РОЗДІЛ 2
ДЗЗ/ГІС ТЕХНОЛОГІЇ ОЦІНОК ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ТЕХНОГЕННИМ ПИЛОМ ЗОСЕРЕДЖЕНИХ
ДЖЕРЕЛ ВИКИДІВ В АТМОСФЕРУ
Техногенний пил обумовлює наявність в зонах впливу стаціонарних і пересувних
джерел викидів в атмосферу додаткової складової антропогенного навантаження на
землі всіх категорій, визначених Земельним кодексом України. При цьому вміст
шкідливих речовин, сорбованих на часточках пилу, в процесі акумуляції в
фітоценозах і землях з часом може суттєво перевищити рівні їх гранично
допустимих концентрацій (ГДК). Особливо помітні прояви забруднення таким шляхом
земель і фітоценозів в зонах впливу викидів в атмосферу газопилових сумішей
потужними джерелами, якими є теплові електростанції, підприємства
металургійного, коксохімічного і ряду інших виробництв [120, 122].
В роботі проводились роботи по створенню моделей забруднення земель техногенним
пилом та визначенню поширення забруднення від зосереджених,
просторово-розподілених та лінійно-протяжних джерел викидів Київської області,
які спричиняють суттєвий негативний вплив на оточуюче середовище. За об’єкти
досліджень було обрано Трипільську ТЕС, Васильківське місце видалення відходів,
ділянку траси Київ - Одеса, міста Київ, Біла Церква тощо, наведені на рис.2.1,
які проілюстровано в геоінформаційній системі ArcGis на космічному знімку
високої розподільної здатності ASTER.
Рис. 2.1 Об’єкти досліджень в дисертації на території Київської області
Теплоелектростанції та інші великі підприємства завдають значну шкоду
навколишньому середовищу внаслідок викидів шкідливих елементів, які виносяться
у повітря та акумулюються землями. Хоча на підприємствах існують норми викидів,
необхідно контролювати зони територій навколо зосереджених об’єктів, де ГДК
хімічних елементів перевищує фон.
Від технічних характеристик обладнання (висота та діаметр димових труб),
параметрів викидів (температура, співвідношення газових і пилових компонентів,
хімічний і гранулометричний склад, швидкість потоку газопилової суміші та ін.),
а також місцевих погодно-кліматичних умов (вологість повітря, характеристики
опадів, повторюваність та сила вітру) залежить просторово-часовий розподіл
забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери і, як наслідок, фітоценозах і
землях довкола потужних джерел викидів. Цей розподіл є однією з важливих
характеристик екологічного стану місцевості, яка досить важлива для широкого
спектру практичних застосувань (медико-екологічні дослідження і експертиза,
грошова оцінка земельних ділянок, погодження проектів будівництва нових, чи
реконструкція діючих підприємств, т. і.) [24, 68].
Можливі декілька підходів до аналізу просторово-часового розподілу в
навколишньому середовищі техногенних викидів в атмосферу. Найбільш поширені з
них – математичне моделювання та натурні виміри концентрацій складових викидів
на сітці стаціонарних або пересувних постів обласних санітарно –
епідеміологічних станцій, підприємств та організацій, які проводять
інвентаризацію джерел забруднення навколишнього середовища з метою
обґрунтування нормативів викидів та скидів речовин, що забруднюють довкілля.
Кожен із згаданих підходів має свої переваги і недоліки. Але можливості
природоохоронної інтерпретації отримуваних з їх застосуванням даних можуть бути
суттєво розширені за рахунок залучення технологій ДЗЗ та ГІС. В даній
дисертаційній роботі в таких технологіях використовувались космічні знімки
ASTER, LANDSAT, SPOT, NOAA та інші, які можна отримати з таких серверів
аерокосмічних даних як Digital Globe, Eurimage, Space іmaging, Совинформспутник
[35, 61].
Державне управління екології та природних ресурсів в Київській області
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щороку готує
«Довідку про стан навколишнього природного середовища Київської області». У
«Довідці…» за 2004 рік вказується, що обсяг викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємств Київської області склав
78,9 тис. тонн. Основний внесок в загальну кількість викидів дає Трипільська
ТЕС, викиди якої в 2004р. склали 59,327 тис. тонн, або 75,2% від загального
обсягу викидів стаціонарними джерелами. Виходячи з цього, Трипільська ТЕС була
визначена тест – об’єктом для досліджень можливостей використання космічних
знімків в завданнях моніторингу забруднення атмосфери стаціонарними джерелами
викидів.
2.1. Технічні характеристики викидів Трипільської ТЕС
До основних видів негативних впливів ТЕС на навколишнє природне середовище
можна віднести:
викиди в атмосферу продуктів згорання палива;
тверді відходи у вигляді золи та шлаку, які потрапляють у золовідвал;
стічні води з вмістом залишків нафтопродуктів і підвищеною температурою;
шум;
електромагнітні поля.
Схематично ці впливи відображені на рис.2.2.
Рис.2.2 Основні види впливу ТЕС на навколишнє природне середовище
В дисертації розглядаються питання, пов’язані тільки з викидами в атмосферу
Трипільською ТЕС твердих речовин - техногенного пилу, який обумовлює можливість
космічного моніторингу її впливу на забруднення ґрунтів та атмосфери [73].
Основні види енергоресурсів, які споживає Трипільська ТЕС для виробництва
електроенергії - вугілля, газ та мазут. За останні роки використання (%) мазуту
та газу зменшилось, а вугілля збільшилось (табл.2.2, рис.2.3).
Таблиця 2.1
Використання палива на Трипільській ТЕС (%)
Паливо
2000
2001
2002
2003
2004
Вугілля
43,4
65,2
68,1
55,9
76,5
Мазут
0,5
1,3
1,3
0,2
0,1
Газ
56,1
33,5
30,6
43,9
23,4
Рис.2.3 Зміни у використанні палива на ТЕС
Трипільська ТЕС має дві черги. На першій черзі використовується вугілля, газ та
мазут, на
- Київ+380960830922