів
членів Ради юстиції від її конституційного складу.
Вища рада юстиції обирає лічильну комісію з проведення виборів Голови у складі
трьох членів ради, які не балотуються на цю посаду. Головуючий не може
обиратися до ск
- Київ+380960830922